20.Чим відрізняється свідомість від психіки

Психіка є властивістю, функцією мозку, яка полягає у відображенні в ньому реальної дійсності. Однак психіка не дзеркальне відображення, а багатоактний активний процесс, під час якого зовнішні впливи трансформуються відповідно до внутрішніх особливостей людини, що їх сприймає. Змістом психіки є

образи реальних предметів, явищ,

подій, детерміновані індивідуальним досвідом, інтересами, На основі та за допомогою цих образів Здійснюється управління поведінкою і діяльністю людини.

Наявність психіки дає змогу розробляти послідовну програму дій і виконувати операції спочатку у внутрішньому плані, подумки, а тільки потім діяти, тобто образ випереджає результат, подає

його у вигляді моделі дійсності.

Таким чином, особливістю психічного відображення є його випереджувальний характер.

Психіка як відображення дійсності в мозку людини характеризується різними рівнями. Найвищий рівень психіки, притаманний людині, становить свідомість.

Свідомість — це найвища форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини у трудовій діяльності,

при постійному спілкуванні з іншими людьми, особлива форма психічної діяльності, орієнтована

на відображення і перетворення дійсності.

21.Охарактеризуйте структурні компоненти свідомості :

• Знання про навколишню

дійсність, природу, суспільство.

Рівень свідомості безпосередньо

залежить від рівня засвоєння

знань і досвіду особистості.

У процесі суспільно-історичного

розвитку в людини розвинулася

потреба в знаннях, яка є

найважливішою її спонукою,

мотивом пізнавальної діяльності.

• Виокремлення людиною себе

у предметному світі як суб’єкта

пізнання, розрізнення суб’єкта “Я”

та об’єкта “не Я”, протиставлення

себе як особистості іншому

об’єктивному світові. Характерним

щодо цього є самопізнання, що стало підгрунтям для самосвідомості, тобто усвідомлення власних фізичних і

морально-психологічних якостей.

• Цілеспрямованість, планування

власної діяльності та поведінки,

передбачення її результатів.

Цей бік свідомості виявляється

в самоконтролі та коригуванні

власних дій, їх перебудові, у

змісті стратегіїі тактики,

якщо цього потребують

обставини.

• Ставлення особистості до

об’єктивної дійсності, до інших

людей, до самої себе.

Ставлення особистості до

оточення виявляється в

оцінюванні та самокритиці,

в яких важливу роль відіграє емоційно-вольова сфера особистості. Завдяки свідомості, самопізнанню та самосвідомості особистість стає суб’єктом виховання, тобто сама ставить перед собою виховні цілі й досягає їх.Свідомість людини характеризується

активністю.У процесі відображення

дійсності інформація, що надходить до мозку, відображується не механічно, а свідомо оброблюється відповідно до мети, завдання та досвіду особистості.