Укоопспілка

Львівська комерційна академія

АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичні рекомендації і ситуаційні завдання до тренінгу

для студентів напряму підготовки 6.030509

„Облік і аудит”

Львів

Видавництво Львівської комерційної академії

2013

Укладачі: д.е.н., проф. Рудницький В.С.

к.е.н., в.о. проф. Гринів Б.В.

к.е.н., доц. Герасименко Т.О.

к.е.н., доц. Воронко О.С.

к.е.н., ст. викл. Мазуренко О.М.

ст.викл. Мельник Т.М.

Рецензенти: к.е.н., доц. Кундря-Висоцька О.П.

(Львівський інститут банківської справи УБС НБУ)

к.е.н., доц. Воронко Р.М..

(Львівська комерційна академія)

Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. Рудницький В.С.

Рекомендовано до друку

Вченою радою Інституту

економіки та фінансів, протокол № .... від .....................2012 року

© Рудницький В.С.

Гринів Б.В.

Герасименко Т.О.

Воронко О.С.

Мазуренко О.М.

Мельник Т.М.,

2013

ВСТУП

Відродження в Україні ринкових відносин створює передумови для успішного розвитку всіх видів, форм та напрямів економічного аналізу господарської діяльності підприємств. Розширюється сфера його застосування, вдосконалюється інформаційно-методичне забезпечення. Суб’єкти господарювання різних форм власності стають безпосередньо в цьому зацікавлені. Це зумовлено тим, що з посиленням конкуренції і загостренням проблеми виживання зростає ціна помилок, зроблених внаслідок прийняття недостатньо обгрунтованих управлінських рішень. Тому організація дієвого менеджменту і, зокрема, такого невід’ємного його складника, як економічний аналіз, є обов’язковою умовою ефективного господарювання. У цих умовах значення аналітичної підготовки бакалаврів і магістрів із бухгалтерського обліку і аудиту суттєво зростає.

Важливу роль у поглибленому вивченні дисципліни „Аналіз господарської діяльності” відіграє тренінг, який проводиться згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.030509 „Облік і аудит”.

В економічній освіті тренінги є традиційною складовою навчального процесу. Проведення тренінгів – необхідна умова формування професійних навичок і забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці. Головне завдання тренінгу полягає у здійсненні індивідуальної підготовки з урахуванням потреб вирішення пріоритетних і актуальних завдань практичної діяльності, відповідно до сучасних вимог управління економікою і стандартів освіти.

Навчально-методичний посібник для проведення тренінгу з аналізу господарською діяльності має в якості самостійних блоків такі розділи:

1. Методичні вказівки щодо проведення тренінгу.

2. Використання традиційних прийомів економічного факторного аналізу.

3. Економічна характеристика підприємства.

4. Комплексний аналіз господарської діяльності підприємства.

Тренінг передбачає як аудиторне, так і самостійне виконання завдань.

У кожному ситуаційному завданні вказані джерела інформації, перераховуються питання, на які необхідно дати відповіді у процесі аналізу. Наводяться також макети аналітичних таблиць, які використовуються для розв’язання завдань.

Аналіз здійснюється студентами на основі даних фінансової і статистичної звітності підприємств, наведених у окремих додатках до ситуаційних завдань. Проведення тренінгових занять повинно забезпечити оволодіння студентом навиками аналітичної роботи: повним і багатоцільовим використанням наявної інформації, розробкою макетів і грамотним оформленням аналітичних таблиць, використанням різноманітних прийомів аналізу відповідно до конкретної господарської ситуації і з врахуванням повноти вихідних даних, методики аналітичних розрахунків. При цьому необхідно звертати увагу на засвоєння студентами питань аналітичного узагальнення, детально відпрацювати в аудиторії техніку аналітичної роботи.

Студенти повинні навчитися бачити за цифрами і результатами аналітичних розрахунків економічні явища, які відображаються в конкурентних показниках, виявляти невикористані можливості підвищення ефективності господарювання та зміцнення фінансового стану підприємства.

1. Методичні рекомендації щодо проведення тренінгу

На проведення тренінгу з аналізу господарської діяльності навчальним планом підготовки бакалаврів з обліку і аудиту передбачено 72 години бюджету часу у другій половині дня. Для проведення тренінгу із студентів академічної групи формуються малі групи, які складаються з 4-6 осіб.

Принцип формування малих груп є довільним. Вони можуть формуватися за бажанням самих студентів академгрупи, або за рекомендацією викладача-тренера. Очолює роботу малої групи студент-спікер, якого обирає група або призначає тренер.

Згідно з вимогами тренінгових технологій основною умовою ефективної роботи малих груп є те, що вони повинні працювати, не знаючи, що роблять інші, яка їхня логіка міркувань. Кожна мала група має сконцентруватися на своєму варіанті аналізу ситуації, виконуючи роль незалежних експертів. Цьому сприяє те, що кожна з малих груп проводить аналіз і робить оцінки та обґрунтовує рекомендації на прикладі практичних матеріалів різних підприємств.

Проект аналітичної записки, якою оформляють результати аналізу, повинен не тільки об’єктивно характеризувати стан аналізуємого об’єкта, але й бути спрямованим на виявлення „вузьких місць” у діяльності підприємства, пошук резервів і їх оцінку, а також розробку заходів для усунення виявлених недоліків та підвищення ефективності господарювання.

У тренінгових технологіях із економічних дисциплін важливим вважається не стільки кінцевий результат, як сам процес його отримання¹. Саме процес аналізу та обговорення ситуації виробляє у студентів певні професійні якості бухгалтера-аналітика, фінансового менеджера, керівника.

Під час тренінгу прийнято вважати, що правильними можуть бути будь-які рішення, якщо вони достатньо аргументовані. Тому викладачу-тренеру не рекомендується робити аналіз отриманих малою групою результатів, а тільки давати оцінку їх обговорення, вказуючи на очевидні помилки, логічні неув’язки, невідповідне використання аналітичного інструментарію тощо.

Проект аналітичної записки, яку готує мала група за результатами аналізу діяльності конкретного підприємства за період не менше двох років, має презентувати спікер групи або один із її учасників.

У процесі обговорення проміжних і кінцевих результатів роботи групи виникають запитання, які обговорюються із викладачем – тренером. Викладач, який веде дискусію, планує і керує обговоренням. Він одночасно виконує роль і модератора, і колеги, і судді. Група, в якій проводиться аналіз і обговорення результатів, у процесі тренінгу повинна поступово перетворитися у колектив, який прагне до спільної мети.

До початку тренінгу студенти повинні ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо його проведення, які представлені у першому розділі даного навчально-методичного посібника, а також із змістом ситуаційних завдань, які наведено у наступних його розділах.

Після вирішення організаційних питань та інструктажу учасники тренінгу приступають до „розминки”, метою якої є відпрацювання і закріплення знань та отримання практичних навичок із застосування традиційних прийомів економічного факторного аналізу. Для цього відводиться перше тренінгове заняття. Необхідний дидактичний матеріал для такої „розминки” наводиться у другому розділі навчально-методичного посібника і окремих додатках. Кожен студент, після спільного рішення завдання 2.1. і тренерського інструктажу, виконує свій варіант тренінгових завдань, запропонований викладачем. Викладач-тренер перевіряє одержані результати, звертає увагу на допущені помилки, розглядає їх, пояснює позитивні сторони і недоліки традиційних прийомів економічного факторного аналізу.

Друге тренінгове заняття присвячене формуванню економічної характеристики підприємства, яке виступає об’єктом комплексного аналізу. Це дає можливість студентам-учасникам кожної із малих тренінгових груп скласти попереднє загальне уявлення про підприємство як об’єкт аналізу. Для цього студенти малої групи повинні ознайомитись з фінансовою і статистичної звітністю ввіреного їм підприємства за два чи більше роки, оформити аналітичну таблицю основних його показників, які характеризують капітал, матеріальні і трудові ресурси, економічні та фінансові показники діяльності підприємства, визначити тенденції їх динаміки. Необхідні для виконання цього завдання рекомендації наведено у третьому розділі ситуаційних завдань. Отримані результати обговорюються учасниками тренінгу в малих групах.

Після цього студенти приступають до комплексного аналізу результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства. Зміст і послідовність такого аналізу розкривають ситуаційні завдання четвертого розділу посібника, який складається із восьми тематичних підрозділів. Завдання кожного з них розподіляються тренером для виконання між студентами-учасниками малих груп. При цьому викладач-тренер повинен враховувати трудомісткість виконання кожної з тем аналізу. Окремі студенти можуть виконувати ситуаційні завдання двох тематичних підрозділів комплексного аналізу, які менші за обсягом робіт.

Головну увагу на тренінгових заняттях рекомендується сконцентровувати на відпрацюванні творчих питань аналізу: обґрунтованості оцінок результатів господарювання; достовірності виявлення і групування факторів на залежні і незалежні від роботи підприємства; підготовці і обговоренню висновків та рекомендацій з використання виявлених резервів; визначенні шляхів підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності.

Після завершення виконання індивідуальних завдань кожної із підтем та обговорення результатів у малих групах, студенти приступають до комплексного узагальнення результатів аналізу і написання аналітичної записки, відповідно до вимог ситуаційного завдання 4.8.2.

Результати роботи кожної малої тренінгової групи доповідає її спікер або уповноважений перед студентами своєї академгрупи на засіданні, яке веде викладач-тренер. В обговоренні результатів активну участь повинні брати всі студенти академічної групи, що враховується при оцінці результатів проведеного тренінгу.

Виконані малими групами рішення ситуаційних завдань разом з аналітичною запискою повинні мати обсяг не більше 30-35 сторінок комп’ютерного тексту (кегель 14, інтервал 1,5, поля 2 см). Вони оформляються як „Звіт з тренінгу”. На титульному листі вказуються прізвища та ініціали учасників малої групи, а також вчене звання і посада, прізвище та ініціали викладача-тренера.

Звіти з тренінгу в установлений термін здаються спікерами малих груп на кафедру аудиту та рецензуються викладачами-тренерами.

Результати роботи кожної малої групи оцінюються викладачем –тренером за критеріями, наведеними у табл.1.

Таблиця 1

Критерії оцінювання результатів тренінгу з