47. Фінансовий інжиніринг.

“фінансовий інжиніринг — це цілеспрямоване розроблення та реалізація нових фінансових інструментів та/або нових фінансових технологій, а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою уже відомих фінансових інструментів та технологій”. Можна сказати, що фінансовий інжиніринг допомагає банкам та іншим фінансовим посередникам оперативніше та ефективніше реагувати на зміни, що відбуваються у світі, в законодавстві та економіці конкретної країни, всередині конкретного суб’єкта господарювання. У галузі корпоративних фінансів часто виникає потреба у фінансовому інжинірингу для створення нових інструментів або технологій захисту капіталів при здійсненні значних за обсягом комерційних операцій. До проблем фінансового інжинірингу належать питання, що виникають при злитті або поглинанні підприємств. Прикладом такого фінансового інжинірингу можна назвати появу “проміжного” фінансування. При “проміжному” фінансуванні інвестиційний банк надає кредит групі викупу на строк, доки не буде організовано фінансування на стабільнішій основі. Надаючи такий кредит, інвестиційний банк отримує не лише проценти, а й комісійні доходи за надання консультаційних та інших послуг. Водночас банк заінтересований у найскорішому поверненні кредиту, оскільки такий кредит є досить ризиковим. Фінансовий інжиніринг відіграє значну роль в управлінні короткостроковими та довгостроковими інвестиціями.

Застосування фінансового інжинірингу передбачає наявність у банків висококваліфікованих спеціалістів. Останні повинні мати відповідний рівень знань у галузях економічної та фінансової теорії, бухгалтерської та банківської справи, юриспруденції, математики, статистики та оподаткуванні, володіти мистецтвом моделювання.

48. Створення нових фінансових інструментів (продуктів).

ФІНАНСОВИЙ ІНСТРУМЕНТ – будь-який контракт, результатом якого є створення фінансового активу одного суб’єкта господарювання і фінансового зобов’язання або інструменту власного капіталу іншого суб’єкта господарювання. Ф.і. – це контракт, за яким одночасно в одного суб’єкта господарювання виникає фінансовий актив, а в іншого – фінансове зобов’язання або інструмент власного капіталу. Ф.і. – фінансові активи чи пасиви, які можна купувати та продавати на ринку та за допомогою яких здійснюється розподіл та перерозподіл створеного капіталу. Ф.і. – юридичний документ, що відображує певні договірні взаємовідносини, або який надає певні права.

Ф.і. поділяють на: валютні (обмін однієї грошової одиниці на іншу); відсоткові (активи, які приносять прибуток за твердими, плаваючими чи змінними ставками); цінові (акції, дорогоцінні метали, сировина, товари) інструменти.

Відповідно до Стандарту бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» Ф.і. поділяють на фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу та похідні Ф.і.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» Ф.і. – цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у т.ч. тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).