Розділ vііі. Перша допомога при опіках. Електротравма

Опіками називають пошкодження тканин, які виникають внаслідок дії високої температури (термічні опіки), різних хімічних речовин (хімічні опіки). Можливі також опіки внаслідок дії на тканини електричного струму і проникаючої радіації (променеві опіки).

Опіки в побуті частіше всього відбуваються через необережне поводження з вогнем, з гарячими предметами і киплячими рідинами, з хімічно активними речовинами. Якщо перша допомога надана правильно, пошкоджена поверхня шкіри швидко загоюється.

Термічний опік виникає від дії на шкіру кип'ятку, полум'я розплавленого жиру, розжареного металу.

Перш за все необхідно вивести потерпілого із зони дії вогню, припинити дій травмуючого фактора, швидко прибрати палаючий або тліючий одяг чи загасити його.

Щоб зменшити біль і припинити набряк тканин, з цією метою в літній час можна облити потерпілого водою або щільно загорнути в ковдру, покривало, килим або в який-небудь інший матеріал достатньої величини.

Особливо треба бути уважними до дітей. Буквально занурити дитину у воду, а потім зняти колготки і все решта. А на дорослому потрібно розрізати тліючий одяг і зняти його, намагаючись не пошкодити і не забруднити опікову поверхню.

При поширених опіках загорнути потерпілого в чисте простирадло, терміново викликати «швидку допомогу» або доставити його в лікувальний заклад ва носилках. При опіках кінцівок необхідна іммобілізація шиною або яким-небудь підручним матеріалом. Якщо немає блювоти, дати багате питва, краще води з додаванням кухонної солі і харчової соди —- по чайній ложці на літр води.

До приїзду «швидкої допомоги" для зменшення болю можна дати потерпілому 1-2 таблетки анальгіну, аспірину.

При дрібних поверхневих опіках гарячою водою, полум'ям необхідно швидко охолодити обпечену шкіру водою, льодом, снігом протягом 5-10 хвилин— до зменшення болю. В холодний, тим більше в зимовий час, слід зігріти потерпілого, оскільки охолодження негативно впливає на стан потерпілого і сприяє розвитку шоку.

При опіках першого ступеня (коли шкіра тільки почервоніє) пов'язки можна не накладати. Достатньо декілька разів на день обробити обпечену шкіру спеціальними аерозолями типу «Левіан», «Вінізоль», «Оксициклозоль», «Пантенол», які призначені для лікування поверхневих опіків.

При опіку другого ступеня (коли утворилися пухирці, причому деякі з них тріснули і порушилась цілісність епідермального покриву — верхнього шару шкіри) обробляти ділянку опіку спиртом не можна, оскільки це викличе сильний біль. Пухирці не можна проколювати: вони оберігають опікову поверхню від інфекції. На ділянку опіку слід накласти стерильну пов'язку (стерильний бинт або пропрасовану тканину).

Слід попередити, що обпечену шкіру не можна змащувати жиром, зеленкою, міцним розчином марганцівки, бо лікарю тяжко встановити ступінь враження тканин.

При опіках полум'ям людина в палаючому одязі переважно метушиться, роздуваючи тим самим полум'я. Терміново необхідно зупинити її, одяг зірвати або погасити, заливши його водою з відра, тазу, краще всього із шланга, а взимку закидати снігом.

Якщо немає під рукою води, накинути на потерпілого ковдру, щільну тканину. Але треба мати на увазі, висока температура діє на шкіру тим згубніше, чим довше і щільніше притиснутий до неї тліючий одяг. Людину в тліючому одязі не можна закутувати з головою, щоб уникнути пошкодження дихальних шляхів і отруєння токсичними продуктами горіння.

Хімічні опіки викликають, попавши на шкіру, концентровані кислоти, луги, солі деяких важких металів. Хімічну речовину слід як можна скоріше видалити. Перш за все зняти з потерпілого одяг, на який попала хімічна речовина. Слід робити це так, щоб самому не обпектися. Потім пошкоджену поверхню тіла необхідно промити під сильним струменем води з крана, душу, шланга протягом 20-30 хвилин. Не можна користуватися тампоном, змоченим водою, оскільки в цьому випадку будь-яка хімічна речовина втирається в шкіру і проникає в її глибокі шари.

Якщо опік викликаний лугом, слід промити водою пошкоджені ділянки шкіри і обробити розчином лимонної або борної кислоти (половину чайної ложки порошку на склянку води) або накласти хусточку, змочену столовим оцтом, наполовину розведеним водою.

Ділянку тіла, обпечену кислотою, крім плавікової, слід промити лужним розчином — розчином харчової соди (одна чайна ложка соди на склянку води). При опіку плавіковою кислотою, яка входить до складу гальмової рідини, для видалення іонів фтору, які є в ній, слід дуже довго, 2-3 години, під струменем води промивати шкіру, оскільки фтор глибоко в неї проникає.

Якщо опік викликаний негашеним вапном, змивати його водою не можна! При взаємодії вапна з водою виділяється тепло, яке посилить термічну травму. Спочатку дуже ретельно слід прибрати вапно з поверхні тіла шматочком чистої тканини, а потім вже промити шкіру проточною водою.

Бітум, смоли змивають зі шкіри тампоном, змоченим в гасі або бензині.

У всіх випадках при опіках хімічною речовиною після надання першої допомоги потерпілого необхідно доставити в лікувальний заклад.

Загальне правило: після охолодження на пошкоджену "ділянку тіла слід накласти суху, по можливості стерильну пов'язку із марлі, бинта, рушника, будь-якої іншої чистої тканини. Це необхідно, щоб оберегти опікову поверхню від інфекції.

Запам'ятайте! При опіках не можна застосовувати крохмаль, рослинні масла, мило, спирт! Але 5%-ний лінімент дібунола на випадок опіку в домашній аптечці необхідно мати. Цей препарат виявляє виражену протизапальну дію, зменшує біль і набряк тканин. Наносять його тонким шаром на ділянку опіку 1-2 рази на день.

Евакуацію потерпілого слід здійснювати без додаткової травматизації обпеченого, не допускаючи його охолодження в дорозі.

Ураження електричним струмом і блискавкою

Опіки біля місця входу і виходу струму звичайно тяжкі — третього ступеня. Струм великої сили і напруги викликає раптову втрату свідомості і смерть. Якщо людина випадково вхопиться за оголений електричний провід, у руках починаються судоми і людина не може розтулити їх і, отже, звільнитися від провода. У таких тяжких випадках ураження електричним струмом настає непритомний стан, відмічаються похолодіння і блідість шкіри, слабкий пульс, поверхневе дихання або цілковита його відсутність. Насамперед треба звільнити потерпілого від дії струму, тобто вимкнути його, а якщо це чомусь зробити неможливо, відкинути провід, з яким стикається потерпілий. Той, хто надає допомогу, повинен знати, що, доторкаючись до ураженого, він сам може потерпіти, коли перед тим не зробить усе можливе, щоб вимкнути струм. Якщо вимкнути струм неможливо, необхідно ізолювати себе або від землі, або від потерпілого: провід відкинути сухою дерев'яною палицею, на руки надіти гумові рукавички, а на ноги — сухі гумові калоші. Коли під руками цих предметів немає, можна обмотати руки шерстяною хустиною або стати на суху дерев'яну дошку. Необхідно вжити міри, щоб потерпілий не впав з висоти після того, як буде перерваний його контакт з електричним струмом.

Після звільнення потерпілого від дії струму, йому надають допомогу залежно від характеру ураження. При зупинці дихання роблять штучне дихання, при занепаді серцевої діяльності впорскують збудливі засоби – камфору або кофеїн. Опіки лікують звичайним способом.

Слід пам'ятати, що важкість ураження і навіть загибель може викликати звичайний струм напругою в 120 вольт. Ураження електричним струмом у кожної людини проявляється по-різному і залежить від цілого раду умов, головними з яких є стан нервової системи, серцевого м'яза, загальна опірність організму дії струму, опірність тканин у місці проходження струму і навколишнє середовище, в якому діє струм. Внаслідок електролізу в тканинах виникають хімічні зміни, Ще призводять до утворення пари і газу, які розшаровують тканини.

Необхідно пам'ятати, що після електротравми потерпілого необхідно відправити в медичний заклад, незалежно від того, як він себе почуває, бо електротравма може викликати загрозливе для життя порушення ритму серця.

Ураження блискавкою схоже з ураженням електричним струмом дуже великої частоти і напруги. У тяжких випадках настає раптова смерть. На шкірі з'являються характерні смуги червоного кольору (місцевий параліч судин) зигзагоподібної форми з розгалуженнями (знаки блискавки). На місцях входу і виходу блискавки краї шкіри обпечені.

Найбільше число нещасних випадків під час грози (90%) відбувається в сільській місцевості. Частіше всього блискавка вражає людину на відкритих місцях або під одиноким деревом, ще рідше — в приміщенні і ще рідше — в лісі.

Необхідно запам'ятати основні правила поведінки під час грози. Уникати відкритих місць. Якщо ви опинилися під час грози в полі, спробуйте укритися в невеличких ярах або канавах, не треба бігти, краще лягти на землю.

Дуже небезпечно знаходитися на підвищеному місці, скажімо, на верхівці пагорбка біля металевих конструкцій, наприклад, біля залізної огорожі, ховатися під одиноким деревом або навісом, не можна сидіти біля відкритого вікна, тримати високо над головою металеві предмети. Знаходячись під час грози в приміщенні, дотримуйтеся додаткових мір обережності: виключити з сітки телевізор, радіоприймач, інші електроприлади, не доторкатися до водопровідних кранів, відійти від печі, яка має димохід.

Проходження розряду блискавки через людину частіше всього приводить до миттєвої смерті. Але можливе оглушення з тимчасовим припиненням дихання і зупинки серця. У будь-якому випадку негайно слід викликати «швидку допомогу» і починати проводити закритий масаж серця і штучну вентиляцію легень. Припинити міри реанімації можна лише після приїзду «швидкої допомоги», відновлення у потерпілого самостійного дихання або явних ознак смерті: одубіння, трупні плями.

Абсолютно не допустимо уражену блискавкою людину закопувати або засипати землею. Цей метод абсолютно неефективний і може коштувати потерпілому життя, оскільки йому не будуть своєчасно надані міри першої допомоги.

Ураженого блискавкою необхідно терміново доставити в лікувальний заклад.

Контрольні питання

1. Надання першої допомоги при термічних і хімічних опіках.

2. Ознаки при ураженні електричним струмом і блискавкою та перша допомога потерпілому.