
- •1. Методологія мікроекономічного аналізу. Мікроекономічні моделі. Нормат. І позитивна мікроекономіка.
- •2. Корисність в ек.Теорії і проблема її виміру. Сукупна та гранична кор-сті. Ф-я корисності.
- •3. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •4.Ординалістська теорія поведінки споживача.
- •5. Криві байдужості, їх властивості. Гранична норма заміщення благ.
- •6. Бюджетна лінія. Бюджетне обмеження і можливості споживача.
- •7. Рівновага споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •8. Аналіз поведінки споживача. Реакція споживача на зміну його доходу та на зміну цін товарів.
- •9. Попит, закон попиту. Аналіз зміни попиту загалом та величини попиту.
- •10. Пропозиція і закон пропозиції. Аналіз змін проп-ї загалом та величини (обсягу) проп-ї.
- •11. Взаємодія попиту і пропозиції. Сталість і динамічність ринкової рівноваги.
- •12.Еластичність попиту за чинниками впливу. Взаємозвязок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.
- •13. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція.
- •14. Частинна варіація факторів вир-ва. Правило спадної віддачі (продуктивності) змінного фактору вир-ва.
- •15. Ізоквантна варіація факторів виробництва. Взаємозамінність факторів вир-ва. Гранична норма технологічного заміщення.
- •16. Пропорційна варіація факторів вир-ва. Постійна, спадна, зростаюча віддача від масштабу.
- •17. Оптимум виробника: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретація.
- •18. Витрати вир-ва за короткостроковий період. Економічні та бухгалтерські витрати.
- •19. Витрати в довгостроковому періоді. Концепція мінімально ефективного розміру підприємств.
- •20. Ринкова поведінка конкурентного підприємства в короткостр. Та довгостр.Періоді.
- •21. Монопольний ринок у коротко та довгостр.Періоді.
- •22. Монопольна влада та її показники. Антимонопольна політика.
- •23. Теоретичні моделі олігополії. Ефективність олігополії у порівнянні з іншими ринковими структурами.
- •25. Похідний попит. Взаємозвязок ринків продукту та факторів вир-ва.
- •26. Ринок праці. Попит на працю та ринкова пропозиція праці за умови досконало конкурентного ринку.
- •27. Ринок капіталу. Рівновага на ринку. Формування процентної ставки як рівноважної ціни капіталу.
- •28. Ринок землі. Особливості формування пропозиції землі та попиту на землю. Ціна землі як капіталізована рента.
- •29. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотнього зв’язку. Закон Вальраса.
- •30. Зовнішні ефекти, їх економ. Зміст. Коригуючі податки та субсидії. Теорема Коуза-Стіглера.
29. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотнього зв’язку. Закон Вальраса.
Розрізняють часткову і загальну рівновагу.
Часткова рівновага - це ситуація рівноваги, що виникає на кожному окремому ринку продукту чи ресурсу. Вона утворюється через рівноважні ціни й обсяги виробництва на різноманітних специфічних ринках, які є складовими частинами загальної ринкової системи.
Аналіз часткової рівноваги (приміром, ринок комп’ютерів) не враховує умови, що діють в інших сферах і галузях економіки, припускає їх незмінними. Оскільки ж в економіці усі специфічні ринки взаємопов’язані між собою, туго сплетені мережею цін і зміни на одному ринку спричинюють численні і значні зміни на інших ринках, то існує й загальна рівновага. Загальна рівновага - це така ситуація, за якої всі різноманітні ринки одночасно знаходяться у стані рівноваги, тобто ціни і випуски продукції на них не змінюються. При аналізі загальної рівноваги економічна система розглядається в цілому і досліджується одночасне визначення цін і кількості всіх товарів і послуг всередині економічної системи.
Ефект зворотного зв'язку — це зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміну цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках. Наприклад, через розрив економічних зв'язків зменшилося постачання нафти в Україну, це призводить до її подорожчання, відповідно, стає дорожчий бензин, а це призводить до зменшення попиту на автомобілі, бензин і нафту. Крім того, подорожчання нафти призводить до ефекту заміщення її на вугілля. Отже, попит на нафту зменшиться, цс призведе до зменшення ціни на неї.
Закон Вальраса — закон, згідно з яким сукупна сума попиту в народному господарстві за вартістю завжди дорівнює сумі пропозиції (поняття рівноваги й вартості збігаються).
30. Зовнішні ефекти, їх економ. Зміст. Коригуючі податки та субсидії. Теорема Коуза-Стіглера.
Зовнішні ефекти (Екстерналії) - витрати або вигоди від ринкових угод, що не виражаються у цінах. Зовнішні ефекти поділяються на негативні і позитивні.
Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли виробництво або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони.
Граничні зовнішні витрати (МЕС) можна розглядати як різницю між граничними суспільними витратами (MSC) і граничними приватними витратами (МРС):
МЕС= MSC - MPC
Граничні зовнішні витрати - додаткові витрати, що пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодовує виробник, а перекладає на третіх осіб.
Крива пропозиції товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами враховує тільки граничні приватні витрати, які менші за граничні суспільні витрати .
Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одних економічних агентів приносить вигоду деяким іншим, які не беруть участь у ринковій угоді.
MSB=MPB+MEB, де MSB - гранична суспільна вигода,
МРВ - гранична приватна вигода,
МЕВ - гранична зовнішня вигода.
Гранична зовнішня вигода - це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участь у ринковій угоді. При наявності позитивного зовнішнього ефекту гранична приватна вигода менша за граничну суспільну вигоду ..
Зовнішній ефект трансформується у внутрішній, коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди. І дану трансформацію називають інтерналізацією.
Засоби інтерналізації зовнішнього ефекту державою:
1. Коригуючий податок: цей податок дорівнює або наближений до граничних зовнішніх витрат, він зменшує виробництво товарів і послуг з негативними ефектами.
2. Коригуюча субсидія - це субсидія виробникам чи споживачам, яка дорівнює граничним зовнішнім витратам і дозволяє збільшити виробництво товарів і послуг з позитивним ефектом.
Проблеми:
1. Складність розрахунку граничних витрат і вигод.
2. Суб'єктивність підходів до оцінки суспільних витрат і вигод.
Теорема Коуза-Стіглера - ефективне розміщення ресурсів буде досягатися незалежно від розподілу прав власності на ці ресурси; досить тільки, щоб витрати на встановлення та захист прав власності, ведення переговорів і досягнення угоди з перерозподілу цих прав були незначні.
Обмеження використання теореми Коуза - невелика кількість зацікавлених осіб при укладанні угоди. Теорема Коуза підкреслює, що ретельне визначення прав власності може бути фактором зменшення зовнішніх ефектів.