5. Базова культура, субкультура, контркультура: співвідношення понять.

Домінуюча або базова культура – це цінності, знання, традиції, звичаї, спосіб життя якими керується переважна більшість населення. Може бути:

-етнічною – характеризує переважно побут, традиції, буденне життя людей.

- національною крім побутової, буденної, професійної включає і спеціалізовані області культури. Етнічні культури входять в склад національної.

У представників різних етносів має бути відчуття приналежності до нації. Суспільство не є однорідним, поділяючись на групи воно утворює малі культурні світи або субкультури.

Субкультури – це цінності, стиль життя, норми, правила поведінки притаманні певній групі населення. Напр субкультура молоді, чи спорту. Субкультура може дуже відрізнятися від домінуючої, але не протистоїть їй.

Контркультура – це субкультура , яка виступає в опозиції до домінуючої. Ввів поняття Теодор Роджак ( рух хіпі в США). Чіткої межі між контркультурою і субкультурою нема.

6.Масова культура

У рамках окремого суспільства можна виділити:

• високу (елітарну)

• народну (фольклорну) культуру, в їх основі - різний рівень утвореної індивідів і

• масову культуру, до формування яку привів активний розвиток ЗМІ.

З розумінням культури як всезагального явища пов'язано виокремлення політичної, економічної, екологічної та інших її видів — культури праці, побуту, дозвілля, організації, управління тощо. Відповідно до змісту діяльності її поділяють на матеріальну та духовну; рівня, форм соціальної взаємодії — на суперкуль-туру (культуру конкретного суспільства), субкультуру (культуру спільнот), контркультуру (культуру де-віантних соціальних груп), культуру соціальних груп тощо. Соціологія вивчає співвідношення різних субкультур, контркультур, суперечності між ними та домінуючою субкультурою суспільства, виявляє особливості різноманітних соціальних груп. При цьому виявляються дві тенденції: оцінювання інших культур за стандартами власної (етноцентризм) та оцінювання будь-якої культури за ЇЇ власними стандартами (релятивізм). У дійсності оцінка різновидів культур неможлива без порівняльного аналізу, зокрема без урахування загальних тенденцій розвитку суперкультури та загальнолюдської культури.

Масова культура формує іншу, ту, що називають високою, або краще — елітарної. Причому за різними оцінками споживачами елітарної культури в Європі впродовж декількох століть залишається приблизно одна і та ж частка населення — щось близько одного відсотка. Саме масова культура — індикатор багатьох сторін життя суспільства і одночасно колективний пропагандист і організатор його, суспільства, настроїв.

Усередині масової культури існує своя ієрархія цінностей і ієрархія персон. Зважена система оцінок і, навпаки, скандальні колотнечі, бійка за місце біля престолу.

Масова культура — це частина загальної культури, відокремлена від елітарної лише великою кількістю споживачів і соціальним попитом. Ця визначеність не строга, більш того, об'єкти переходять через цю умовну межу досить часто. Вся решта ознак подібного відділення тільки виходить з кількісного чинника. Музика Моцарта в залі філармонії залишається явищем елітарної культури, а та ж мелодія в спрощеному варіанті, звучна як сигнал виклику мобільного телефону, - явище культури масової.

Специфічною межею ХХ в. було розповсюдження масової культури, в основному завдяки засобам масової комунікації, що розвиваються. В цьому значенні масової культури в ХIХ в. і раніше не було — газети, журнали, цирк, балаган, фольклор, вже вимираючий, — ось все, що мали свій в розпорядженні місто і село. Пригадаємо, була яка важлива газета для творчої лабораторії достоєвського. Цікаво, як би змінилася його творчість, живи він в середині ХХ в. — в епоху радіо, кіно і телебачення з їх розгалуженою системою жанрів і новин через щопівгодини, незліченних газет і журналів, відео, комп'ютером і Інтернетом, телефоном, рекламою, авторською піснею, блатним фольклором, дитячими страшилками, анекдотом, коміксами, джазом, долею, поп-музикою, матрьошками, гаслами, тролейбусами, літаками і супутниками?

Для масової культури характерний антимодернізм і антиавангардизм . Якщо модернізм і авангард прагнуть ускладненої техніки листа, то масова культура оперує гранично простою, відпрацьованою попередньою культурою технікою. Якщо в модернізмі і авангарді переважає установка на нове як основна умова їх існування, то масова культура традиційна і консервативна. Вона орієнтована на середню мовну семіотичну норму, на просту прагматику, оскільки вона звернена до величезної читацької, глядацької і слухацької аудиторії.

Можна сказати тому, що масова культура виникла в ХХ в. не тільки завдяки розвитку техніки, що привів до такої величезної кількості джерел інформації, але і завдяки розвитку і зміцненню політичних демократій. Відомо, що найрозвиненішою є масова культура в найрозвиненішому демократичному суспільстві - в Америці з її Голлівудом, цим символом всевладдя масової культури.