- •3. Структура культури. Культурна статика та культурна динаміка.
- •5. Базова культура, субкультура, контркультура: співвідношення понять.
- •6.Масова культура
- •7. Функції масової культури, її вплив на сучасну людину.
- •8.Особливості та пам’ятки елітарної культури.
- •9.Основні функції культури
- •16. Розмаїття інтерпретацій поняття «цивілізація».
- •17. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація».
- •18. Небезпека техногенної цивілізації.
- •19. Періодизація первісної культури.Антропосоціогенез.
- •20.Загальні риси архаїчної культури,її сенкритизм.
- •21.Міфологічна свідомість архаїчної людини.Функції магії та ритуали.
- •22.Первісне мистецтво.Походження,функції,памятки.
- •Мистецтво епохи палеоліту
- •Мистецтво епохи мезоліту і неоліту
- •Мистецтво епохи бронзи
- •Мистецтво епохи заліза
- •23. Памятки первісного мистецтва в Україні
- •25. Історико-цивілізаційна місія Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •26.Культурні домінанти давньосхідних культур (Стародавня Індія та Китай)
- •28. Головні риси давньогрецької культури
- •29. Головні етапи розвитку та особливості культури Стародавнього Риму
- •30. Літературні та мистецькі пам’ятки античної культури
- •Культура Стародавньої Греції
- •Вплив давьогрецької культури на римську.
- •Історичні умови формування західноєвропейської середньовічної культури.
- •33. Періодизація розвитку культури західноєвропейського середньовіччя.
- •Культурні домінанти культури європейського середньовіччя.
- •Християнська етика та її культурологічне значення.
- •36. Світська традиція в середньовічні культурі.
- •37. Література та мистецтво західно – європейської культури
- •38.Київська русь
- •39. Писемність і літературна традиція у культурі Київської Русі
- •40.Передумови епохи Відродження
- •41. Титанізм і його «зворотний бік»
- •42. Сутність Ренесансного гуманізму
- •43. Творчість Леонардо Да Вінчі, Мікеланджело й Рафаеля
- •42. Втілення гуманістичного ідеалу у літературі Відродження. Творчість Данте, Петрарка, Макіавелі.
- •43. Передумов та хід Реформації
- •44. Особливості протенстанської етики та її культурологічне значення.
- •45. Мистецтво Північного Відродження.
- •46. Світомодель Нового часу в українській та європейських культурах.
- •47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.
- •48. Головні ідеї та засади Просвітництва.
- •3 Головні риси п.:
- •49.Розвиток суспільно-політичної думки в епоху відродження
- •50.Ідейно-естетичне багатобарвя мистецтва17-18 ст провідні художні напрямки
- •52 Людина і рококо
- •53 Класицизм та його ідеал в європейській культурі
- •54. Особливості розвитку культури 19 ст.
- •55. Художнє життя Європи 19 ст. Головні художні стилі
- •56. Романтична концепція людини і світу
- •57. Реалізм в європейській та українській культурах
- •58. Відтворення суб’єктивної картини світу в творчості імпресіоністів
- •59. Звернення до основ людського бутя в творчості постімпресіоністів.
- •60. Духовна криза культури 20ст.
- •61. Пошук виходу з кризи. Діалог культур.
- •62. Осрбливості художньої культури 20ст. Пошук нових форм в літератури та мистецтві.
- •Образотворче мистецтво
- •64.Модерністська модель ствіту
- •70. Авангардні напрямки в мистецтві 20 століття
- •72.Постмодерністська модель світу
- •74.Культура як глобальні проблеми сучасності.
- •76.Культурна самобутність народів світу.Діалог культур.
- •77.Історичні умови розвитку української культури 14-16 ст.
- •78.Виникнення друкарської справи в Україні
- •79. Розвиток освіти і науки. Острозька академія.
- •80. Складність релігійного життя. Полемічна література.
- •81. Братства і відродження української культури 17 – 18 ст.
- •82. "Періодизація розвитку української культури"
- •83. Козацтво як явище історії та культури.
- •85.Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія та її загальнослов’янське значення.
- •86 Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво
- •87. Специфіка національного варіанту бароко в архітектурі ,мистецтві, музиці
- •88.Культурно-національне відродження в Україні 19 ст
- •89. Місце т. Г. Шевченка в українській і світовій культурах
- •90. Розвиток укр. Літератури та мистецтва 19 ст.
- •91. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •92 Трагедія української культури у період сталінізму
- •93. Українська художня культура 20ст.
- •94.Українська державність як передумова піднесення української національної культури
- •95. Особливості розвитку Української культури в умовах глобалізації.
62. Осрбливості художньої культури 20ст. Пошук нових форм в літератури та мистецтві.
Картина художнього життя XX ст. не порівнянна ні з однією з минулих епох за своєю різноманітністю і парадоксальністю. Виникає безліч нових жанрів — або завдяки новим технічним можливостям (кінематограф — більше ста років тому, комп'ютерна графіка — в наші дні), або внаслідок іншого переломлення традиційних (наприклад, концептуальне мистецтво, коли в картинах зображення заміняють написи). Вже не можна знайти минулої стильової єдності, відмічається як традиціоналізм, так і нестримне новаторство. Надзвичайно поширюється синтез мистецтв.
Серйозні дискусії пов'язані з трактуванням місця й ролі літератури і мистецтва в житті суспільства. У XIX столітті серед творчих людей сильними були прагнення своїм мистецтвом змінити життя на краще і віра в те, що це досить швидко станеться. Ці надії зазнали краху. Відповідно, якщо в минулу епоху майстер прагнув бути зрозумілим, донести свій твір читачеві, глядачеві, слухачеві, то тепер все частіше виникає уявлення про самоцінність творчої особистості, певну замкненість творчості в собі самій. У мистецтві виникає тенденція перетворення його на елітарне (мистецтво для обраних, посвячених).XVII—XVIII ст. пройшли під знаком раціоналізму, віри у всемогутність розумулюдини, у XIX ст. посилюється увага до почуттів, емоцій. У XX столітті в центрі знаходиться сфера несвідомого. Надзвичайно істотну роль у виникненні нових художніх течій відіграла теорія психоаналізуЗигмунда Фрейда. Йому належить сама постановка питання про те, що підсвідомість бере участь у визначенні поведінки людини. Основу підсвідомого, за Фрейдом, складають сексуальні інстинкти (при цьому під «сексуальним» Фрейд розумів всю гамму позитивних почуттів). Вони ж зумовлюють більшість дій людини. З сексуальних конфліктів у глибинах психіки Фрейд виводить мораль, мистецтво, релігію. Пізніше неофрейдизм збереже його основну логіку, оцінку ірраціональних мотивів у вчинках людини, але усуне абсолютизацію сексуальних мотивів. Ось, наприклад, як описує творчий процес художник Андре Массон. Він вважає, що треба:
звільнити свідомість від раціональних зв'язків, досягнути стану, близького до трансу;
повністю підкоритися неконтрольованим позарозумовим імпульсам;
працювати по можливості швидко, не затримуючись для осмислення зробленого.
Якщо в кінці століття глобальні проблеми, які загрожують самому існуванню людства, очевидні всім, то відповідні настрої в мистецтві виникли ще на межі XIX—XX ст. Серед художньої інтелігенції набирає популярності філософія Фрідріха Ніцше з його недосказаністю, відкиданням традиційних цінностей, включаючи християнство, переконаністю у власній обраності (характерний підзаголовок його книги «Як говорив Заратустра» — «Книга для всіх і ні для кого»). Показовим є феноменальний успіх книги Освальда Шпенглера «Захід Європи», пронизаної песимізмом стосовно майбутнього цивілізації. Після Першої світової війни і з новою силою під час і після Другої у світоглядному центрі творчості багатьох великих майстрів опинилася філософія екзистенціалізму. Екзистенція — людське існування як єдність зовнішнього світу і внутрішніх переживань, але осягнути себе людина може тільки в пограничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).