46. Поняття особи (суб'єкта права) в Римі.

Persona – особа – суб’єкт права. Проте, не всі люди у Римській державі визнавались особами. Раби не визнавались суб’єктом права, а були об’єктом права. Лише вільна людина є носієм прав та обов’язків і в цьому розумінні вона є особою, здатною до права.

47. Особливості правового становища вільновідпущеників.

Відпущений на волю раб називався вільновідпущеником. За загальним правилом, вільновідпущеник набував правового статусу особи, яка дарувала йому волю, тобто залежно від того, хто був його попереднім власником. Якщо це був перегрин, латин чи римський громадянин, то й вільновідпущеник набував статусу, який відповідав становищу перегрина, латина або римського громадянина. Попередній господар виступав як патрон вільновідпущеника, і якщо у вільновідпущеника не було дітей і він не залишав заповіту, то все його майно переходило до патрона. За потребою вільновідпущеник і далі був зобов’язаний надавати патронові різні послуги та матеріальну допомогу. Він також не мав права звертатись до свого патрона з штрафним позовом.

У сфері публічних правовідносин вільновідпущеники обмежувалися у праві служити в римських легіонах, а в І ст. втратили право брати участь у роботі народних зборів і голосувати.

48. Види суб'єктів права.

Фізичні особи, юридичні особи.

49. Чи були наділені дієздатністю юридичні особи в Римі?

Юридичні особи в Римі не мали власної дієздатності.

50. Якими трьома станами визначалася правоздатність в Римі?

1) стан свободи (status libertatis) – це вільні і раби;

2) стан громадянства (status civitates)- це римські громадяни та інші вільні особи, але не громадяни;

3) сімейний стан (status familiae) – це домовладики та підвладні особи.

51. Назвіть підстави припинення юридичної особи в Римі.

1) після досягнення мети, яка ставилася перед нею;

2) за розпорядженням державної влади, якщо її діяльність набувала незаконного характеру;

3) якщо втрачено майно;

4) після вибуття всіх її членів.

52. Які органи займалися призначенням і звільненням опікунів (піклувальників)?

Суд І інстанції

53. Способи втрати римського громадянства.

1) зі смертю особи;

2) через продаж у рабство;

3) особи, узяті в полон;

4) особи, засуджені до тяжкого кримінального покарання;

5) вигнання з Риму.

54. На які три групи поділялися недієздатні громадяни за віком?

1) діти віком до 7 років, які були повністю не дієздатними;

2) частково дієздатні. Це дівчата - до 12 років і хлопці – до 14 років.

3) особи жіночої статі віком з 12, а чоловічої з 14 і до 25 років, які визнавалися як неповнолітні, але дієздатні.

55. Які Ви знаєте способи виникнення рабства?

1) захоплення у полон воїнів ворожої держави;

2) могли бути обернені іноземці, які виявились на території Риму і не користувались ніякими правами чи привілеями;

3) рабом ставала дитина, народжена рабинею, навіть якщо батько був вільним. Вступати в шлюб з рабом було заборонено, дитина вважалась народженою поза шлюбом і набувала статусу матері;

4) у рабство могла бути обернена і цивільна людина ( у стародавній час глава сім’ї міг продати у рабство підвладного сина або дочку за непослух, боржник міг бути проданий у рабство кредитором);

5) у рабство обертались особи, засуджені до пожиттєвих каторжних робіт;

6) у рабство обертались вільні жінки, які вступали в зв’язок з рабами всупереч заборони власника.