
- •1. Походження культури. Процес культурогенезу на теренах України.
- •Як його синонім, використовувалося також поняття «цивілізація»
- •2. Становлення культури як один із аспектів становлення людини та суспільного способу життя.
- •3. Складові української культури. Основні функції культури. Періодизація історії української культури.
- •Висновки
- •Тема 2. Витоки української культури План лекції:
- •Українська культура як цілісна система.
- •Культура пізньопалеолітичного населення України. Спосіб життя, поселення, житла.
- •Особливості первісної культури
- •З ооморфна та антропоморфна пластика –
- •Культура неолітичного населення України. Неолітична революція. Побут, духовна культура та мистецтво.
- •Характерні особливості трипільської культури:
- •Черняхівська культура (від іі до V ст. Н.Е.). Цей період в історії України характеризується вченими як культура антів. Висновки
- •Тема 3. . Культура київської русі та галицько- волинського князівства (іх – середина хіvст.) План лекції:
- •Етнокультурні риси «українського» середньовіччя.
- •Писемність та освіта. Літописання. Релігія і церква. Наукові знання.
- •Архітектура; дерев’яна і кам’яна.
- •Висновки
- •Тема 4. Українська культура литовсько-польської доби (середина хіv – перша пол. Хvіі ст.) План лекції:
- •Виникнення і розвиток української мови
- •Осередки культури до середини хv ст. Освіта, книгописання.
- •Висновки
- •Тема 5. Українська культура доби козацько-гетьманської держави. Українське бароко (друга пол. Хvіі – серед. Хvііі ст.). План лекції:
- •Реформація церкви та освіти, розвиток науки
- •Розвиток і поширення друкарської справи.
- •3. Українська барокова література.
- •Тема 6. Культура україни в часи пробудження української національної свідомості
- •План лекції:
- •1. Особливості розвитку української культури в умовах російсько-австрійської експансії. Формування української національної свідомості.
- •Архітектура та образотворче мистецтво
- •Риси класицистичного стилю яскраво втілилися в скульптурі:
- •2.Громадсько-просвітницька діяльність українських товариств.
- •Визначальні риси реалізму:
- •Висновки:
- •Тема 7. Українська культура та духовне життя на початку хх ст.. План лекції:
- •1. Особливості розвитку української культури на початку хх ст. Освітній, науковий і технічний рівень в Україні на початку новітньої доби.
- •2. Неоромантична гуманістична концепція особистості в українській літературі.
- •Тема 8 культура та духовне життя радянської україни План лекції:
- •Кінематограф першої половини хх ст.
- •Художній світ техногенної цивілізації. Естетика модернізму.
- •(Лекція друга) План лекції:
- •Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях.
- •Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві.
- •Характерні риси українського постмодерну та їх прояви в українській культурі.
Художній світ техногенної цивілізації. Естетика модернізму.
Тріумф науки і техніки, передовсім, комп’ютерної нівелює цінність традиційного мистецтва і відповідно сприяє формуванню нового художнього бачення, нового мистецтва – електронного.
Мистецтво постмодернізму засвідчує необмежену могутність техніки.
Техніцизм як спосіб
творчого мислення -
Поряд із поняттям промислової естетики широко вживаються в наш час терміни "дизайн" та "технічна естетика"; цілком очевидним є факт їх приналежності до єдиної сфери проявів естетичного, хоча вони несуть в своєму змісті деякі відмінності: дизайн стосується перш за все форм виробів та предметів людського оточення, технічна ж естетика – це теорія естетичного процесу в сфері виробництва, а також естетизація технічних виробів та обладнання.
„технічний дизайн”-
За умов сучасної техногенної або інформаційної цивілізації спостерігається певна девальвація етичних та естетичних цінностей, оскільки звужуються сфери безпосереднього, живого людського спілкування. Тому важливим завданням сучасного науково-технічного поступу є пошуки доцільних форм введення етичної та естетичної складових у функціональні характеристики науково-технічної діяльності.
характеристика сучасної художньої культури:
- уніфікація і стандартизація (принципово нові можливості поширення зумовлюють спрощення явищ культури, посилення ролі “масової культури”);
____________________________________________________________
- інтернаціоналізація культурного життя, глобалізація процесів;
____________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________
- виникнення нових, синтезних (синтетичних) видів творчої діяльності, нових жанрів мистецтва і способів творчого самовираження: кінематографа, дизайну, мультиплікації (анімаційного кіно), взаємопроникнення видів і жанрів мистецтва, стирання граней між стилями;
____________________________________________________________
-
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(Лекція друга) План лекції:
Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях.
Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в українському мистецтві.
Характерні риси українського постмодерну та їх прояви в українській культурі.
Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях.
Модерн |
Постмодерн |
Функціоналізм |
Контекстуальність |
Диференціація сфер життя та відмова від символізації, культури в знаковій мові мистецтва |
Взаємопроникнення різних сфер життя та символізація культури в метафоричній мові мистецтва |
Сцієнтизм у культурі знання, наука, що визначає світогляд |
Множинність різних форм корисного, просвітницького та релігійного знання |
Відносні теорії самості і свободи як зростання можливості вибору |
Субстанції теорії самості, сутнісна свобода, ідентичність, що здатна змінюватися |
Функціональна теорія суспільства |
Обмежена теорія суспільства |
Економіко-технічний принцип прийняття рішень: «техноморфізм» |
Соціокультурний принцип прийняття рішень: «антропоморфізм» |
Провідним у новому постіндустріальному суспільстві стає постмодернізм (з 1970-х років). Поворот від модернізму до постмодернізму пов'язується з епохальною заміною європоцентричності глобальною поліцентричністю, появою постколоніального світу.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Характерні риси постмодернізму:
деканонізація традиційних цінностей
________________________________________________________
деконструкція естетичного суб'єкта
_________________________________________________________
стильовий синкретизм
_________________________________________________________
інтертекстуальність
_________________________________________________________
цитатність як метод художньої творчості
_________________________________________________________
фрагментарність і принцип монтажу
_
іронізм
_________________________________________________________
пародійність
_________________________________________________________
гедонізм
________________________________________________________
естетизація потворного
________________________________________________________
змішування високих і низьких жанрів
________________________________________________________
театралізація всіх сфер культурного буття
_________________________________________________________
репродуктивність і тиражування
_________________________________________________________
орієнтація на споживацьку естетику
_________________________________________________________
запозичення принципів інформаційних технологій.
Постмодернізм відверто стверджує, що текст не відображає реальності, а творить нову реальність (дійсність не виявляється, існують лише тексти). Сприйняття світу як грандіозного звалища накопичених людством артефактів, традицій, образів, стилів за умови того, що немає системи координат, принципової ієрархії цінностей, перетворює художній текст на випадковий бріколаж,
який постулює хаос як спосіб організації.
Бріколаж —
Український постмодернізм є вторинним явищем щодо західного, оскільки не виростає на ґрунті глобальної інформатизації суспільства. Його простором перетворень стають передусім відроджені змісти національної традиції, зокрема барокової, класицистичної, романтичної, авангардної.
Для діяльності літературних гуртів Бу-Ба-Бу, Лу-Го-Сад, "Нова дегенерація", "Пропала грамота" характерне карнавальне блазнювання, в якому іронічній трансформації піддаються усталені цінності. Герої романів Ю.Андруховича "Рекреації", "Московіада", "Перверзія", книг О.Забужко профанують світ скоріше від неспроможності порозумітися одне з одним, їхнє плетиво словес — радше спосіб приховати порожність буденності їхнього буття. Однак та ж сама іронія породжує життєстверджуючу стихію народного карнавалу, як у спектаклі "Енеїда" в театрі ім. І.Франка
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________