
- •2.Час та причини виникнення мистецтва, найдавніші види мистецтва. Печерний живопис – вершина палеолітичного мистецтва.
- •3.Розвиток матеріальної та духовної культури в епоху первісного ладу. Які найвідоміші пам’ятки палеолітичного мистецтва знайдені на Україні?
- •4.Первісні форми релігійних вірувань
- •6 Скіфська культура
- •7 Культура грецьких міст Північного Причорномор’я
- •8 Культура стародавніх слов`ян
- •9 Язичництво
- •11Охарактеризуйте основні наукові дасягнення і відкриття стародавньго Єгипту та Месопотамії.
- •12Охарактеризуйте основні наукові дасягнення і відкриття стародавньої Індії та Китаю.
- •13Визначте особливості, характерні риси античної культури. Охарактеризуйте внесок стародавніх греків до світової культури.
- •14Яку роль відігравала міфологія і література в житті стародавніх греків і римлян. Охарактеризуйте найвідоміші літературні твори стародавньої Греції та Риму.
- •15Особливості формування та розвитку культури стародавнього Риму. Охарактеризуйте внесок стародавніх римлян до світової культури.
- •16Вїзантійський художній стиль в архітектурі та мистецтві
- •17Чому православ’я вважається основою Візантійської культури ?
- •18Досягнення Візантії . Вплив на Київську Русь Освіта та розвиток наукового знання
- •Література
- •19Виникнення писемності на Русі
- •21Архітектура Київської Русі
- •22Хрещення русі та вплив християнства на культурний розвиток держави
- •23Шлюб сімя родинні традиції Київської Русі
- •25Культура Галицько-волинської Русі
- •26Культура Відродження
- •27Розвиток освіти та наукових знань в епоху Відродження
- •28Початок книгодрукування в Україні. Іван Федоров
- •29Особливості розвитку української культури 14-16 столітті
- •2. Розвиток української мови
- •3. Усна народна творчість
- •5. Образотворче мистецтво
- •30Братські школи як осередки знань і національного духу
11Охарактеризуйте основні наукові дасягнення і відкриття стародавньго Єгипту та Месопотамії.
Стародавній Єгипет
Виникнувши з практичних потреб, наукові знання в Єгипті утаємничувалися й охоронялися жрецькою кастою. Єгипетські жерці розробили надзвичайно точний для свого часу сонячний календар. Спочатку діяв календар, який складався з 360 днів. Коли жерці уточнили тривалість року, було вигадано міф про те, що боги подарували народу Єгипту декілька днів, які були оголошені святковими. У пізньому періоді навіть виник проект введення високосних років, але він не здійснився. Саме в Єгипті розділили добу на 24 години. При храмах діяли закриті навчальні заклади — «будинки життя». Школи писарів (а ці посади, як правило, передавалися спадкоємцю) створювалися при дворі фараона, при храмах і великих державних установах. Основні предмети — читання, письмо і лічба. Навчання грамоті полягало в заучуванні ієрогліфів, читанні текстів і письмових вправах. Тексти для письма (як правило, для переписування) добиралися з таким розрахунком, щоб їх зміст був повчальним, сприяв усвідомленню майбутнім писарем своєї місії. Одне з найвідоміших повчань свідчить: «Зверни ж серце твоє до книг… немає нічого вищого за книгу». Після походів Олександра Македонського замкнена єгипетська культурна традиція перервалася, але порівняно з іншими цивілізаціями Стародавнього Сходу через гр
греків культурні досягнення Єгипту мали найбільший вплив на зовнішній світ. Багато вчених-ортодоксів вважають, що всі досягнення Єгиптян за часів існування Давнього царства у зодчестві, живописі і скульптурі — їх власне відкриття та винахід. Себто вони починали все з нуля! Але такі швидкі досягнення без посередньої допомоги викликають деякі сумніви. . У IV тис. до н. е. єгиптяни винайшли ніломір, який допомагав хліборобам прогнозувати не лише час розливу Нілу, а й розмір паводка. Існувало три типи ніломірів. Перших два - це прибережні скелі та кам'яні сходи до річки, на яких позначали рівень паводкової води. Найцікавішим є третій - шахта, з'єднана каналом з Нілом, де, за законом сполучених посудин, про який вже тоді мали уявлення єгиптяни, рівень води був такий, як у Нілі.
Розробляється десяткова система рахунку. Єгиптяни оперували простими дробами з чисельником 1, уміли обчислювати довжину кола і площу круга.
Стародавня Месопотамія
Приблизно у ХХІХ ст. до н. е. шумери вже знали письмо та вміли читати. Писарі загостреною очеретяною паличкою креслили по м’якій глині; знаки, схожі на клин, які утворювалися при цьому, означали склад або слово. Так виник клинопис. У шумерів були світські та жрецькі писарські школи для хлопчиків; деяких дівчат, особливо майбутніх жриць, також навчали письма. Освіта зводилася до копіювання текстів – від зразків ділових документів до художніх творів. При школах-академіях (едубба) створювалися і бібліотеки з певних галузей знань. Ашшурбаніпал, що правив наприкінці піднесення Ассирії, заснував у столиці Ассирії Ніневії найбільшу у той час бібліотеку – кілька десятків тисяч клинописних текстів. Тут була зібрана вся шумерська та аркадська література, яку можна було знайти. За велінням царя писарі знімали копії з книг давніх міст Межиріччя. Саме завдяки бібліотеці Ашшурбаніпала нам достатньо добре відомі історія, міфи та легенди шумерів, вавилонян та ассирійців, а також їх наукові досягнення. Вже шумери досягли разючих успіхів у математиці, заклавши тим самим фундамент для розвитку вавилонської математики. Вони, зокрема, знали чотири арифметичні дії, вміли підносити до степеня, добувати квадратний і кубічний корені, обчислювати площу ряду геометричних фігур, винайшли примітивну систему дробів, знали арифметичну прогресію тощо, навіть склали спеціальні таблиці для швидкого множення та ділення.