
- •Процес регулювання мев.
- •1. Зміст механізму регулювання мев.
- •2. Процес становлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках.
- •3. Держава як регулятор мев
- •Механізм державної зовнішньоторговельної політики.
- •1. Структура сучасних національних систем регулювання зед.
- •Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі.
- •Основні види мита.
- •Економічна роль тарифів.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •Основні види нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.
- •Кількісні обмеження.
- •Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.
- •2. Правила визначення демпінгу за сот/гатт.
- •3. Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Неекономічні заходи регулювання світової торгівлі.
- •Генеральна угода з по тарифам та торгівлі
Економічна роль тарифів.
Мала економіка – це економіка, в якій зміна попиту не впливає на світову ціну.
Велика економіка – це економіка, де зміна попиту впливає на світову ціну.
Модель 1. Мала економіка.
P
– ціна товару.
Q – кількість товару;
Dd – попит на внутрішньому ринку;
Sd – пропозиція на внутрішньому ринку;
Sd+w – пропозиція на внутрішньому ринку за умов відкритої економіки;
Sd+w+t – пропозиція за умов впровадження мита
Т – тариф
Pd – ціна на товар за умов закритої економіки
Pw+t – ціна на товар за умов наявності тарифу
Pw – ціна за умов відкритої економіки
Модель показує 3 варіанти для даної малої країни: закритість економіки, відкритість економіки та наявність тарифу.
До початку торгівлі мала країна виробляє і споживає товар в точці Е на рівні Q3 та за ціною Pd.
При вільній торгівлі світова ціна на товар даної країни значно нижча, ніж внутрішня. Оскільки ринок може постачати в дану країну необмежену кількість товару по ціні Pw, крива пропозиції (Sd+w)буде горизонтальна. Рівновага попиту і пропозиції досягається в точці F, причому споживання товару встановиться на рівні Q5, внутрішнє виробництво – Q1, і відповідно експорт – Q1Q5.
Після введення тарифу, внутрішня ціна товару підніметься до рівня Pw+t, а крива пропозиції – в положення Sd+w+t. Рівновага буде досягнута в точці G, причому споживання складатиме Q4, внутрішнє виробництво – Q2, і відповідно імпорт – Q2Q4.
Таким чином, після введення тарифу, споживання скоротилося, а внутрішнє виробництво – зросло, оскільки ціна на товар на внутрішньому ринку збільшилася.
Економічні ефекти після впровадження тарифу.
Ефект доходів (c) – об’єм збільшення доходів бюджету.
Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Тобто різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.
Ефекти а і с є нейтральними.
Ефект захисту (b) – це економічні втрати країни, які виникають в результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.
Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.
Ефекти b і d є негативними.
Таким чином, тариф, в умовах малої економіки або перерозподіляє доход в її межах, або веде до прямих економічних втрат, тобто не має позитивних наслідків для економіки в цілому.
Модель 2. Велика економіка.
Якщо велика економіка є закритою, то внутрішня пропозиція (Sd) і попит (Dd) врівноважуються в точці E, виробляється і споживається Q3 одиниць товару, ціни становлять Pd. Якщо економіка відкривається, то її лінія пропозиції змінює нахил (якщо у випадку малої економіки вона стає паралельною осі ОХ, то зараз вона лише зменшує кут нахилу, тобто стає менш еластичною). Рівень національного виробництва складає Q1, рівень споживання Q5. При цьому різниця Q1Q5 імпортується. Ціни встановлюються на рівні PW.
Якщо країна вводить мито, то лінія пропозиції піднімається до Sd+w+t, яка є паралельною Sd+w. Рівень національного виробництва становить Q2, а рівень споживання – Q4. Таким чином, мова йде про скорочення споживання і скорочення імпорту: під захистом тарифу відбувається витіснення з національного ринку іноземних експортерів і заміна їх продукції національною. Ціна тепер становить Pw+t. Закордонні компанії, які бажають залишитися на національному рівні, зменшують свою експортну ціну до P`w.
Виникають ефекти, аналогічні ефектам в малій економіці.
Нейтральні ефекти:
Ефект доходів (c) – об’єм збільшення доходів бюджету.
Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Тобто різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.
Негативні ефекти:
Ефект захисту (b) – це економічні втрати країни, які виникають в результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.
Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.
Крім того, виникає додатковий ефект e – ефект умов торгівлі – перерозподіл доходів від іноземних виробників в бюджет великої країни.
Цей ефект є єдиним позитивним ефектом. Проте загальний ефект залежить від суми ефектів. Тобто, якщо e<b+d, то країна отримує негативні наслідки від введення тарифу, і навпаки.
Висновок: Тариф в умовах великої економіки має позитивний вплив на стан економіки в цілому тільки за умов, якщо ефект умов торгівлі (e) більший ніж сума ефектів захисту і споживання (b i d).