Тема 9. Фіксований сільськогосподарський податок

Поняття податку. Платники податку

Об’єкт оподаткування. База оподаткування та ставки податку

Податковий (звітний) період

Порядок нарахування та строки сплати податку

Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами

Порядок набуття та скасування статусу платника податку

Відповідальність платників податку

Поняття податку. Платники податку

Для підтримки і покращення функціонування аграрного сектора економіки та для зменшення податкового тиску на сільськогосподарських товаровиробників законодавець у Податковому кодексі залишив сільгосптоваровиробникам можливість використовувати альтернативну систему оподаткування — фіксований сільськогосподарський податок, який якнайкраще враховує специфіку сільськогосподарської діяльності.

З 01.01.11 р. сплата ФСП регулюється главою 2 розділу ХІV ПКУ

Під Фіксованим сільськогосподарським податком (ФСП) розуміють податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів. 

Відповідно до ст. 301 Кодексу платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює чи перевищує 75% (даний критерій визначається згідно Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік та Методичних рекомендацій щодо його складання, затверджених наказом Мінагрополітики України від 17.12.2010р. № 837), але з врахуванням обмежень, встановлених п. 301.6

Суб'єкти господарювання, які не можуть бути зареєстровані у 2011 році платниками ФСП: 1. Суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра. 2. Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

3. Суб'єкти господарювання, які на день подання документів для набуття статусу платника податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об’єкт оподаткування. База оподаткування та ставки податку

Об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування ФСП є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена станом на 1 липня 1995 року.

Отже, індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень) при обрахунку ФСП не проводиться.

Сільськогосподарські підприємства – платники ФСП, для яких при визначенні фіксованої суми податку об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, з 1 січня 2011 року повинні сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди)  - 0,15; - для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, -  0,09; - для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) -  0,09; - для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, -  0,03; - для земель водного фонду -  0,45.

Разом з тим, у Податковому кодексі окремо визначено ставки податку для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, у розмірі 1,0 % нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь.

Податковий (звітний) період

Щодо базового податкового (звітного) періоду для ФСП, — залишається календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року).

Порядок нарахування та строки сплати податку

Збережено норму, відповідно до якої сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Сплата цього податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку. Порядок сплати не змінився — за перший та другий квартали податок визначається у розмірі 10 відсотків від річної суми, у третьому кварталі — 50 відсотків, а за четвертий квартал — 30 відсотків.