35. Які наявні вимоги пожежної безпеки до конструкції і розміщення в приміщеннях світильників?

Відповідь: Одним з основних протипожежних заходів при влаштуванні елект­ричного освітлення на підприємствах є правильний вибір освітлю­вального устаткування в залежності від параметрів навколишнього середо­вища. У магазинах по продажу малолітражних балонів із зрідженим газом, по продажу гасу та інших горючих рідин, на складах та у коморах ЛЗР, ГР, нітрофарб і матеріалів на основі полімерів, що виділяють вогненебезпечні та вибухонебезпечні пари, світильники повинні бути у вибухозахисному виконанні. При відсутності електричного освітлення дозволяється корис­туватись тільки вибухобезпечними ручними акумуляторними ліхтарями.

У торговельних та складських приміщеннях з наявністю горючих матеріалів, товарів у горючих упаковках, а також у підсобних приміщеннях та над прилавками промтоварних та книжкових магазинів електричні світильни­ки повинні мати виконання, виключаючи можливість випадіння ламп або їх розпечених осколків на горючі матеріали. Відстань від світильників з лампами розжарювання до горючих матеріалів, включаючи будівельні конструкції, приймається залежно від їхньої номінальної потужності: 0,5, 0,8 та 1,0м при потужності, відповідно, 100, 300 та 500Вт. Інші види світильни­ків повинні розміщатися на відстані не менше 0,2м і 0,1м від будівель­них конструкцій, виконаних з горючих матеріалів груп горючості, відповідно, Г3, Г4 і Г1, Г2 та не менше 0,5м - від горючих товарів та тари, що знаходяться у магазинах та складських приміщеннях, а також у кіосках та павільйонах. Для зовнішнього освітлення необхідно використовувати світильники у бризкозахищеному виконанні (наприклад, типу СПО-30). Переносні світиль­ники повинні мати скляні ковпачки, захищені сіткою. У світильниках ава­рійного та евакуаційного освітлення застосовують, як правило, лампи роз­жарювання.

36. Які існують вимоги пожежної безпеки до систем водяного, парового, повітряного опалення приміщень?

Відповідь: При водяному та паровому опаленні перевага віддасться нагрівальним приладам з глад­кими поверхнями, оскільки на них осідає мало пилу і його легко віддаляти. У приміщеннях з виробництвом категорій А, Б, В та зі значним пилоутворенням установка таких опалювальних приладів обов'язкова. У місцях перетинання спалимих конструкцій труби опалення з температурою теплоносія вище 100⁰С слід укладати у гільзи з негорючих матеріалів. Можна влаштовувати також переділки товщиною 0,1 або 0,05м, відповідно, при паровому або водяному опаленні. Відстань теплопроводів та нагрівальних приладів з температурою теплоносія вище 100°С від горючих конструкцій будівель має бути не менше 0,1м. Сумісна прокладка або перетинання в одному каналі трубопроводів опалення з гарячою водою чи паром та трубопроводів з горючими і вибухонебезпечними газами та ЛЗР не допускається. У приміщеннях складів категорій А, Б, В, у коморах та місцях, відведених для складування горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та зрідженими газами опалювальні прилади повинні мати на відстані не менше 0,1м огороджуючі екрани з негорючих матеріалів. Повітряне калориферне центральне опалення безпечне в експлуатації, оскільки підігрівання повітря здійснюється у спеціальних пристроях - калориферах, що розміщуються в ізольованих приміщеннях. Відстань між калорифером та будівельними конструкціями з горючих матеріалів повинна бути не менше 1,5м при електричному або вогневому підігріванні повітря та не менше 0,1м при використанні у якості теплоносія води чи пари.