
- •1. Предмет і ключові поняття дисципліни „Менеджмент персоналу”, її взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами
- •2. Специфіка людських ресурсів
- •3. Основні принципи „тейлоризму”
- •4. Основні принципи „адміністративній науки” а. Файоля
- •5. Хотторнські дослідження э. Мейо
- •5. Хотторнські дослідження э. Мейо
- •6. Теорія «х» і «у» д. Мак Грегора
- •7. Порівняльна характеристика японського і американського підходів щодо управління людськими ресурсами організації. Теорія «а» и «z» у.Оучи
- •8. Теорія “людського капіталу”
- •9. Сучасна концепція управління людськими ресурсами
- •10. Персонал організації, його характеристики.. Поняття компетенції персоналу.
- •11. Система управління персоналом, її елементи і основні функції управління персоналом. Зовнішні регулятори діяльності управління персоналом організації. Специфіка людських ресурсів
- •13. Методи управління персоналом
- •14. Визначення, принципи розробки і фактори кадрової політики. Види кадрової політики. Взаємозв'язок стратегії розвитку організації та кадрової стратегії
- •15. Поняття організаційної культури, ії види й вплив на ефективність роботи персоналу. Основні характеристики конкретної організаційної культури
- •16. Поняття поведінки людини в організації, його характеристики. Психотипи співробітників організації
- •17. Поняття «команди», стадії ії становлення та фактори групової єдності
- •18. Сучасна роль служби управління персоналом в розробці та реалізації кадрової політики. Вимоги до співробітників кадрових служб і їхні основні функції
- •19. Склад кадрової документації та її призначення
- •20. Сутність, цілі, завдання та етапи кадрового планування
- •21. Методи визначення якісної потреби в персоналі
- •22. Внутрішні і зовнішні джерела набору кадрів. Трудове посередництво в системі добору персоналу
- •23. Підбор персоналу: основні правила, етапи, технології, складнощі
- •24. Технологія проведення відбіркового інтерв’ю. Психологічні помилки відбору кандидатів на вакантну посаду та засоби їх подолання
- •25. Сутність трудової адаптації працівників, ії види. Організаційні аспекти прискорення процесу адаптації
- •26. Механізм мотивації трудової діяльності
- •27. Теорія ієрархії потреб Маслоу і Теорія erg Альдерфера
- •28. Двохфакторна теорія Герцберга
- •29. Теорія мотивації Хекмана і Олдхема
- •30. Теорія справедливості с. Адамса
- •31. Теорія посилення мотивації б.Скінера
- •32. Теорія мотиваційних потреб д. Мак Клелланда
- •33. Теорія очікувань Врума
- •34. Модель мотивації Лоулера-Портера
- •35. Компенсационный пакет и его составляющие. Государственное регулирование оплаты труда в Украине
- •36. Неекономічні методи мотивації та їх вплив на людину
- •37. Робочий час, його структура, законодавче регулювання
- •38. Класифікація та оцінювання умов праці на виробництві. Засоби компенсації впливу на працівників несприятл. Умов праці
- •39. Цілі і завдання навчання та розвитку персоналу, основні помилки в організації навчання персоналу, сучасні методи навчання працівників
- •40. Поняття кар’єри, її види, планування карєрн6ого росту (кому надо подчитать больше)
- •41. Підготовка кадрового резерву керівників
- •42. Трудова дисципліна, її фактори та причини порушення, дисциплінарні мери
- •43. Методологія оцінки персоналу. Атестація в системі оцінки персоналу, її організація і проведення
- •Методи оцінки
- •44. Рух персоналу, його види та показники
- •45. Звільнення персоналу, його причини, види, організаційні процедури
- •46. Поняття плинності кадрів, її причини, наслідки та показники
- •47. Поняття соціального партнерства та його вплив на ефективну роботу персоналу
- •48. Ефективність праці керівників організації в сфері управління людськими ресурсами
36. Неекономічні методи мотивації та їх вплив на людину
До неекономічним відносять організаційні та морально-психологічні способи стимулювання.
Організаційними вважаються:
- залучення працівників до участі в справах організації та надання їм права голосу при вирішенні ряду проблем соціального характеру;
- надання можливості придбати нові знання та навички, що робить людей більш незалежними, самостійними, надає їм упевненість у завтрашньому дні; збагачення праці, що полягає в наданні людям більш змістовної, важливою, цікавою, соціально значимої роботи, що відповідає їхнім інтересам і схильностям;
- вимагає творчих здібностей;
- дозволяє контролювати ресурси і умови власної діяльності.
Морально-психологічні способи стимулювання включають такі основні елементи.
По-перше, створення умов, за яких люди відчували б професійну гордість за причетність до дорученої роботи, особисту відповідальність за її результати.
По-друге, присутність виклику, забезпечення можливості кожному на своєму робочому місці показати свої здібності, краще впоратися із завданням, відчути власну значущість. Для цього завдання повинно містити певну частку ризику, але й шанс домогтися успіху.
По-третє, визнання авторства результату. Наприклад, відзначилися працівники можуть отримувати право підписувати документи, у розробці яких вони брали участь.
По-четверте, висока оцінка, яка може бути особистою і публічною.
Суть особистої оцінки полягає в тому, що особливо відзначилися працівники згадуються спеціальних доповідях керівництву організації, видаються йому, персонально вітають адміністрацією з нагоди свят і сімейних дат. Публічна оцінка передбачає можливість оголошення подяки, нагородження цінними подарунками, почесними грамотами, нагрудними значками, занесення до Книги пошани і на Дошку пошани, присвоєння почесних звань, звань кращих за професією і пр.
По-п'яте, до морально-психологічним методам стимулювання ставляться високі цілі, які надихають людей на ефективний, а часом і самовіддану працю. Задоволеність, що виникає при їх досягненні, впливає на поведінку в подібних ситуаціях в майбутньому.
Цілі повинні бути ясними, зрозумілими, значущими, досить важкими, усвідомленими у контексті ситуації (так званий ефект Стаханова), спиратися на наявні вже успіхи і зв'язуватися з винагородою.
По-шосте, морально стимулює такі психологічні моменти, як створення атмосфери взаємної поваги, довіри; турбота про особисті інтереси, заохочення розумного ризику та терпимість до помилок і невдач і пр. Сьогодні виділяють також соціальні методи мотивації - надання всім рівних можливостей незалежно від посади, вкладу, особистих заслуг, ліквідація зон, заборонених для критики.
І на закінчення необхідно згадати ще одну форму стимулювання, по суті поєднує в собі розглянуті вище. Мова йде про просування на посаді, яке дає і більш високу заробітну плату (економічний стимул), і цікаву і змістовну роботу (організаційний стимул), а також відбиває визнання заслуг і авторитету особистості шляхом потрапляння у вищу статусну групу (моральний стимул).