
- •1. Сутність підприємництва
- •6 Статутний фонд та його формування
- •8. Економічна основа підприємництва
- •13. Сутність і особливості корпоративного управління
- •14. Державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи
- •2) Реєстраційна картка суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи;
- •3) Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;
- •4) Документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом.
- •16. Механізми державного регулювання підприємницької діяльності
- •17. Джерела фінансування підприємницької діяльності
- •18. Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи в органі державної реєстрації
- •20. Згідно з чинним законодавством ліцензуванню підлягають ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, навколишнє середовище і безпеку держави.
- •1) Відомості про заявника:
- •2) Вид діяльності, на який заявник хоче отримати ліцензію;
- •22Франчайзинг
- •28. Установчі документи суб'єктів підприємництва
- •29Проблеми розвитку та сучасний стан підприємництва в Україні
- •1. Правова база розвитку підприємництва
- •32. Сутність та методи державного регулювання підприємництва
- •38Проблеми правового забезпечення підприємництва в Україні
- •40Особливості розвитку малого підприємництва в Україні і за кордоном
- •47. Партнерство (товариство)
- •48. Відкриття банківського рахунку
- •54. 10.3. Управління підприємництвом
- •67. Соціальні цінності і культура підприємницької діяльності
- •68. Кредитні спілки
- •Каси взаємодопомоги
67. Соціальні цінності і культура підприємницької діяльності
Одним з факторів впливу на формування належного підприємницького середовища, урахування якого особливо актуалізується на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні, є культура. Культурне середовище структурно підрозділяється на зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє культурне середовище є складовою частиною макросередовища, що випиває на поведінку суб'єктів підприємництва.
Внутрішнє культурне середовище відноситься до мікросередовища і впливає як на формування взаємовідносин всередині самого підприємства, так і з діловими партнерами. Склад культурного середовища характеризується сукупністю таких факторів, як політика, технологія, освіта, мистецтво, цінності і відносини, релігія, мова, правознавство, соціальний статус. Так, вивчення політики може допомогти зрозуміти потенціал суспільного внеску тієї чи іншої країни в діловий клімат підприємства. Стабільність політичного клімату, характеристики угруповань, партій, що підтримують закордонний бізнес чи навпаки перешкоджають йому, ступінь впливу кожного з угруповань - фактори, що дають змогу оцінити ступінь підприємницького ризику в політичних відносинах. Вивчення технології може дати інформацію про потенціал ринку, ступінь розвиненості його інфраструктури, ступінь розвитку науки і нововведень, дослідити науковий потенціал. Порівняльний аналіз освіти і мистецтва допомагає при вивченні грамотності і її впливу на технічне і професійне навчання, а також на ефективність ринкових взаємозв'язків і підприємницьких відносин. Освітній рівень формує відношення до цінностей, які доцільно визначати при формуванні і розвитку підприємницької діяльності.
Для успішного здійснення підприємницької діяльності необхідно враховувати також розвиненість і роль релігії в кожній країні, де планується організація бізнесу. Обов'язковою вимогою сучасного здійснення бізнес-процесів є знання декількох мов Англійська мова є домінуючою, оскільки щонайменше % ділового листування здійснюється цією мовою. Разом з тим, є країни (як наприклад Франція), де прагнуть спілкуватися тільки своєю мовою. Це варто враховувати при організації бізнес-комунікацій підприємцям, бізнесменам, дійовим людям. Не завадить в підприємницькій діяльності і обізнаність щодо основ правознавства. Порівняння і знання різних систем законодавства може сприяти розумінню традицій бізнесу в різних країнах, що може допомогти уникнути конфліктів, а в разі потреби - звернутися до органів правового захисту.
Не менш важливим є дослідження соціальної стратифікації населення, щоб установити, чи існує помітна різниця між вищими, середніми і нижчими класами і яке їхнє відношення до підприємництва. Дослідження і знання соціальних особливостей громадських організацій дозволяють установити, чи будуть вони сприяти, чи протистояти успіху в діяльності підприємця в конкретних соціальних умовах.
Відтак, організаційна культура - це комплексна характеристика розвиненості тієї чи іншої соціально-економічної структури, властивих її типу і форми організації життя і діяльності людей, рівня їхніх організаційних знань (цінностей), навичок (традицій), умінь, мислення і свідомості. Культура підприємницької діяльності залежить від культури кожного співробітника підприємства й, у першу чергу, від організаційної культури керівника. Культурний підприємець повинен уміти моделювати, бачити обрії здійснюваної ним підприємницької діяльності, спонукати до роботи і стимулювати роботу інших, втілювати в життя підприємницькі ідеї, вміти в будь-яких ситуаціях приймати ґрунтовні рішення і брати за це відповідальність.
Найважливішим фактором культури підприємця є його кваліфікація як менеджера і як фахівця, що припускає знання ним філософії всієї технології, економіки й інструментарію підприємництва.