9. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.

Існує велика кількість різновидів операційних систем.

Види операційних систем

1-ОС, що зайняті виробництвом

матеріальної продукції (виробничі)

-ОС, що зайняті наданням

послуг (сервісні)

-ОС, що зайняті виконанням робіт

2-монопродуктові

-диверсіфіковані

3-гнучкі

-жорсткі

4--дискретні

-безперервні

5--ОС масового типу

-ОС одиничного типу

6--процесно-зорієнтовані

-продуктово-зорієнтовані

7- ОС, що застосовують потоковий метод

організації виробництва (операцій)

ОС, що застосовують непотоковий

метод організації виробництва (операцій)

8- ОС, що працюють на склад / зі складу

ОС, що працюють на замовлення / з колес

9- потужність встановлюється

на рівні середнього за певний період попиту

потужність встановлюється на

рівні максимального за певний період попит

10- Виробнича, Сервісна

11- Монопродуктова, Багатопродуктова

12- ОС, що застосо­вує

потоковий метод організа­ції операцій

ОС, що застосо­вує

непотоковий метод організа­ції операцій

13- Гнучка, Жорстка

Сучасний період розвитку виробництва/операцій характеризується високим ступенем динамічності об'єкта операційної діяльності, тобто в усіх випадках об'єкт є динамічнішим за умови операційної діяльності. Операційна система з урахуванням сучасних тенденцій та перспектив розвитку в умовах ринку має бути:

—високоефективною, тобто такою, що має високу продуктивність при низьких виробничих витратах;

—високоадаптивною, тобто такою, що має високий рівень гнучкості техніки і технології, який забезпечує мінімум втрат за зміни (оновлення) об'єктів виробництва;

—стабільною, тобто такою, що протягом тривалих проміжків часу має відносно постійні склад і структуру технічних засобів, технологічного процесу та організації операційної діяльності.

10. Зміст та сфери, цілі та завдання операційного менеджменту. Об’єкт і суб’єкт управління операційною діяльністю

з позиції системного підходу змістом операційного менеджменту є управлінські дії, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування операційної системі організації та на досягнення цілей, поставлених перед нею.

З позиції процесного підходу зміст операційного менеджменту полягає у плануванні, організовуванні та координуванні, контролюванні та регулюванні здійснюваних у рамках конкретного підприємства процесів виробництва визначених обсягів продукції, виконання робіт чи надання послуг.

З підходу прийняття рішень змістом операційного менеджменту є процес прийняття та контролювання реалізації управлінських рішень, що забезпечують успішне здійснення операційної функції організації.

Основними сферами ОМ є:

1.Управління стабільним функціонуванням операційної системи, зокрема:

планування, організовування та координування, контролювання та регулювання роботи основної (переробної) підсистеми;підсистеми забезпечення (допоміжної);

управління якістю та продуктивністю операційної діяльності .

2.Управління створенням, перетвореннями та розвитком раційної системи.

Об'єктом ОМ є операційна система організації загалом та сукупність процесів, що відбуваються в ній. Такими процесами є:— (основні операційні процеси);

— (обслуговуючі та допоміжні операційні процеси);

—процеси перетворень і розвитку операційної системи.

Суб'єктами ОМ є певне коло осіб, які

реалізують його (управління) цілі:

—вищий управлінський персонал підприємства, який є відповідальним за прийняття стратегічних рішень у сфері операційної діяльності;

—менеджери середніх щаблів управління, які є відповідальними за ефективну реалізацію планів зі створення та перетворень операційної системи;

—лінійні менеджери підрозділів операційної системи підприємства,

—фахівці консалтингових фірм, які залучаються на підприємство на платній основі для розроблення та реалізації планів із підтримки стабільного функціонування операційної системи та її розвитку.

Основними цілями ОМ є:

1.Забезпечення стабільної роботи операційної системи з виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг у запланованих обсягах у визначені терміни належного рівня якості при максимальній продуктивності з підтримуванням оптимального рівня гнучкості операційної системи, що є гарантією її придатності до оновлення та розвитку.

2.Ініціювання та підтримування змін елементів, процесів, параметрів, структури операційної системи задля переведення її на якісно нові рівні функціонування з мінімальними витратами ресурсів та часу на основі поєднання зовнішніх сприятливих можливостей і внутрішніх ресурсів організації^.

Завдання — це конкретні, представлені у кількісному вимірі кінцеві результати, на досягнення яких спрямована діяльність колективу операційної системи. Кожен підрозділ операційної системи та кожен операційний менеджер, відповідальний за їх реалізацію, має свої конкретні завдання.

Завдання можуть бути сформульованими і якісно. Якісні характеристики мають більш розпливчастий характер і відображають завдання в загальному вигляді.