Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
M_9474_kroekonom_9474_ka.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.62 Mб
Скачать

29. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотнього зв’язку. Закон Вальраса.

Розрізняють часткову і загальну рівновагу.

Часткова рівновага - це ситуація рівноваги, що виникає на кожному окремому ринку продукту чи ресурсу. Вона утворюється через рівноважні ціни й обсяги виробництва на різноманітних специфічних ринках, які є складовими частинами загальної ринкової системи.

Аналіз часткової рівноваги (приміром, ринок комп’ютерів) не враховує умови, що діють в інших сферах і галузях економіки, припускає їх незмінними. Оскільки ж в економіці усі специфічні ринки взаємопов’язані між собою, туго сплетені мережею цін і зміни на одному ринку спричинюють численні і значні зміни на інших ринках, то існує й загальна рівновага. Загальна рівновага - це така ситуація, за якої всі різноманітні ринки одночасно знаходяться у стані рівноваги, тобто ціни і випуски продукції на них не змінюються. При аналізі загальної рівноваги економічна система розглядається в цілому і досліджується одночасне визначення цін і кількості всіх товарів і послуг всередині економічної системи.

Ефект зворотного зв'язку — це зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміну цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках. Наприклад, через розрив економічних зв'язків зменшилося постачання нафти в Україну, це призводить до її подорожчання, відповідно, стає дорожчий бензин, а це призводить до зменшення попиту на автомобілі, бензин і нафту. Крім того, подорожчання нафти призводить до ефекту заміщення її на вугілля. Отже, попит на нафту зменшиться, цс призведе до зменшення ціни на неї.

Закон Вальраса — закон, згідно з яким сукупна сума попиту в народному господарстві за вартістю завжди дорівнює сумі пропозиції (поняття рівноваги й вартості збігаються).

30. Зовнішні ефекти, їх економ. Зміст. Коригуючі податки та субсидії. Теорема Коуза-Стіглера.

Зовнішні ефекти (Екстерналії) - витрати або вигоди від ринкових угод, що не виражаються у цінах. Зовнішні ефекти поділяються на негативні і позитивні.

Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли виробництво або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони.

Граничні зовнішні витрати (МЕС) можна розглядати як різницю між граничними суспільними витратами (MSC) і граничними приватними витратами (МРС):

МЕС= MSC - MPC

Граничні зовнішні витрати - додаткові витрати, що пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодовує виробник, а перекладає на третіх осіб.

Крива пропозиції товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами враховує тільки граничні приватні витрати, які менші за граничні суспільні витрати .

Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одних економічних агентів приносить вигоду деяким іншим, які не беруть участь у ринковій угоді.

MSB=MPB+MEB, де MSB - гранична суспільна вигода,

МРВ - гранична приватна вигода,

МЕВ - гранична зовнішня вигода.

Гранична зовнішня вигода - це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участь у ринковій угоді. При наявності позитивного зовнішнього ефекту гранична приватна вигода менша за граничну суспільну вигоду ..

Зовнішній ефект трансформується у внутрішній, коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди. І дану трансформацію називають інтерналізацією.

Засоби інтерналізації зовнішнього ефекту державою:

1. Коригуючий податок: цей податок дорівнює або наближений до граничних зовнішніх витрат, він зменшує виробництво товарів і послуг з негативними ефектами.

2. Коригуюча субсидія - це субсидія виробникам чи споживачам, яка дорівнює граничним зовнішнім витратам і дозволяє збільшити виробництво товарів і послуг з позитивним ефектом.

Проблеми:

1. Складність розрахунку граничних витрат і вигод.

2. Суб'єктивність підходів до оцінки суспільних витрат і вигод.

Теорема Коуза-Стіглера - ефективне розміщення ресурсів буде досягатися незалежно від розподілу прав власності на ці ресурси; досить тільки, щоб витрати на встановлення та захист прав власності, ведення переговорів і досягнення угоди з перерозподілу цих прав були незначні.

Обмеження використання теореми Коуза - невелика кількість зацікавлених осіб при укладанні угоди. Теорема Коуза підкреслює, що ретельне визначення прав власності може бути фактором зменшення зовнішніх ефектів.

30

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]