Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теория бизнеса.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
419.7 Кб
Скачать

18. Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи в органі державної реєстрації

Відповідно до законодавства орган державної реєстрації зобов'язаний або готувати чотири примірники свідоцтв, підписувати їх, завіряти гербовою печаткою підпис уповноваженої посадової особи...

Насамперед треба з'ясувати місцезнаходження органу державної реєстрації за Вашим місцем проживання. Таким органом, залежно від місця проживання, є виконавчий комітет міської, районної у місті ради або районна, районна міст Києва і Севастополя державна адміністрація.

Дізнавшись адресу органу державної реєстрації, необхідно до нього завітати, щоб довідатися про час роботи відділу державної реєстрації цього органу та реквізити рахунків, на які треба перерахувати реєстраційний збір.

Законодавство вимагає подання лише таких документів:

  • реєстраційна картка суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи;

  • дві фотокартки;

  • довідка або її копія про включення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

  • документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію.

Ці документи треба підготувати перед тим, як Ви завітаєте до органу державної реєстрації вдруге — вже для того, щоб розпочати процес Вашої державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи. При цьому належить пред'явити документ, що засвідчує особу.

Реєстраційна картка суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи є одночасно заявою про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Реєстраційна картка видається в органі державної реєстрації і повинна бути заповнена особисто заявником.

В ній Вам необхідно буде вказати такі дані про себе:

  • ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

  • прізвище, ім'я, по батькові;

  • серію і номер паспорта, ким і коли виданий;

  • місце проживання (поштовий індекс, адреса, номер телефону, телефаксу);

  • прізвище, ім'я та по батькові особи, яка заповнила картку, та її номер телефону;

  • дату заповнення реєстраційної картки.

Заповнивши картку, треба поставити підпис. Під час заповнення графи "Картку заповнив" дублюється попередня інформація з інших граф. Уразі потреби працівники органу державної реєстрації зобов'язані надати безоплатну допомогу в заповненні реєстраційної картки.

Підготуйте також дві ідентичні фотокартки розміром, який встановлено для службових документів. Вони потрібні для оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та для реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи.

Мабуть, Ви вже маєте довідку про включення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів. Якщо ні, то Вам необхідно відвідати орган державної податкової служби за Вашим місцем проживання й отримати цей документ. Такі дії не заберуть багато часу: довідку Вам видадуть за 15 хв. після звернення.

Документом, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, є оригінал чи ксерокопія квитанції про сплату реєстраційного збору. Реєстраційний збір становить 1,5 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (25,5 грн.). За прискорену, протягом одного дня, державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи стягують плату, яка становить потрійний розмір реєстраційного збору, тобто 4,5 неоподатковувані мінімуми доходів громадян ( 76,5 грн.).

70 відсотків коштів, одержаних від плати за державну реєстрацію, зараховуються до місцевого бюджету за місцем Вашого проживання, а 30 відсотків коштів — до державного бюджету. Тому заявникові необхідно перерахувати реєстраційний збір у цій пропорції на два розрахункові рахунки, реквізити яких можна довідатися в органі державної реєстрації (таку інформацію можна отримати й у відділенні Ощадбанку).

Практика показує, що підготовка всіх документів забирає від 1 до 3 днів.

Органу державної реєстрації забороняється для проведення державної реєстрації вимагати від заявника додаткові документи.

Проте органи державної реєстрації часто вимагають подання двох швидкозшивачів. Така вимога неправомірна.

Якщо Ви не хочете сваритися з чиновником і для Вас простіше придбати їх, то зробіть це. А якщо ні, то треба наполягати на прийнятті документів без швидкозшивачів, показати чиновнику витяг із ст. 8 Закону України "Про підприємництво". Не допомагає й це — звертайтеся до керівника органу державної реєстрації, і на цьому етапі в переважній більшості випадків документи негайно приймають.

Крім того, в органах державної реєстрації нерідко вимагається подання не одного, а чотирьох примірників заповнених заявником реєстраційних карток. Пам'ятайте: Ви це зробити можете, але не зобов'язані.

Часом звучать також "прохання" здійснити благодійні внески або пожертви в якісь установи, фонди і т. ін. — за прискорення державної реєстрації. У жодному разі не робіть цього, бо це незаконно!

Нарешті, всі документи готові, і Ви йдете до органу державної реєстрації. За наявності всіх необхідних документів реєстрація Вас, як суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, буде здійснена за заявочним принципом протягом п'яти робочих днів або протягом одного дня, якщо Ви сплатили потрійний розмір реєстраційного збору.

Під час подання документів обов'язково пред'являється документ, що засвідчує особу. Переважно службовці вимагають паспорт, але на цей випадок можуть підійти й водійські права.

Після перевірки наведених у реєстраційній картці відомостей щодо відповідності поданим документам, а також комплектності пакету документів орган державної реєстрації формує реєстраційну справу суб'єкта підприємницької діяльності, яка створюється і ведеться в органі державної реєстрації з метою обліку, накопичення, контролю та зберігання реєстраційних документів за весь період існування суб'єкта підприємницької діяльності.

Реєстраційна справа суб'єкта підприємницької діяльності має реєстраційний номер у Реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності, що є одночасно реєстраційним номером свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Перевірка документів триває декілька хвилин. Ось вона закінчилася. Тепер Вам повинні видати Довідку про прийняття документів для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. У довідці зазначається дата прийняття органом державної реєстрації повного комплекту документів, поданих для державної реєстрації. Довідку, яку підписує представник органу державної реєстрації, відповідальний за прийняття документів, засвідчують штампом цього органу.

На превеликий жаль, цього майже ніколи не роблять. Якщо у Вас є сумніви в тому, що Вам вчасно видадуть свідоцтво про державну реєстрацію, вимагайте, щоб Вам видали цю довідку. Вона може згодитися, оскільки за кожний прострочений день державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності орган державної реєстрації сплачує заявникові 20 відсотків реєстраційного збору, але не більше за розмір внесеної заявником плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

За наявності всіх документів, подання яких необхідне для державної реєстрації, орган державної реєстрації зобов'язаний протягом не довше ніж за п'ять робочих днів від дня їх надходження (у разі прискореної реєстрації — не довше як за один день) внести дані реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності й видати Вам Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи. Це свідоцтво є паспортом підприємця, документом про легалізацію його підприємницької діяльності.

Заявнику можуть дати письмову вмотивовану відмову в державній реєстрації лише в разі подання для державної реєстрації неправдивих відомостей. Відмову в державній реєстрації можна оскаржити у судовому порядку.

Зверніть увагу на те, чи будуть разом з оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію видані три його копії. Інколи копії свідоцтва про державну реєстрацію не видаються взагалі або видається лише одна копія.

Відповідно до законодавства орган державної реєстрації зобов'язаний або готувати чотири примірники свідоцтв, підписувати їх, завіряти гербовою печаткою підпис уповноваженої посадової особи й на трьох примірниках проставляти в правій верхній частині лицьового боку бланку свідоцтва штампи "Копія", або знімати три копії з оригіналу оформленого свідоцтва й засвідчувати їх, як копії, печаткою органу реєстрації.

Ці копії Вам потрібні для подальшої реєстрації в державних органах. Не дозволяйте чиновникові економити папір на Вас. Краще завітати до нього за копіями ще раз. Під час подання документів можна також спитати чиновника про те, чи будуть виготовлені копії свідоцтва про державну реєстрацію.

У п'ятиденний термін від дня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи орган державної реєстрації подає:

  • до органу державної статистики та органу державної податкової служби, а також до Мінфіну (у разі державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, який провадить діяльність страхового брокера) — копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію;

  • до органів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування — інформаційне повідомлення.

Отже, інформація про Вас буде подана в орган державної податкової служби не довше ніж протягом п'яти днів від дня державної реєстрації. На практиці свідоцтво про державну реєстрацію на руки отримується пізніше, ніж датована державна реєстрація новоствореного суб'єкта підприємницької діяльності. Тому в той самий день, коли отримано свідоцтво про державну реєстрацію, бажано відвідати податкову інспекцію.

19.

Одноосібне володіння, його переваги та недоліки

Одноосібне господарство - це така форма організації підприємства і підприємництва, коли вся власність належить одній особі, яка одноосібно управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов'язання підприємства.

Одноособове володіння - це таке підприємство, власником якого є одна особа або одна родина. Весь дохід і ризик від бізнесу вони беруть на себе. Власники такого підприємства одночасно є і його активними менеджерами.

Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність з всі зобов'язання фірми.

До господарських товариств, у свою чергу, належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності (рис. 3.2):

Особливості одноосібного володіння.

1. Мають місце труднощі із залученням великих капіталів, а власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності комерційні банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними.

2. Повна відповідальність за борги. Це означає, що у випадку невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.

3. Відсутність спеціалізованого менеджменту, що, ясна річ, негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції. Проте далеко не всі люди здатні не це.

4. Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.

Рис. Переваги та недоліки одноосібного володіння

По-перше, оскільки весь прибуток належить підприємцеві, він дуже зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи.

По-друге, у власника фірми витрати на організацію виробництва є невеликими. Його управлінські рішення негайно втілюються в життя.

По-третє, одноосібному володінню властива простота в організації фірми та її ліквідації.

Отже, перевагами одноосібного господарства є:

1) привласнення всього прибутку та можливість вільно розпоряджатися ним (крім сплати частини податків);

2) наявність на цій основі високоефективних стимулів до праці;

3) незначні витрати на організацію виробництва;

4) високий ступінь свободи економічного вибору;

5) простота для оподаткування (оподатковується лише індивідуальним подохідним податком, нижчим від оподаткування прибутку).

Повна самостійність, воля й оперативність дій. При прийнятті рішень не потрібно звертатися в раду директорів або ж домагатися згоди партнерів.

Максимум спонукальних мотивів. Оскільки всі доходи надходять до єдиного власника підприємства, то він зацікавлений у завзятій роботі, ретельному контролі роботи підприємства, у прийнятті обережних рішень і в максимальному розширенні ділових операцій.

Конфіденційність діяльності. Одноосібне володіння дозволяє зберегти секрети фірми в таємниці;

Водночас одноосібному господарству властиві певні недоліки:

1). незначні обсяги привласнюваного прибутку, а отже, обмежені можливості розширення підприємства за рахунок власних коштів;

2). більші, порівняно із середніми та крупними підприємствами, труднощі в отриманні кредитів і вищі відсотки за них;

3). значно більші можливості збанкрутувати (так, у Великобританії протягом першого року банкрутує кожна четверта невелика фірма);

4). більша тривалість робочого дня, вища інтенсивність праці та гірша техніка безпеки;

5). відповідальність власника підприємства за зобов'язання не лише активами підприємства а й своїм особистим майном.

Труднощі залучення великих капіталів. Нема можливості залучити інвесторів зі своїми капіталами, як це можливо в корпорації або товаристві. Рейтинг кредитоспроможності одноосібника не дуже високий, тому він повинний платити значно більш високі відсотки за кредити.

Невизначеність термінів діяльності. Одноособова фірма юридично припиняє зі смертю власника, його банкрутством, тюремним ув'язненням тощо.

Необмежена відповідальність за борги. У випадку невдачі одноособовий підприємець може утратити усі свої особисті заощадження і майно, що є гарантом оплати його боргів.

Недолік спеціалізованого менеджменту. Звичайно одноособовий підприємець - це генеральний менеджер, менеджер із продажу, збуту і реклами, фінансист, кадровик і постачальник.

Функціональні недоліки. Через труднощі одержання капіталу в одноособових фірм існують проблеми оперативного характеру. Наприклад, невдале місце розташування самої фірми, невідповідний будинок і устаткування, нездатність платити таку платня, що залучало б найбільш працездатних, цілеспрямованих людей, нездатність здобувати товари в таких кількостях, що гарантувало б від дефіциту в постачаннях.

Ця форма організації підприємств та підприємництва є найбільш адекватною для малих підприємств.

Розвиненішою організаційною формою підприємств та підприємницької діяльності є партнерство.