
- •Біологічне значення повітря
- •Технологічне значення повітря
- •Розділення повітря
- •Температури кипіння газів
- •Критичні параметри газів
- •Повітря - джерело кисню для окисно-відновних реакцій
- •Повітря, як сушильний агент
- •Повітря, як холодагент для процесів охолодження
- •Кондиціонування повітря
- •Пневматичний транспорт
- •Повітря для пневмоінструментів
- •Контрольні питання:
Повітря - джерело кисню для окисно-відновних реакцій
У багатьох процесах (теплоенергетика, хімічна промисловість, металургія та ін.) є велика потреба в кисні. Отримання тепла в котельнях, добування сульфатної й нітратної кислот, виплавка сталі, двигуни внутрішнього згорання та багато інших технологічних процесів потребують в якості сировини кисень.
На практиці використовується повітря, яке після вилучення необхідних компонентів, викидається в атмосферу. Для прикладу приведемо схему використання повітря у виробництві сульфатної кислоти (рис.ІП-4).
Рис.ІІІ-4. Схема використання повітря у виробництві сульфатної кислоти
Піч для спалювання сульфуровмісної сировини;
Промивне відділення;
Контактний апарат;
Абсорбційне відділення.
Повітря подається в печі де спалюється сульфуровмісна сировина (сірка, сірчаний колчедан). Тут за участю кисню утворюється ЗО2. Суміш повітря із продуктами горіння сировини поступає в промивне відділення, де очищається від домішок і поступає в контактний апарат в якому за участю каталізатора сульфур діоксид реагує з киснем повітря й утворює сульфур триоксид. Газова суміш поступає в абсорбційне відділення, де триоксид абсорбується з утворенням сульфатної кислоти. Газ, що являє собою повітря з невикористаним киснем і частково з технологічними продуктами викидається в атмосферу.
У таких технологічних системах повітря використовується, як джерело кисню, і як транспорт технологічних потоків.
Повітря, як сушильний агент
Видалення вологи з продукції чи напівфабрикатів є необхідною умовою одержання високоякісних матеріалів. При висушуванні твердого матеріалу одночасно проходять два процеси: передача тепла для випаровування рідини й перенос пари води з середини тіла і його поверхні в оточуюче середовище. Часто для цього використовують конвекційну сушку - шляхом безпосереднього контакту матеріалу, що висушується з нагрітим повітрям. Це можливо, лише тоді, якщо матеріал не зазнає хімічних змін при контакті з повітрям. Процеси сушки залежать від: температури й вологості повітря, швидкості потоку повітря, ступені подрібнення матеріалу. Вибір конструкції сушильного обладнання й параметрів сушки залежить від природи матеріалу, його вологості. Досить ефективною є сушка в «киплячому шарі». У цьому випадку підбирається така швидкість нагрітого повітря, що частинки твердого матеріалу, що піддаються сушці, під дією потоку повітря піднімаються, але не виносяться з апарату, а залишаються в завислому стані. Тоді досягається великий контакт нагрітого повітря з поверхнею частинок, що підвищує продуктивність сушки. Повітря насичується вологою, охолоджується і, після відділення захопленого потоком матеріалу, викидається в атмосферу. Відпрацьоване повітря має підвищену вологість і частково частинки матеріалу, що піддавався сушці.
Повітря, як холодагент для процесів охолодження
У технологічних процесах часто необхідно охолоджувати технологічні потоки газу, рідини чи твердих матеріалів. Для цього можна використовувати повітря. Здійснити охолодження можна прямим контактом холодного повітря з матеріалом (аналогія з сушкою), або непрямим контактом через розділяючу поверхню. Агрегати, де охолоджують матеріали називають холодильниками. Типовий повітряний холодильник складається з горозинтальних секцій, ореб-рених зовні, труб, вентилятора, нагнітальних камер. Матеріали (газ, рідина), які необхідно охолодити подаються по трубах. Холодне повітря вентилятором нагнітається в камеру. Повітря контактує з гарячою поверхнею труб, охолоджуючи їх і матеріал у трубі. Для збільшення площі контакту і теплопередачі труби ребрують із використанням матеріалів з високою теплопровідністю (наприклад, алюмінію).
Використовується
повітря й для охолодження транспортних
двигунів.
Наприклад, охолодження двигуна мотоцикла
чи автомобіля з двигуном із повітряним
охолодженням проводиться зустрічним
потоком повітря, що контактує з ребристою
зовнішньою поверхнею двигуна,
охолоджуючи його. Автотранспорт, що має
водяне охолодження, також не обходиться
без повітря. Для охолодження антифризу,
змазуючого мастила використовують
повітря. Холодильники для
цих цілей називають радіаторами.