47. Історичні та світоглядні передумови Просвітництва.

П – це велика культурна епоха в розвитку європ. культури; це епоха, яка була поряд з класицизмом, це потужна ідейна течія, яка ґрунтувалася на вірі у вирішальну роль розуму, пізнанні того світу який відповідає дійсній природі л. і суспільства.

Кін. ХVІІ до кінця ХVІІІ ст. – доба П. Починається П з анг. Буржуазної революції 1689 р., а завершується П. 3 революціями:

1) промислова (в Англії, виникнення парового двигуна, кін. ХVІІІст.);

2) філософсько-естетична (в Німеччині);

3)Велика французька революція (1789-1794).

П.почалося в Англії сер. ХVІІІст., центром Мислення стала Франція.

Це перша культурна епоха, яка сама собі дала назву. Остаточно закріпила цю назву стаття І.Канта «Що таке П?» (1784). В ній були слова «май мужність користуватися своїм розумом». П. охопило всю Європу.

Передумови п.:

1. Процес генезису капіталізму набув незворотного характеру. На історичну арену вийшла нова сила буржуазія , яка зіграла суперечливу роль. Буржуазія виступала спонсором культури і часто нав’язувала свої приземлені смаки. Саме в цей час зявилася масова культура.

2. Формуванню нового світогляду сприяли успіхи природничих наук ХVІІст.На перше місце виходять математика, механіка, змінюється картина світу. Раніше світ розглядався як складний механізм, то тепер – універсуум – це складна система машин. Бог створив цю систему, а далі він розвивався сам.

3. Появі блискучої плеяди мислителів сприяв той блискучий переворот, який здійснили їх попередники, започаткувавши філософію раціоналізму. Це фран. Філософ Рене Декарт, нім. Г.Лейбніц. В силу цих змін поступово приходить доба економістів, літераторів, філософів.

Отже, в філософії вони відмовилися від від метафізики як науки про надчуттєві принципи і основи буття та стояли на позиціях раціоналізму, продовжували ідеї Р.Декарта.

В історії просвітники ставили питання: що таке держава? Як вона утворилася? Які джерела нерівності л.? відповідаючи на ці питання вони підтримали концепцію суспільного договору Гроція.

В юриспонденції вони ставили питання про рівність л. на основі природних прав л.

48. Головні ідеї та засади Просвітництва.

Ідеали просвітництва : мир, свобода, не насилля, вільнодумство, віротерпимість, критичне ставлення до авторитетів, неприйняття догм.

Основа просвітницьких ідей – це віра в силу людського розуму. Завдяки успіхам ХVІІст. було переконання, що всі таємниці світу уже відкриті, світ розвивається по чітким, доступним розуму л. законам. Головне пізнавати ці закони, вести боротьбу з не писемністю. Звідси велика практична робота, яку вели просвітники – видання енциклопедії, або тлумачного словника наук промисловості, техніки .

П. – це також і велика теоретична робота, великий крок розвитку суспільно-політичної думки. Вперше про це говорив Дж. Локк. Одною з головних його робіт є «Два трактати про управління державою». Він розвиває далі ідею суспільного договору і писав так: «мали бути серйозні причини, щоб люди віддали частину своїх прав державі, щоб захищала їх власність». Також він сформулював принцип законності – один з принципів лібералізму, тобто рівності абсолютно всіх л. перед законом.

Дж. Локк актуалізує проблему свободи л. і говорить: «держава не повинна втручатися в природні права л., а це є життя, свобода і власність ».

Найбільш пристрасні були фран. філософи.Монтескє «Про дух законів» (1746). Він хотів зрозуміти історію, глибинні причини, які детермінують ці події і серед вирішальних факторів суспільного життя він називає суспільне середовище. Щоб захистити л. від свавілля, від законів держави він пропонує ідею розподілу влади на 3 гілки та систему стримувань та противаг.

Вольтер виступав проти абсолютизму, проти феодального світогляду. Пише філософські листи.

Жан-Жак Руссо – «Про суспільний договір» (1762). Народ має право на повалення абсолютизму. Причиною негараздів є приватна власність, але не виступав проти власної як такої. Рівномірний розподіл приватної власності.

Він запропонував ідею народного суверенітету: «в державі весь народ має право законодавствувати. Всі питання повинні розглядатися на референдумах».