Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств

1. Готівково-грошові розрахунки

2. Види рахунків і порядок їх відкриття

3. Організація безготівкових розрахунків

4. Розрахунково-платіжна дисципліна

1. Готівково-грошові розрахунки

У сучасних умовах гроші - це невід'ємний атрибут господарської діяльності. Усі угоди , пов'язані з постачанням товарно-матеріальних цінностей, наданням послуг, реалізацією продукції тощо, закінчуються грошовими розрахунками. Вони можуть приймати як готівкову, так і безготівкову форму. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.

Б

!

езготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів. Можливі також безготівкові розрахунки через залік взаємних вимог контрагентів, в тому числі за бартерними угодами.

Принципи організації розрахунків:

• Грошові кошти підприємств підлягають обов’язковому зберіганню на рахунках в установах банку. Підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів за згодою банку.

• Підприємства вільно обирають форми розрахунків із визначених НБУ.

• Платежі з рахунків здійснюються за розпорядженням власника, при наявності достатніх коштів на рахунку платника.

Беззаперечне стягнення й безакцептне списання здійснюється у випадках, передбачених законодавством України:

• Вчасність платежу, здійснення розрахунків, суворо виходячи з термінів, передбачених інструкціями, договорами. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

• Забезпеченість платежу передбачає наявність у платника або його гаранта ліквідних коштів, які можуть бути використані для погашення зобов’язань. Платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

• Розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть

здійснюватись готівкою. При цьому постачальник-отримувач коштів, повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк.

Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата зарплати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги, відряджень.

З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть проводитись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок доходу (виручки) від реалізації продукції та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів. Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці і виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків.

Підприємства також можуть проводити розрахунок з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки у безготівковому порядку.

Касові операції підприємства пов'язані які з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ. Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека.

Розрахунки готівкою підприємствами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів:

Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки у касі комерційними банками з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку передавання готівки в банк. У серпні 2002 р. НБУ прийняв зміни до Інструкції про організацію робот з готівкового обігу установами банків України. Згідно цих змін фінансовим, бюджетним установам, підприємствам поштового зв’язку надається право самостійно визначати ліміти залишку готівки в касах.

Вказані установи та підприємства лише повідомляють банки про самостійно встановлені ліміти каси для внесення розміру цього ліміту в договір на розрахунково-касове обслуговування.

Якщо підприємство має податкову заборгованість і одночасно здійснює розрахунки готівкою, сума цих коштів враховується як фактичні залишки готівки в касі з наступним їх порівнянням зі встановленим лімітом каси. На порушників цього положення накладається штраф за перевищення ліміту каси.

Усі надходження й видачі готівки підприємства реєструють у Касовій книзі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів або платіжних відомостей.

Приймання на облік готівки підприємствами сфери торгівлі, громадського харчування та послуг проводиться із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг. Порядок застосування ЕККА визначається Державною податковою адміністрацією (ДПА). На кожному підприємстві у встановлені керівником строки (але не рідше одного разу на квартал) проводиться ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою.

Перевірки касової дисципліни здійснюються органами ДПА, Державної контрольно-ревізійної служби, фінансовими органами та установами банків.

Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.