9.4. Туристичні країни південної америки

Однією з найпопулярніших серед туристів країн цього регіону є Бразилія – найбільша держава Південної Америки з однойменною столицею. Тривалий час Бразилія була португальською колонією. Португальці вивозили звідси здебільшого червоне дерево, за назвою якого «пау-бразіл» стала називатися колонія, а згодом і держава. Бразилія належить до країн, що розвиваються. Вона має значну територію, багату мінерально-сировинну базу, унікальну екосистему тропічних лісів Амазонки, яку називають «легенями планети».

Головним символом столиці Бразилії Ріо-де-Жанейро є знаменита статуя Христа на горі Корковадо. Ще один символ міста – знаменита кристалічна вершина «Цукрова голова» біля входу в бухту Гуанабара. Цікавими архітектурними пам'ятниками Ріо-де-Жанейро є колоніальні церкви, монастирі Сан-Бенто, Сан-Антоніо та ін. У місті багато музеїв: Національний історичний музей, Національний музей витончених мистецтв та ін. Щороку численні туристи приїжджають в Ріо-де-Жанейро на карнавал, щоб насолодитися цим красивим, музичним, яскравим видовищем – танцювальним святом, барвистими костюмами. Вулиці міста потопають в екваторіальній рослинності. Широко відомі один з найбільших у світі стадіон «Маракана» і океанічні пляжі Копакабана, Іпамена, Лебнон, що тягнуться на декілька кілометрів по південно-східній околиці міста.

Серед природних рекреаційних ресурсів Бразилії виокремлюються річка Амазонка і екваторіальні джунглі – амазонська сельва. Індіанці називають Амазонку «Парано-Тінго», що означає «Королева річок». Басейн Амазонки займає найбільшу з усіх річкових басейнів площу в світі – близько семи мільйонів квадратних кілометрів. У витоку річки розташований найбільший у світі річний острів – острів Маражо, площа якого дорівнює території Голландії. Глибина річки в окремих місцях сягає 200 м, що дозволяє морським судам проходити через усю Бразилію і добиратися до Перу. Усе це створює чудові можливості для екологічного і екстремального туризму.

Не меншою популярністю у туристів користується Аргентина. Назва країни походить від латинського «Argentum», що в перекладі означає «срібло». Її поява сягає часів подорожей іспанських конкістадорів до берегів Ріо-де-ла Плата у XVI столітті. Висадившись на берег незнайомої землі іспанські завойовники отримали в подарунок від індіанців срібні прикраси. Повіривши у багатство нової землі на цей метал, вони дали їй назву Аргентина, тобто Срібна.

В Аргентині можна виділити декілька природних зон і районів, що мають неповторні особливості і туристичну привабливість.

Пампа – це великі простори родючих земель без висотних перепадів і з розгалуженою мережею річок. Це район традиційного розвитку сільського господарства і тваринництва. Як відомо, Аргентина є великим постачальником на світовий ринок зерна і м'яса.

Південні провінції Аргентини, а країна складається з 23 провінцій, займає Патагонія. У Патагонії представлені різноманітні ландшафти: гірські хребти, розділені озерами і долинами, і плоскогір'я з пагорбами і низинами.

Спокійні води заток Нуево і Сан Хосе півострову Вальдес (провінція Чубут) приймають щороку від червня до грудня своїх знаменитих гостей, південних китів «Франка». Порт Мадрін – відправний пункт для екскурсій на півострів Вальдес. На початку 1980-х років він став туристичним центром.

Провінція Санта Крус (Святий Хрест) – це чарівна шкатулка, повна різноманітних і в той же час неповторних ландшафтів. Її узбережжя рясніє нескінченними атлантичними пляжами, а Кордильєри розкривають перед туристами свою красу – гори, парки і льодовики. У 300 км від центру провінції Санта Крус знаходиться Ель Калафате. Звідси починається національний заповідник Лос Гласіарес з відомим льодовиком Періто Морено.

«Землею кінця світу» називають острів Вогненна земля. Його столиця Ушуайа – найпівденніше місто світу і ворота до Антарктиди. Ушуайа означає «затоку, проникаючу до Заходу». Місцеві озера дозволяють насолоджуватися обширною різноманітністю птахів. Морські екскурсії – ще одна можливість цих місць. Одна з них проходить повз лежбища тюленів і фантастично величезної колонії бакланів.

Як свідчить легенда, сам Христофор Колумб привіз виноградну лозу до Аргентини під час своєї другої подорожі. У 20-х роках XIX століття, після звільнення країни від іспанського панування виноробство Аргентини дістало можливість бурхливого розвитку, особливо після завершення будівництва залізниці між Буенос-Айресом і основною виноробницькою провінцією – Мендоса. В даний час країна займає одне з провідних місць у світі з виробництва вина.

У Буенос-Айресі, Столиці Аргентини, можна здійснити прогулянку старовинними портовими кварталами. В столиці знаходиться відомий театр Колон – центр оперного і балетного мистецтва всієї Південної Америки.

Водопад Ігуасу на кордоні з Бразилією – одне з природних чудес світу. На кордоні Аргентини з Бразилією і Парагваєм знаходиться знаменитий національний парк «Ігуасу», що займає площу у 55 тис. га. Парк вважається одним із сучасних чудес світу – це 275 водоспадів, з яких щосекунди спадає 5000 кубічних метрів води з висоти 70 м. Вище водоспадів знаходяться зручні місця для занять водними видами спорту.

Аргентинці, увібравши традиції багатьох народів, створили власну неповторну культуру. Своєрідними символами країни стали гаучо, які не розстаються з гітарами, а їхні пісні знає уся країна. День танго є національним святом Аргентини.

Венесуела – країна іспано-індіанської культури, з майже 28-мільйонним населенням, «маленька Венеція» Південної Америки. Економічно країна відчутно залежить від видобутку і експорту нафти. До туристичних ресурсів країни відносять столицю Каракас – місто, затиснуте між двома гірськими хребтами Карибських Анд, з численними музеями, а також міста Маракайбо, район Меріда.

Острів Маргарита – головний курорт країни, де розташовуються найбільші готельні комплекси. До туристичних центрів острову можна віднести Порламар, Пампатар, Ла Асунсіон, Санту Ану, Ель Серкадо, Хуан Грієго.

Популярним місцем відпочинку в країні є також узбережжя Карибського моря. Тут можна займатися рибною ловлею, плаванням під вітрилом, дайвінгом.

У Венесуелі знаходиться найбільше у Південній Америці озеро Маракайбо. Річка Оріноко одна з найдовших у світі. В країні різноманітна і унікальна флора і фауна. Тут водяться ягуари, оцелоти і найдовша у світі змія – анаконда.

Неподалік від берегів Венесуели розташовані невеличкі острівні території Аруба, Кюрасао (володіння Нідерландів). Острів Аруба відомий, наприклад, тим, що тут розташований однин з найбільших у світі нафтопереробних заводів. Щоправда, це не заважає бути острову престижним місцем відпочинку. Кюрасао – місце проведення ексклюзивних турів. Тут отримали розвиток екстремальні види туризму – серфінг, дайвінг та ін. Існують ендемічні види флори і фауни.

Колумбію називають країною західного Ельдорадо, царством археологічних національних парків. До туристичних ресурсів країни можна віднести столицю Боготу, міста Картахену і Попаян, а також національні парки Колумбії, Долину статуй, Лос Катіос, Сан-Августин. Місто Картахена завдяки своєму порту і архітектурним пам’яткам колоніальної епохи є музеєм під відкритим небом.

Болівія. У 1825 році війська Симона Болівара одержали перемогу над іспанцями. На честь національного героя одна з країн Південної Америки була названа Болівією. Південно-західна частина території країни розташована в Андах, де гори сягають своєї найбільшої ширини. Столиця Болівії – місто Ла-Пас, розташована на висоті 4 тис. м над рівнем моря і вважається однією з найбільш високогірних столиць світу. Перлиною країни вважається озеро Тітікака, яке також розташовано високо у горах. Туристичний бізнес істотно не впливає на добробут Болівії, що вважається однією з найбідніших країн Південної Америки. Економіка Болівії суттєво залежить від поставок на зовнішні ринки здебільшого мінерально-сировинної продукції (олово, природний газ та ін.). Наприкінці XX століття країну було включено до популярного туру по континентальним пам’яткам Південної Америки, до яких у Болівії належить озеро Тітікака, залишки давніх будівель інків та інші об’єкти.

Еквадор – держава на північному заході Південної Америки, розташована по обидві сторони від екватора. Еквадор омивається Тихим океаном. Столиця країни – місто Кіто, знаходиться у мальовничій, злегка витягнутій рівнині на висоті 2800 м. Кіто відрізняється безліччю історико-культурних особливостей і своєрідних традицій. У архітектурі тут можна побачити прояви іспанських, голландських і навіть доколумбівських стилів. До найвідоміших пам'яток міста можна віднести площу Незалежності, монастирі Ла-Компанья, Сан-Франциско, Сан-Дієго. Дуже цікавий музей колоніального мистецтва.

Еквадор – аграрно-індустріальна країна, що займає одне з перших місць у світі за експортом бананів. У країні в значних обсягах видобувають нафту. Різноманітність і неповторність природних ландшафтів Еквадору зробили країну привабливою для туризму. Столиця Кіто і Галапагоські острови оголошені ЮНЕСКО культурним і природним надбанням людства. Галапагоські острови вважаються основним туристичним атрактором Еквадору. Популярністю користуються пляжі островів з м'яким піском оливкового, білого і чорного кольорів.

Гірський район Еквадору перетнутий Ланцюгом Анд, в який входить понад двісті вулканів. Це місце ще називають «проспектом вулканів». Одним з найкрасивіших місць Еквадору є околиці вулкана Чімборасо, що має висоту 6310 м. Тут проходить «Експресо Метрополітан» – одна з найбільш високогірних залізниць у світі, що прокладена мимо прямовисних скель по горах. Провінція Гуайс славиться своїми пляжами. Відпочиваючих привертають м'який, сприятливий клімат, відмінні умови для занять водними видами спорту.

У країні налічується понад 20 національних парків і екологічних заповідників, що займають близько 16% території країни. В національному парку «Орієнте», двох заповідниках і восьми охоронних територіях обладнані пішохідні стежки і стоянки. По одній з приток Амазонки, річці Напо, можна зробити цікаву подорож в індіанській пірозі або на кораблі.

Чилі. Самобутньою і неповторною країною є Чилі. Територія Чилі витягнута уздовж узбережжя Тихого океану на багато сотень кілометрів і зайнята хребтами Анд (заввишки 6880 м), між якими лежить Поздовжня долина – головний економічний район країни. У адміністративному відношенні Чилі складається з 13 областей і 40 провінцій.

Незважаючи на те, що основна частина країни знаходиться на південноамериканському материку, друга частина її території належить до Океанії і ще одна – до Антарктиди. Зважаючи на таку географію, завдяки якій Чилі володіє майже усіма відомими кліматичними поясами і найрізноманітнішими зонами, а також на високий ступінь ізольованості від світу (уздовж усього східного кордону – непрохідна засніжена стіна Анд, на заході – Тихий океан, північ – найбільш засушлива пустеля світу і південь – початок вічного льоду Арктики), варіанти туризму в Чилі – найрізноманітніші.

У міжнародному розподілі праці країна відома передусім як великий виробник і експортер міді. Столиця Чилі – місто Сант-Яго. В історії країни багато знаменних віх. Це і багатовікова боротьба індіанців з іспанськими колонізаторами, і перший в країнах Південної Америки соціалістичний уряд Сальвадора Альєнде, і часи правління військової хунти Піночета, що повернула Чилі в русло проамериканського впливу.

Унікальна і природа цієї країни. На півночі розкинулася пустеля Атакама, місячний пейзаж якої надовго запам'ятовується туристам. На острові Пасхи у Тихому океані вражають своєю багатовіковою величчю загадкові кам'яні істукани зі спресованого вулканічного попелу. На крайньому півдні гігантські айсберги нагадують про близькість Антарктиди.

Місцевою пам'яткою є також острів Вогненна Земля, розташований на крайньому півдні. Своєю назвою острів зобов'язаний відомому мореплавцеві Магеллану, який у 1520 році побачив з палуби свого корабля в цих місцях численні вогні. Походження цих вогнів до кінця не з’ясовано. За однією з версій аборигени острову, які ловили в морі рибу, в човнах розпалювали багаття, щоб зігрітися. Ці вогні нібито і побачив Магеллан.

Останнім часом популярність Чилі принесла і її виноробницька промисловість. Сьогодні на Чилі змушені звертати увагу і європейські виробники, оскільки в їхніх країнах витрати на виробництво вина набагато вище. Чилійські вина відрізняються як відмінним смаком, так і доступними цінами.

Уругвай – країна з розвиненою інфраструктурою туризму. Вважається однією з найбезпечніших країн Південної Америки. Уругвай – це країна з аграрною спеціалізацією. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні пшениці, кукурудзи, льону і соняшнику. В ході колонізації країни індіанське населення було повністю винищене, тому населення Уругваю складають іммігранти з різних країн.

Столиця країни – Монтевідео – крупний фінансовий центр. У архітектурі поєднуються елементи різних стилів і епох: бароко, модерну, а також колоніального періоду. Престижні курорти Уругваю розташовані на схід від столиці. До їх числа можна віднести Атлантиду, Піріаполіс, Мінас, Серро-Пан-де-Азкар. Найвідомішим і найдорожчим курортом країни вважається Пунта-дель-Есте.

Парагвай. Всередині південноамериканського континенту розташована Республіка Парагвай – одна з найвідсталіших в економічному відношенні країн Південної Америки. Основу її економіки складає пасовищне м'ясне скотарство.

Для туристів в Парагваї представляють інтерес перш за все національні парки і заповідники. Найцікавішим районом є область Гран-Чако – один з найбільших резерватів дикої природи в Південній Америці. Столиця країни – місто Асунсьйон.

Перу знаходиться на території Південної Америки. Країна граничить з Колумбією і Еквадором на півночі, Бразилією і Болівією на сході, з Чилі на півдні. Перу омивається водами Тихого океану. Столиця держави місто Ліма. Воно було засноване у 1535 році іспанським конкістадором Франціско Пісарро, коли його загін зі 100 піших і 60 кінних солдат зумів перемогти армію індіанців, що налічувала 80 тис. бійців. Ліма запам’ятовується об’єктами архітектури іспанської колоніальної епохи і численним хрущобами бідняків.

Середня температура на узбережжі Перу коливається від плюс 15 до 28°С. З майже 30-мільйонного населення країни близько половини складають індіанці кечуа. Іспаномовні перуанці проживають в основному на узбережжі Тихого океану, а в містах значну частину жителів складають іммігранти, зокрема японці та китайці.

У фізико-географічному відношенні територію Перу можна розділити на три райони: Коста – узбережжя Тихого океану; Сьєрра – гірська місцевість і Сельва – екваторіальні ліси Амазонки. Перу – країна фізико-географічних контрастів: на узбережжі – засушлива місцевість і мало дощів внаслідок впливу прохолодної течії Гумбольдта, а на сході – вологі ліси Амазонки.

У країні в основному розвинуті галузі гірничовидобувної промисловості. Ведеться видобуток нафти, свинцю, цинку, міді. Перу посідає одне з провідних місць у світі за видобутком срібла. Як і в інших латиноамериканських країнах (Чилі, Ямайка), економіка яких сильно залежить від експорту мінеральної сировини при малорозвиненій соціально-економічній інфраструктурі, значна частина населення (49%) перебуває за межею бідності.

Територія сучасного Перу була центром імперії інків, завойованої іспанськими конкістадорами у XVI столітті. Туристи приїздять до Перу для ознайомлення з численними храмами-пірамідами і фортецями інкської культури, багато з яких донині загублені у джунглях.

Частково на території Перу знаходиться одне з найбільш високогірних озер Південної Америки – озеро Тітікака (частина його знаходиться у прикордонній Болівії). Саме у районі Тітікаки індіанці почали вперше обробляти картоплю, яка згодом була розповсюджена в усьому світі.

Узбережжя Тихого океану Коста привабливе піщаними дюнами, зграями фламінго, колоніями інших диких птахів і тварин.

Чимало туристів приїздять до Перу з метою побачити побут корінних жителів країни – індіанців. Для того, щоб це зробити, необхідно вирушити у малоосвоєні райони країни, зокрема в амазонську сельву, а сучасні розваги (кафе, ресторани, дискотеки) можна знайти в столиці країни.