Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_modul_pitannya_20-30 (3).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
83.97 Кб
Скачать

25.Чим відрізняються функції мета і мотиви у діяльності людини.

Мета — це те, до чого прагне

людина, для чого вона працює,

за що бореться, чого хоче досягти у своїй діяльності. Без мети не може бути свідомої діяльності. Мета в психологічному розумінні це те що намагаються досягнути, намір, який має бути здійсненим. Мета діяльності є своєрідним передбаченням її результату, образ можливого як прообраз дійсного.

Мотив — це внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до діяльності. Система мотивів, виконує функцію спонукання, спрямування і регулювання діяльності.

Мотиви діяльності та поведінки

людини генетично пов’язані з її

органічними та культурними

потребами. Потреби породжують

інтереси, тобто спрямованість

особистості на певні об’єкти з

метою пізнати їх, оволодіти ними.

Цілі та мотиви діяльності людини

визначаються суспільними

умовами життя, виробничими,

навчальними,ігровими відносинами. Між цілями та мотивами діяльності людей

існує певний зв’язок. З одного боку, мета та мотиви спонукають кожну людину до діяльності, визначають її зміст і способи

виконання, а з іншого — вони й

формуються у процесі діяльності, під впливом умов, за яких вона відбувається.

26. Вкажіть функції навичок у діяльності.

Навичка – психічне

новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психічної енергії. На етапі вироблення навички свідомість включається, а під час засвоєння функціонування відбувається вже без істотної її участі. Навичка виробляється на основі застосування знань про відповідний спосіб дії, завдяки цілеспрямованим планомірним вправленням, а відтак –

утворюються необхідні стимульно-

реактивні зв’язки.

27. Спільне та відмінне і вербальній і невербальній комунікації.

Вербальна комунікація  – комунікація за допомогою усної і письмової мови.

Невербальне спілкування, більш відомий як мову і жестів, включає в себе всі форми самовираження

людини, які не спираються на слова.

Спільне і вербальній і невербальній комунікації:

Невербальна комунікація, доповнюючи мову, розгортається в контекстів вербальною,

завдяки чому надає спілкуванню суттєвих відтінків, репрезентує емоційні стани партнерів.

У спілкуванні вони переплітаються, групуються,

впливаючи на його результат.

Відмінне є те що при вербальній комунікації людина використовує мову ,тобто систему фонетичних знаків. Мова є самим універсальним засобом комунікації, оскільки при передачі інформації за допомогою мови менш за все втрачається сенс

повідомлення.

Розвиток вербального спілкування спочатку неодмінно спирається на невербальну комунікацію.

28 Причини виникнення міжособистісних конфліктів та шляхи його подолання.

Щоб керувати конфліктом та уміти його вирішити необхідно розуміти причини його виникнення. До причин виникнення конфліктів спеціалісти відносять:

  різниця в психологічних особливостях людей

(темперамент, характер та ін.);

  погана комунікація (“хибні образи конфліктів”)

, яка призводить до того, що при відсутності об’єктивних причин виникнення конфліктної

ситуації одна або всі сторони конфліктної взаємодії вважають, що їх відносини мають

конфліктний характер. Це обумовлено, зокрема,

неправильним трактуванням думок, висловлювань,

вчинків однієї людини іншою. Це може бути відсутність взаєморозуміння. Одна із причин такого викривленого уявлення – недостатність спілкування,

людських контактів, а інша – психологічна замкнутість

, невміння або побоювання виявити до оточуючих свою

доброту, увагу, щиросердечність;

  різниця в поглядах, системі цінностей;

  різниця в цілях та інтересах;

  відмінність в манері поведінки;

  різниця в рівні освіти.

Для ефективного керування конфліктом необхідно знати динаміку розгортання конфлікту.

Загальні рекомендації з вирішення конфлікту можуть бути зведені до наступного:

  • Визнати існування конфлікту;

  • Визначити можливість переговорів;

  • Погодити процедуру переговорів;

  • Виявити коло питань, що складають предмет конфлікту;

  • Розробити варіанти рішень;

  • Прийняти погоджене рішення;

  • Реалізувати прийняте рішення на практиці.