Методи зупинки кровотеч

Тимчасові – пальцеве притискання, підвищене положення кінцівки, максимальне згинання, накладання стискувальнолї повязки, туга тампонада рани, накладання затискача на судину, накладання джгута (вище місця кровотечі, не накладати на голу шкіру → некроз, до зникнення пульсу на периф судині, джгут накладають на 2год влітку і 1год взимку, якшо треба, попускають на пару хвилин, затискають арт пальцем, повторно джгут накладають трохи вище).

Остаточні –

1. МЕХАНІЧНІ – первязка судини в рані, прошивання судини з перевязкою її в рані, перевязка судини на її протязі, прошивання судини з перевязкою на її протязі, судинний шов, пластика судин, протезування судин, обколювання судин (коли стінка судини ламка, то довкола судини прошивають прилеглі тканини і коли нитка звязується, тканини здавлюють судину), закручування судин (ненадійно рідко в разі кровотеч з невеликих поверхневих судин – кінець судини закручують шоб інтима зевернулась досередини).

2. ФІЗИЧНІ – термічні (холод і тепло), діатермокоагуляція, тампони, змочені в гарячому (50-60^оС) фіз розчині (в разі невеликих паренхіматозних кровотеч).

3. ХІМІЧНІ – препарати, що підвищують зсідання крові (кальцій-хлор, вікасол, дицинон, адроксон), місцево судинозвужувальні препарати на слизові (адреналін, норадреналін, ефедрин), препарати, що підвищують вязкість крові (5% NaCl, 40% глюк), препарати, що скорочують непосмуговану мускулатуру з матковими, шлунковими, легеневими кровотечами (ерготал, ерготин, ерготамін, пітуїтрин).

4. БІОЛОГІЧНІ – тампонада живими тканинами (вел сальник, підшкірна жирова, мяз, фасція), резекція чи видалення органа (селезінка, печінка, шлунок, 12-пала), переливання крові, нативної плазми, фібриногену, кріопреципітату, тримбоцитарної маси, місцеве застосування кровоспинних препаратів (гемостатична губка, тромбін, фібринові плівки, фібринова губка).

Геморагічний шок

Іст – компенсований обор шок – обєм крововтрати не перевищує 20% (700-1300мл) – помірна тахкар, АТ або не змін, або трохи ↓, ↓ЦВТ, похолодання кінцівок, діурез зниж на половину при нормі 1-1,2мл/хв.

ІІст – декомпенсований обор шок – обєм крововтрати 25-45% (1300-1800мл) – П=120-140/хв, АТс<100ммHg, ↓пульсовий тиск, задишка, похолодання кінцівок, акроціаноз, холодний піт, діурез <20мл/год.

ІІІст – необоротній геморагічний шок – його виникн-я залеже від тривалості декомпенсації кровообігу (переважно в разі гіпотензії 12год), обєм крововтрати >50% (2000-2500мл), П>140/хв, АТс<60ммHg, або не визначається, свідомість відсутня, олігоанурія.

Лікування заборонено вазопресори (адр-н, норадр-н), бо вони посилюють перифер вазоспазм, а для підвищення тиску – в/в кровозамінники (поліглюкін, желатиноль, реополіглюкін) і гемотрансфузія, СЗП, альбумін, протеїн. Проти ацидозу – 4% гідрокарбонат натрію 150-300мл. Глюкокортикоїди для серця (протипоказані в разі кровотечі з виразки шл-ка). Для зняття вазоспазму – в/в гангліоблокатори і нейролептики. Контрикал в/в – для зниження утворення кінінів через блок ферментів підшлункової. Інгаляція вологого О₂. Антибіотики широкого спектру дії. Для підтримки достатнього діурезу (50-60мм/год) – проводять інфузії поки ЦВТ не досягне 120-150ммНОН, якшо нема відповіді, призначають діуретики (манітол, якшо не помогло, то лазекс). Для підтримки серця – кардіотоніки.