
- •Модуль №3. Хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей змістовий модуль №10. Хвороби системи крові у дітей тема заняття. Лімфоми у дітей
- •Актуальність теми.
- •Конкретні цілі:
- •III. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •IV.І Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •Обсяг досліджень, які необхідні для встановлення діагнозу та визначення стадії лгм
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Задачі для самоконтролю
- •Завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
А. Тести для самоконтролю:
1. При лімфогранулематозі первинно уражаються:
а) селезінка
б) лімфатичні вузли
в) кістковий мозок
г) тимус
2. Які віруси можуть призвести до розвитку лімфом:
а) вірус Ебштейн-Барра
б) вірус гепатиту В
в) вірус краснухи
г) Коксакі вірус
3. Які генні мутації найбільш характерні при НХЛ лімфомах:
а) делеція
б) транслокація
в) дуплікація
г) інверсія
4. Які найхарактерніші зміни у загальному аналізі крові при лімфогранулематозі на початковій стадії захворювання:
а) лімфоцитарний лейкоцитоз, знижене ШОЕ
б) нейтрофільний лейкоцитоз, знижене ШОЕ
*в) лімфоцитарний лейкоцитоз, підвищене ШОЕ
г) нейтрофільний лейкоцитоз, підвищене ШОЕ
5. Вибір схеми лікування лімфогранулематозу залежить:
а) від стадії захворювання
б) від гістологічного варіанту
в) від ступеня активності
г) схема стандартна
6. Вирішальним у встановленні діагнозу лімфогранулематоз є:
а) збільшення шийних лімфатичних вузлів
б) збільшення паратрахеальних лімфатичних вузлів
в) виявлення клітин Березовського-Штернберга
г) гіперлейкоцитоз
7. При ендемічному варіанті лімфоми Беркіта найчастіше уражається:
а) шлунково-кишковий тракт
б) периферичні лімфатичні вузли
в) тимус
г) кістки черепа
8. Етіологічним фактором розвитку лімфоми Беккіта вважають:
а) вірус простого герпесу
б) вірус Ебштейн-Бара
в) ретровіруси
г) вірус гепатиту В
Б. Задачі для самоконтролю
Дівчинка Л., 13 років, поступила в стаціонар зі скаргами на збільшення шийних лімфовузлів.
З анамнезу відомо, що 1 місяць назад у дитини помітили збільшення шийних лімфовузлів. Дільничним педіатром був поставлений діагноз – шийний лімфаденіт. Хвора отримувала антибактеріальну терапію без ефекту, потім отримала курс УВЧ – терапії, після чого відмічався прогресивне збільшення лімфовузлів, самопочуття дитини погіршилося. Періодично відмічається підйом температури до 38,5о, що супроводжується ознобом, дитину турбують проливні поти, з’явився кашель, біль за грудиною, дитина схудла.
При огляді звертає на себе увагу зміна конфігурації шиї пальпується конгломерат лімфовузлів на шиї зліва, загальним розміром 5,0-7,0 см, всередині нього пальпуються окремі лімфатичні вузлики розміром 1,0-1,5 см, не спаяні між собою і навколишніми тканинами, без болісні при пальпуванні. Інші групи періферічних л\вузлів не збільшені. В легенях дихання везикулярне, хрипів немає. Тони серця дещо послаблені, ритмічні. Межі серця розширені в поперечнику. Живіт м’який, без болісний. Печинка та селезінка не пальпуються.
ЗАК: Hb – 132 г/л, Ер – 4,5*1012 /л, Тр- 495*109 /л, L – 8,4*109 /л, п/я – 4%, с/я – 72%, еоз-1%, лімф-20%, мон-3%, ШОЕ – 37 мм/год.
Пунктат шийних л/вузлів – знайдені клітини Березовського-Штенберга.
Ro ОГК: розширення серединной тіні за рахунок збільшення внутригрудних лімфатичних вузлів.
УЗД ОЧП: печинка, селезінка, підшлункова залоза однорідної структури, збільшення лімфатичних вузлів черевної порожнини не знайдено.
Мієлограма: кістковий мозок клітинний, бласти 0,2%, нейтроф. росток – 65%, ерітроідний росток – 21%, лімфоцити – 8%, еозинофіли – 6%, мегакаріоцити – 1 на 200 мієлокариоцитів.