Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
римське.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
205.31 Кб
Скачать

126.У чому полягає відмінність між емфітевзисом і суперфіцієм?

Емфітевзис – спадкова оренда землі, а суперфіцій – оренда землі.І якщо за емфітевзисом землю передавали під обробку для виробництва сільськогосподарської продукції, то за суперфіцієм землю орендували під забудову.

127.Що таке іпотека?

Іпотека - такий вид застави при якому заставлене майно (необов‘язково нерухоме) залишається у боржника, яким він володіє, користується, отримує доходи, і яким за згоди кредитора він може розпорядитися.

128.Що таке емфітевзис?

Емфітевзис - спадкове довготермінове право на користування чужою землею.

129.Поняття скарбу в римському праві.

Це заховані у землю гроші, валютні цінності, інші цінні речі власник яких невідомий, або втратив право власності.

130. Чому заставу відносять до прав на чужі речі?

Бо при заставі право на чужу річ полягає не тільки в праві користування, але й в праві розпорядження чужою річчю

131.Що таке квіритська власність?

Власність у Стародавньому Римі могла належати тільки римському народу, а згодом - окремим римським громадянам. Звідси і назва власності -dominium ex jure Quiritum - квіритська власність. Ця власність базувалася на нормах цивільного права (jus civile) і характеризувалась обов'язковим поєднанням у ній таких специфічних ознак: а) її суб'єктами могли бути тільки римські громадяни (винятком з цього правиЛа були лише латини, наділені jus commercii, тобто ті, які визнавали себе повноправними особами в галузі майнових відносин; б) її матеріальним об'єктом були речі, які підлягали складній процедурі передачі - манципації.

132.Поняття речі.

Річ - це певна частина природи, що являє собою певну цінність для її володільця. При цьому не має значення чи жива ця природа, чи не жива. Римське приватне право речами визнавало все, що оточувало людину, могло бути об'єктом речового права і містило в собі певну цінність.

133. Якими позовами захищалися речові права в Римі?

Негаторний,публіціанський,віндикаційний

134.Назвіть види речей у римському праві.

1. Речі рухомі і нерухомі. 2. Речі прості і складні. 3. Речі подільні і неподільні. 4. Речі споживні і неспоживні. 5. Речі, наділені родовими ознаками, і речі індивідуально-визначені. 6. Речі головні і побічні (придаткові). 7. Речі в обороті і вилучені з обороту. 8. Майно.

135.Що таке сервітут?

Сервітут - це право на чужу тілесну річ, згідно з яким річ, крім свого власника, служить ще й іншій особі в якомусь одному або декількох відношеннях. Якщо суб'єкі- сервітуту лише певною мірою користується чужою річчю, то такий сервітут називається позитивним. Коли ж суб'єкт сервітуту деякою мірою усував від користування річчю інших і навіть власника, то це - негативний сер вітут.

136. Види прав на речі.

137.Назвіть інститути, які складають речове право.

Володіння, право власності, сервітути та інші права на чужі речі.

138.Випадки визнання заповіту недійсним.

Зміна правоздатності спадкодавця;якщо спадкоємець втрачає право спадкувати або помирає раніше спадкодавця; якшо спадкодавець ліквідував заповіт;складення нового заповіту.

139.Умови, необхідні для прийняття спадщини.

Здатність покликаних спадкоємців прийняти спадщину;виразити свою волю, прийняти спадщину.

140. Коли спадщина ставала вимороченою?

 коли спадщина не була прийнята жодним із спадкоємців як за заповітом, так і за законом, вона вважалася вимороченою

141.Що таке спадкова субституція?

змістом заповіту мало бути обов'язкове призначення спадкоємця. У тому випадку, коли призначений спадкоємець з будь-яких причин не одержить спадщину, спадкодавець з'метою попередити спадкування за законом міг умовно призначити іншого спадкоємця. Таке умовне підпризначення спадкоємців називається субституцією.

142.Які вимоги до спадкодавця ставило римське право?

Спадкодавцями при спадкуванні за законом та заповітом можуть бути тільки громадяни (фізичні особи), але не організації, хоча б вони і володіли правами юридичної особи. Юридична особа не помирає, а припиняється і передача її майна іншим особам чи державі визначається не нормами про спадкування, а спеціальними правилами про ліквідацію юридичних осіб.