11. Взаємодія попиту і пропозиції. Сталість і динамічність ринкової рівноваги.

Наміри споживачів і виробників товару з приводу його кількості за кожним варіантом цін можуть не збігатися. Якщо ж наміри збігаються, то ринкові суб’єкти не зацікавлені змінювати їх. Ринкова рівновага — це ситуація, коли наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються, так, що при певній ціні товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. Ринкова рівновага - встановлення на ринку в результаті взаємодії виробників та споживачів таких цін на товари та послуги, що не залишають залишку у продавців та не створюють нестачу у покупців. В основі ринкової рівноваги лежить рівноважна ціна, при якій кількість товару, запропонованого на ринку, дорівнює кількості товару, на який існує попит.

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції (мал.) показує, що:

• надлишок товару знижує ціну;

• дефіцит товару підвищує ціну;

• за ціни рівноваги не існує причин для її зміни.

Існують ситуації, коли держава втручається у процес встановлення рівноважної ціни на ринку і вводить контроль за цінами шляхом встановлення цінової «стелі» або «підлоги».

Цінова «стеля» - це максимальний рівень ціни, за якого дозволяється продавати певний товар(ціна р2 на мал.). Ця ціна є завжди нижчою за рівноважну, тому на ринку відчувається постійний дефіцит товару. Це призводить до виникнення «чорного» ринку, знижує ініціативу продавців збільшувати у майбутньому пропозицію товару, капітал поступово починає переміщуватися у інші сфери діяльності.

Цінова «підлога» - це мінімальний рівень ціни, за якої дозволяється продавати той чи інший товар (ціна р1 на мал.). Він завжди знаходиться вище рівня рівноваги, що призводить до виникнення стійкого надлишку товару і, як відповідь, до того ж «чорного» ринку.

Ринкова рівновага не є завжди сталою. Зміна під впливом нецінових факторів попиту, пропозиції чи обох одразу призводить до виникнення нового стану рівноваги. При цьому нові рівноважні ціна і обсяг можуть як зростати, так і зменшуватися в одному чи в протилежних напрямках.

12.Еластичність попиту за чинниками впливу. Взаємозвязок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.

Товари відрізняються один від одного за ступенем реакції попиту на зміну різних факторів: ціни товару, доходу споживачів чи цін на інші товари.

Цінова еластичність попиту — це чутливість попиту на даний товар до зміни ціни на нього. Показником цієї чутливості є коефіцієнт цінової еластичності попиту

.

Оскільки між ціною й величиною попиту існує зворотна залежність (закон попиту), то завжди від’ємний. Однак для аналізу важлива абсолютна величина показника («мінус» опускається).

Розрізняють п’ять різних варіантів цінової еластичності попиту:

а) еластичний попит, , чутливий до зміни ціни, зменшення ціни спричиняє збільшення загального виторгу;

б) нееластичний попит, , нечутливий до зміни ціни, зменшення ціни приводить до зменшення загального виторгу;

в) одинична еластичність, , зниження ціни компенсується таким обсягом продажів, який не змінює торгового виторгу;

г) абсолютно еластичний попит, , вкрай чутливий попит, вкрай мале зниження ціни спонукає покупців збільшувати покупки від 0 до межі своїх можливостей, підвищуючи при цьому торговий виторг;

д) абсолютно нееластичний попит, , вкрай нечутливий до зміни ціни, існує прямий зв’язок між ціною й виторгом.

На цінову еластичність попиту впливає ряд факторів.

1) Наявність товарів-субститутів (замінників). Чим більше гарних замінників даного товару, тим більше можливостей у покупця відмовитися від придбання цього товару у разі підвищення його ціни, і отже, тим еластичніший попит на нього. Наприклад, попит на хліб загалом нееластичний, але на окремі його сорти — відносно еластичний.

2) Фактор часу. Чим довший період часу, що витрачається на прийняття рішення, тим більше можна знайти замінників і тим еластичніший попит на товар. Наприклад, підвищення цін на залізничні квитки в короткостроковому періоді призведе до того, що попит на них стане нееластичним. Але в довгостроковому періоді він буде еластичним (можна купити машину, змінити місце приживання чи роботу та ін.).

3) Значущість товару для споживача. Попит на товари першої необхідності звичайно нееластичний, а на предмети розкоші — еластичний. Наприклад, попит на електроенергію, хліб — нееластичний, а на смарагди, французький коньяк — еластичний.

4) Питома вага товару в доході споживачів. Чим більше місце займає товар у бюджеті, тим вища еластичність попиту на нього. Наприклад, 10%-ве підвищення цін на олівці чи жувальні гумки практично не позначиться на зміні попиту, а 10%-ве подорожчання житлових будинків, машин буде відчутним, а значить, і попит на них — еластичним.

При формуванні цінової політики необхідно враховувати зміну не тільки ціни на даний товар, але й доходів споживача. Еластичність попиту за доходом — це реакція обсягу попиту на зміну доходів покупців. Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більше 1, нормальні товари — предмети першої необхідності мають еластичність більше 0, але менше 1, а товари нижчої категорії — менше 0.

Попит на даний товар може бути чутливим і до зміни цін на інші товари. Цю реакцію називають перехресною еластичністю. Для взаємозамінних товарів коефіцієнт перехресної еластичності додатний, а для тих, що доповнюють один одного,— від’ємний. 

Найпростіший спосіб перевірити чи еластичний, чи нееластичний попит – це визначити що стається із загальною виручкою, чи грошовим надходженнями, в випадку зміни ціни.

Якщо попит еластичний, то зменшення ціни приведе до збільшення загальної, тому що навіть при меншій ціні, оплаченій за одиницю продукції, приріст продаж стає більш ніж достатнім для компенсації втрат від зниження ціни.

Це пояснюється тим, що втрата виручки, від зниження ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менша приросту виручки, отриманого завдяки розширенню продаж (Q1CBQ2) внаслідок зниження ціни. Наприклад, зниження ціни на 1 дол. щодо першопочаткової кількості проданого зерна в 2000ц веде до втрати 2000 дол., однак зниження ціни збільшує обєм продаж на 2000ц, що дає додаткові 8000 дол. (2000*4). Таким чином, чистий ріст загальної виручки складає 6000 (8000 – 2000) дол.

Слід відмітити, що при еластичному попиті збільшення ціни приведе до зменшення загальної виручки. Тому, що приріст загальної виручки, визваний зростанням ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менший ніж втрата виручки, повязана з паралельним скороченням продаж (Q1CBQ2).

Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Невелике розширення продаж виявиться недостатнім для компенсації зниження виручки, отримуємої з одиниці продукції, так що в кінцевому результаті загальна виручка зменшиться. Відповідно ріст ціни приведе до збільшення загальної виручки (приклад з хлібом).

При одиничній еластичності збільшення чи зменшення ціни ніяк не вплине на загальну виручку. Втрата виручки при зниженні ціни продукції буде компенсована відповідним розширенням продаж, і навпаки, приріст виручки, отриманий завдяки росту ціни одиниці продукції, буде точно компенсований втратою виручки, викликаної відповідним скороченням кількості питаємої продукції.