Перелік основних формул з дисципліни «Мікроекономіка» Основи аналізу попиту.
Якщо функція попиту задана лінійним рівнянням виду QDX = a – b . PX., де QDX та PX – відповідно обсяг попиту та ціна товару X , a, b – кутові коефіцієнти, то коефіцієнт еластичності попиту (Edp x) можна визначити за формулою:
Коефіцієнт цінової еластичності попиту (Edp) обчислюється за формулами:
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту на товар x відносно ціни на товар y (Edp x/y) обчислюється за формулами:
;
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (Edi) обчислюється за формулою:
Пропозиція. Взаємодія попиту і пропозиції
Якщо функція пропозиції задана лінійним рівнянням QSХ = –c + dPХ ,
де QSХ та РХ –відповідно обсяг пропозиції та ціна даного товару; c i d – константи, то цінова еластичність пропозиції (Esp) може бути обчислена за формулою:
Коефіцієнт цінової еластичності пропозиції (Esp) розраховується за формулою:
Стан ринкової рівноваги виражає рівність обсягу попиту (Qd) та обсягу пропозиції (Qs):
Qd=Qs
Якщо QdQs – на ринку виникає дефіцит товару, а якщо QdQs – надлишок товару.
Введення державою податку з продажу одиниці продукції (податку на виробника) призводить до встановлення нової ринкової рівноваги, а податковий тягар розподіляється між споживачем та продавцем в залежності від еластичності попиту та пропозиції. Функція пропозиції набуває нового вигляду: QST = –c + d(P - Т), де Т – це розмір податку. Стан нової рівноваги визначається рівністю – QST = QD. Втрати споживача та продавця можна визначити за формулами:
Втрати споживача = ½(PT – Pе) (QT+ Qе)
Втрати продавця =½ (T – (PT - Pе) (QT+ Qе), де
Ре та Qе – початкові рівноважна ціна та обсяг продукції до введення податку;
PT і QT – відповідно ціна та обсяг продукції після введення податку;
T – розмір податку з одиниці продажу.
Податкові надходження держави = Т* QТ
Введення державою субсидії з продажу одиниці продукції (субсидії на виробника) призводить до встановлення нової ринкової рівноваги, а вигода від субсидії розподіляється між споживачем та продавцем в залежності від еластичності попиту та пропозиції. Функція пропозиції набуває нового вигляду: QSН = –c + d(P+Н), де Н – це розмір субсидії. Стан нової рівноваги визначається рівністю – QSН = QD. Вигоди споживача та продавця можна визначити за формулами:
Виграш споживача = ½(Pе – Pн) (Qн+ Qе)
Виграш продавця =½ (Н – (Pе - Pн) (Qн + Qе), де
Ре та Qе – початкові рівноважна ціна та обсяг продукції до введення субсидії;
Pн і Qн – відповідно ціна та обсяг продукції після введення субсидії;
Н – розмір субсидії з одиниці продажу.
Втрати держави = Н* Qн
Введення державою податку на споживання призводить до встановлення нової ринкової рівноваги, а податковий тягар розподіляється між споживачем та продавцем в залежності від еластичності попиту та пропозиції. Функція попиту набуває нового вигляду: QDT = a - b(P - Т), де Т – це розмір податку. Стан нової рівноваги визначається рівністю – QS = QDT. Втрати споживача та продавця можна визначити за формулами:
Втрати виробника = ½(Pе – PT) (QT+ Qе)
Втрати споживача =½ (T – (Pе - PT) (QT+ Qе), де
Ре та Qе – початкові рівноважна ціна та обсяг продукції до введення податку;
PT і QT – відповідно ціна та обсяг продукції після введення податку;
T – розмір податку з одиниці продажу.
Податкові надходження держави = Т* QТ
Введення державою субсидії на споживання призводить до встановлення нової ринкової рівноваги, а вигода від субсидії розподіляється між споживачем та продавцем в залежності від еластичності попиту та пропозиції. Функція попиту набуває нового вигляду: QDН = a - b(P+Н), де Н – це розмір субсидії. Стан нової рівноваги визначається рівністю – QS = QDН. Вигоди споживача та продавця можна визначити за формулами:
Виграш виробника = ½(Pн – Pе) (Qн+ Qе)
Виграш споживача =½ (Н – (Pн - Pе) (Qн + Qе), де
Ре та Qе – початкові рівноважна ціна та обсяг продукції до введення субсидії;
Pн і Qн – відповідно ціна та обсяг продукції після введення субсидії;
Н – розмір субсидії з одиниці продажу.
Втрати держави = Н* Qн