Підприємство на монопольному ринку.

• Оптимальний обсяг виробництва за умов чистої монополії визначається за допомогою двох методик:

За методикою сукупного аналізу оптимальним буде обсяг виробництва, за якого різниця між сукупним доходом та сукупними витратами буде найбільшою, тобто прибуток є максимальним:

TR – TC  max,

PR max  Q оптим.

За методикою граничного аналізу для визначення оптимального обсягу випуску будь-якою фірмою існує загальне правило – правило рівності граничного доходу і граничних витрат :

MR = MC

Зауважимо, що за умов монополії граничний дохід завжди є меншим за ринкову ціну (виключення складає перша одиниця продукції). Отже правло рівності граничних доходів і витрат за умов чистої монополії модифікується у наступне:

MR = МС < Р.

• В умовах довгострокового періоду загальне правило визначення оптимального обсягу випуску продукції модифікується у наступне правило:

MR = LMC < P > LAC, де

LMC – довгострокові граничні витрати,

LAC – довгострокові середні сукупні витрати.

• Ступень монопольної влади – здатності впливати на ціну та обсяг виробництва – за умов монополії можна визначити за допомогою індекса Лернера та індекса Герфіндаля-Хіршмана.

• Індекс Лернера (IL), який характеризує ступінь контролю монополіста за ринковою ціною обчислюється таким чином:

,

, де

Р – ціна товару,

МС – граничні витрати монополіста,

Ed – еластичність попиту за ціною.

Індекс Лернера коливається в межах від 0 до 1. Якщо I_L = 0, ринок є досконало конкурентним, а якщо I_L = 1, ринок є чистою монополією. Отже, чим більшою є величина індексу Лернера, тим більшою є монопольна влада даного виробника.

Через складність у підрахунку граничних витрат на практиці для обчислення індексу Лернера граничні витрати часто замінюють довгостроковими середніми витратами. За таких умов індекс Лернера набуває такого вигляду:

,

, де

AC – середні витрати виробництва,

TR – сукупний доход,

TC – сукупні витрати,

PR – розмір прибутку,

PR - норма прибутку.

• Індекс Герфіндаля-Хіршмана (IHH), який характеризує рівень концентрації виробництва у галузі або ступінь монополізації галузевого ринку, може бути обчислений за формулою:

де

S_i – питома вага випуску окремої фірми у загальному галузевому обсязі виробництва продукції у відсотках, починаючи з найбільшої (S₁) і закінчуючи найменшою (S_N) фірмою галузі.

Для чистої монополії індекс Герфіндаля-Хіршмана має максимальне значення і дорівнює 10 000, а для досконалої конкуренції він не перевищує 100 пунктів.

Згідно з методиками прийнятими у США, галузь вважається висококонцентрованою (монополізованою), якщо I_HH ≥ 1800. Так, якщо внаслідок об’єднань або злиттів кількох фірм індекс Герфіндаля-Хіршмана зростає більш ніж на 100 пунктів, а у висококонцентрованих – більш ніж на 300 пунктів об’єднання фірм може бути заборонено.

Поведінка підприємства на ринку монополістичної конкуренції.

• Оптимальний обсяг виробництва ( за якого максимізують прибуток або мінімізують збитки) для фірм, що працюють на ринку монополістичної конкуренції, може бути визначений за допомогою рівності граничного доходу і граничних витрат. При цьому для монополістичного конкурентна граничний дохід є меншим за ринкову ціну для всіх одиниць продажу, крім першої. Отже, правило визначення оптимального обсягу виробництва може бути представлено як:

MR = MC < P.

• Максимізувати прибуток монополістичний конкурент може за умови:

MR = MC < P > AC

• Мінімізація збитків можлива тільки, за умови, якщо:

MR = MC < P > AVC.

• Збитки є неминучими, якщо ціна не відшкодовує, тобто є меншою за середні сукупні витрати виробництва:

MR = MC < P < AC.

• В умовах довгострокового періоду на ринку монополістичної конкуренції встановлюється рівновага на рівні беззбитковості, при економічному прибутку рівному нулю. Однак, ціна встановлюється не на рівні мінімальних середніх сукупних витрат, оскільки граничний доход є меншим за ринкову ціну. Отже, довгострокова рівновага за умов монополістичної конкуренції може бути записано наступним рівнянням:

MR = MC < P = AC > AC_MIN.

• За умов монополістичної конкуренції фірми неповністю використовує свої виробничі потужності, тобто виробляє такий обсяг виробництва, який менше за обсяг виробництва (при інших рівних умовах) в умовах досконалої конкуренції. Наведена модифікація загального правила визначення рівноважного обсягу випуску в умовах монополістичної конкуренції означає, що за даної ринкової структура випускається менший обсяг продукції, ніж за досконалої конкуренції. Надлишок виробничих потужностей, або недовироблений обсяг продукції визначається як різниця між обсягами виробництва за умов досконалої та монополістичної конкуренції:

Q дк – Q мк, де

Q дк – обсяг виробництва за умов досконалої конкуренції;

Q мк – обсяг виробництва за умов монополістичної конкуренції.