Мистецтво епохи палеоліту

На одному з малюнків на стелі Альтамірской печери відображена потужна фігура бізона.  В даний час у Франції є близько ста таких печер, найбільш відома з Ласко.  Особливо знаменита Капова печера на Південному Уралі, в якій в 1959 р. було знайдено більше трьох десятків малюнків тварин, виконаних червоною фарбою, на жаль, деякі з них погано збереглися.  Жіночі скульптурки малого розміру (від 2 до 20 см), що отримали назву "палеолітичні Венери". Вони були виявлені в різних місцях - від Середземного моря до Байкалу. Особливу популярність придбала "Венера в хутряному комбінезоні", знайдена поблизу старовинного російського села Буреть на березі Ангари. 

Мистецтво епохи мезоліту і неоліту

Розписи і ієрогліфи в цей час, як правило, виконувалися на відкритих місцях, на скелях. Таких місць знайдено близько 50 в Іспанії, на Кавказі, в Середній Азії, Африці.

"Великий фриз" в Іспанії включає близько ста малюнків людей і десятки малюнків тварин. У Сибіру і на Уралі знайдені твори дрібної пластики- фігурки ведмедя, рукоятки у вигляді голови лося, різні амулети. Унікальним пам'ятником є ​​ківш у формі водоплавної птиці, зроблений з дерева.

Пам'ятники наскального мистецтва неоліту і більш пізнього часу зустрічаються всюди: в Іспанії та Португалії, Франції та Італії, Англії та Німеччині, Африці та Австралії. "Рогата богиня" - величезне зображення жриці чи богині землеробства. Посуд ліпили ще без застосування гончарного кола.

Мистецтво епохи бронзи

У кургані поблизу Майкопа знайдені відлиті із золота і срібла фігурки биків. Менгіри, зустрічаються на великих територіях Європи, Азії та Африки.  Дольмени поширені в окремих районах Європи, Азії, Північної Африки, на Кавказі і в Криму.  Знаменита кромлеха є Стонхендж. 

Мистецтво епохи заліза

Найзнаменитіші кургани - Чортомлицький, Александропольський, Солоха, які відносяться до IV ст. до н.е. 

23. Памятки первісного мистецтва в Україні

НайдавнішіслідиперебуваннялюдинивУкраїні, заостаннімисвідченняминауки, датуютьсяприблизно 700 — 600 тис. роківдон.е. ВідкритенещодавноархеологамипервіснепоселенняпоблизузакарпатськогоселаКоролево (тутвиявлено 16 різночасовихкомплексівкаміннихзнарядь, середяких 7 ашельських, 7 мусть-єрськихта 2 пізньопалеолітичних) свідчить, щойогомешканцівжетодіволоділивогнем, займалисямисливством, аосновноюформоюїхсуспільноїорганізаціїбулопервіснестадо. Основу королевсь-ких колекцій становлять вироби з андезиту та частково обсидіану. Як зазначають українські археологи, значення цієї пам'ятки полягає в тому, що вона дає змогу поетапно простежити еволюцію обробки каменю впродовж тривалого часу, який охоплює майже всю другу половину антропогенезу та ранні фази вже сформованого суспільства.

Доречі, міжархеологамиЄвропидомінуєдумка, щонаселеннябасейнуДніпраналежитьдонайстабільнішоїчастинилюдськоїспільнотиконтиненту.Найдавнішіпам'яткимистецтвавУкраїніналежатьдодобипізньогопалеоліту,тобтооріньякської, солютрейськоїтамадлен-ськоїепох (25—15 тис. р. дон.е.). Сюди можна віднести стоянки: Сюренську, Радомишльську, Пушкарівсь-ку, Добраничівську, Кормань, Гінцівську, Межиріцьку, Амвросіївсвку, Мізинську та багато інших, в яких відкриті житла стародавніх мисливців. Тут у наметоподібних житлах знайдено чимало крем'яних знарядь, які відзначаються різноманітністю й тонкою обробкою. З-поміж зразків мистецтва найбільшу увагу привертають скульптури у формі невеличких статуеток, які, мабуть, втілювали образ матері в родовій громаді. Вони зберігались у родових святилищах, що засвідчує особливу пошану до них. На Мізинській стоянці відкрито й своєрідну майстерню з набором крем'яних знарядь. Деякі вироби цієї культури знайдені й вінших регіонах України —Золочеві, Чорткові.

Добу неоліту в Україні репрезентує трипільська культура у V — III тис. до н.е. Вона поширювалася на лісостеповій території від середнього Дніпра до Бугу і Дністра на південному заході. На початку пізнього трипілля в басейні Південного Бугу з'явилися поселення-гіганти (зокрема, Майданецьке поселення та ін.), що складалися з 1,5 тис жител. У кожному з них могло мешкати близько 10 тис. осіб. Декотрі поселення додатково були укріплені ровами та валами.

Основні заняття носіїв цієї культури — землеробство і скотарство, деяку роль, зокрема на ранньому етапі, відігравали мисливство, рибальство, збиральництво. Головні знаряддя праці, предмети побуту й прикраси виготовляли з кременю, каменю, кістки, рогу та глини. Це різноманітні кремінні скребачки, ножі, різці, свердла, кам'яні тесла й свердлені сокири-молоти, кістяні шила, проколки, намистини, рогові мотики, клювці, молотки, глиняні прясла, тягарці для ткацького верстата. Кістяні вироби — псалії, навершшя скіпетрів, сокири оздоблювалися символічними ритуальними зображеннями, геометричним і рослинним орнаментом.

Вженаранньомуетапітрипільськоїкультуриз'явилисяпершіметалевівироби: міднішила, рибальськігачки, прикраси. Тільки в одному Карбунському скарбі знайдено 444 різних вироби з міді, насамперед прикрас.

Отже, палеолітичнікультуривУкраїнісвідчатьпротиповіособливостікультурногорозвоюнашихпредків, асаме: відмінністьтодішньоїкультурикорінногонаселеннявідкультурсусідів, атакожзначнізв'язкикультурнаселенняУкраїнизНадчорномо-р'я, зокремаізСередземнимкультурнимпластом. Очевидно, що в музиці вокальна або пісенна форма передувала інструментальній.

НещодавноукраїнськіархеологизнайшлинатериторіїсучасноїЧернігівськоїобластісправжній "ансамбль" палеолітичнихмузичнихінструментів, виготовленихзкістокмамонта. Більше того, вони зуміли відтворити їх звучання. Кожен з інструментів мав своє призначення, видавав "звуки різної висоти. Так, ребро мамонта використовувалося подібно до сучасного ксилофона, череп був своєрідним барабаном. За даними вчених, вік цих найдавніших музичних інструментів, знайдених в Україні, налічує 20 тис. років.

Про давні пам'ятки фольклору — словесні та музичні — засвідчують і наскельні зображення та скульптурні знахідки. Взагалі ж, на думку вчених, первісне мистецтво було "чистим" мистецтвом, не знало поділу на різновидності, воно було єдиним, виконуючи трудові, виховні, спонукальні, магічні й інші функції. Мистецтва, як і загалом культура первісного суспільства, розвивалися разом з еволюцією людини, відповідали її проблемам. Будучи синкретичним носієм знань, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв, обрядів, а також інших форм діяльності людини, первісна культура виконала значну роль у формуванні людського суспільства, всіх його наступних поколінь.

24. Світоглядні основи культури Стародавнього Сходу.

східнійкультуріпритаманнітакірисиякміфологічневідношеннядосвіту, канонізованістилімисленняідіяльності, пріоритеттрадицій, домінуванняобщинноїсвідомості, щохарактернопервісномусуспільству. Даний період світової культури є одним з найважливіших в історії, оскільки з нього починається людська цивілізація. Саме в цей період остаточно закріплюється відділення людського роду від тваринного світу, зароджується глибока диференціація суспільства, спеціалізація праці, з'являються такі специфічні форми людської духовності як релігія, право, мораль, мистецтво.У старовину на Сході розквітли могутні цивілізації - Єгипет, Шумер, Вавілон, Індія, Китай. Слід зазначити, що у землеробських народів

Сходу формування цивілізованого суспільства відбулося швидше, ніж в інших регіонах Землі. Перехід народів Стародавнього Сходу до штучного зрошення, винайдення плуга та застосування колеса сприяли піднесенню сільського господарства, застосування гончарного круга - розвиткові ремесла. Для східних деспотій у соціально-політичному плані були властиві такі спільні риси як монополізація і централізація влади, її персоніфікація в особі деспота (царя, фараона), сакралізація (підлягання релігійним нормам) всього життя суспільства, наявність систем перманентного терору, жорсткого пригнічення мас.

Безперечно, вищезазначені чинники відобразилися на формуванні світоглядних основ культур Стародавнього Сходу. Спільне для усього давньосхідного регіону міфологічне мислення було тісною інтегруючою силою. Міф був поставлений на службу деспотичній східній державі. Міфологічні боги стають втіленням і уособленням нового, уже не общинного, а державного порядку. Взагалі традиції, міфи, канонізовані стилі мислення становлять культурну домінанту Сходу.

Слід зазначити й те, що розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі, державності зумовили виникнення у країнах Стародавнього Сходу наукових знань, сприяли поширенню освіти. Саме тут вперше була створена писемність, зародилися фундаментальні та прикладні наукові знання з медицини, астрономії, фізики, математики, хімії, історії, географії, правознавства, виникає література, зростає рівень музичного та образотворчого мистецтва.Характерною особливістю суспільних відносин в країнах Стародавнього Сходу було тривале збереження пережитків родового ладу й сільської общини, що зумовлювало відносний консерватизм суспільного ладу й культури Стародавнього Сходу.

В духовній сфері це, зокрема, знаходило вияв в абсолютному пануванні релігії і повільному відокремленні від неї науки. Поруч з цим, внесок, зроблений цивілізаціями Стародавнього Сходу до світової культури, був величезним. Це були перші по-справжньому тверді кроки людини на шляху до опанування і осмислення навколишнього світу та усвідомлення свого місця у ньому.

УзагальненняКультура суспільств Стародавнього Сходу є важливим кроком уперед у розвитку духовного життя людства. Саме тут виникли різні системи писемності - клинопис, ієрогліфи тощо. Було покладено початок науковим знанням у царині астрономії, математики, медицини, філософії, створена художня література; зодчі та художники знайшли рішення цілого ряду принципових питань архітектури, скульптури, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва.В синтезі образотворчих мистецтв домінуюче значення мала архітектура. Піраміди Єгипту, зіккурати Дворіччя, храми та палаци не лише возвеличували небожителів і земних владик, а й свідчили про високу майстерність народів Стародавнього Сходу.