Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макаренко А.Ю..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
409.14 Кб
Скачать

11. Бакаев а.А., Гриценко в.И. Экономико-математическое модели-рование развития транспортных систем. – Киев: Наукова думка, 1991. – 58-67 с.

Моделювання повітряної транспортної системі на сучасному етапі

Витрати галузі на придбання, експлуатацію й ремонт авіаційних техніки (АТ), необхідні для використання ПС по призначенню можна визначить в такий спосіб:

(24)

де - вартість і – го виробу АТ, установлюваного на ПС;

- нормативний коефіцієнт окупності ПС;

НАВЕДЕНІ НЕ ВСІ ВИКОРИСТАНІ У МОДЕЛІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ!!!

ВІДРЕДАГУВАТИ УВЕСЬ ТЕКСТ, ФОРМУЛИ,…!!!!

- наведені середні річні експлуатаційні витрати авіаційно-технічною базою й авіаремонтним заводом при v- м характері взаємодії між ними;

- середні річні витрати підрозділів, обумовлені чисельністю основних фондів в авіаційно-технічній базі

- середні річні витрати підрозділів, обумовлені чисельністю комплектів, що здобувають авіаремонтним заводом;

- вартість палива на рік;

- зарплата льотно-піднімального складу.

Тоді повні середні річні витрати авіапідприємства можна представити як:

(25)

де - втрати через затримки рейсу у позабазовому аеропорту;

- втрати через затримки рейсу в базовому аеропорті.

В [25] показано, що на вартість експлуатації великий вплив мають параметри вектора Х експлуатаційних характеристик. Окремі параметри ( , , ) вимагають більших витрат на розробку й виробництво й менші витрати на Т – і навпаки. При цьому зміна різних параметрів вектора X по-різному впливає на готовність ПС до використання по призначенню.

Підвищення готовності можливо за рахунок збільшення надійності (параметри , , ), вірогідності контролю (α, β), підвищення якості технологічності проведення технічне обслуговування і ремонт (ТОіР). Але питома вага цих параметрів у підвищенні готовності ВР неоднаковий, як неоднакові й витрати на здійснення цих заходів. Це й викликає необхідність рішення задач оптимізації.

Проведений аналіз залежностей показав, що всі складові витрат на експлуатацію агрегатів і систем ПС можна виразити через витрати на їхню розробку й виробництво. При цьому експлуатаційні витрати становлять 30...40% витрат на розробку й виробництво: =(0,3...0,4) .

Зміна в кращу сторону характеристик надійності агрегатів і систем ПС приводить, з одного боку, до збільшення вартості розробки й виробництва, а з іншого боку - до зменшення експлуатаційних витрат . Залежність витрат і від рівня надійності можна представити як:

(26)

де - витрати на розробку й виробництво систем і агрегатів ПС - аналога з параметром потоку відмов ;

- витрати на розробку й виробництво систем і агрегатів ПС із поліпшеними характеристиками надійності (параметром потоку відмов );

, - аналогічні витрати на експлуатацію систем і агрегатів ПС;

а- коефіцієнт, що визначається експериментально й змінюється в діапазоні 0,5...1,5.

Виділимо з експлуатаційних витрат витрати на проведення ТО, розділивши їх на наступні групи:

• на проведення регламентного ТО (РТО) - ;

• на проведення межрегламентного обслуговування - ;;

• на проведення автоматизованої періодичної перевірки (АПП) - ;;

• на усунення відмов і ушкоджень, виявлених під час проведення РТО ( ), АПП ( ) і безперервного контролю ( ).

Така розбивка витрат на проведення різних видів ТО дозволяє зв’язати їх зі станами й переходами систем і агрегатів ПС у процесі експлуатації.