
- •1. Співвідношення понять «вир-во» та «операції» "управл. Вир-вом" та "ом". Місце ом в системі менеджменту організації.
- •2. Загальна характеристика ом як науки, як виду практичної управл. Діяльності, як навч. Дисципліни.
- •3. Методологічна база операційного менеджменту – системний підхід, ситуаційний підхід, концепція життєвих циклів.
- •4. Операційна система організації – вхід, вихід, операційна функція, Створення корисності як основна мета операційної діяльності.
- •5. Зовнішнє оточення, структура та властивості операційної системи.
- •6. Ресурси, застосовувані в од; критичний ресурс. Продукти як основний результат од; види продукції та послуг.
- •8. Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи. Управління життєвим циклом операційної системи.
- •9. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •10. Зміст та сфери, цілі та завдання операційного менеджменту. Об’єкт і суб’єкт управління операційною діяльністю
- •11. Закони організації операційних систем. Принципи управління операціями. Функції та методи операційного менеджменту
- •12. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту, як різновид рівневого менеджменту. Операційний менеджер – мета діяльності, сфери прийняття рішень, вимоги, котрим має відповідати
- •13. Управлінське рішення – сутність, види, технології та середовища прийняття
- •14. Економіко-математичні моделі та методи. Моделі (задачі) та методи дослідження операцій. Математичне програмування
- •15. Фактори виробництва. Виробнича функція – сутність та види. Концепція мінімально ефективного масштабу виробництва
- •16. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності
- •17. Виробнича програма підприємства – склад та процес формування
- •18. «Чисті» та «комбіновані» стратегії організації виробничої діяльності за умов циклічних коливань попиту
- •19. Система оперативного управління операційною діяльністю
- •20. Оперативне планування операційної діяльності – сутність, види, основні системи
- •21. Графік Гантта як інструмент оперативного планування та контролювання. Задача планування n-робіт на m-верстатах.
- •22. Оперативне контролювання (диспетчерування) операційної діяльності – сфери, принципи, рівні.
- •23. Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі. «Тверді» та «м’які» чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи.
- •25. Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, системи управління, модель оптимального розміру замовлення, метод авс.
- •27. «Канбан» – карткова інформаційна система
- •30. Конкурентоспроможність підприємства – сутність, чинники, основні аспекти забезпечення.
- •31. Якість – сутність поняття та еволюція поглядів на його зміст. Показники якості продукції та методи їх визначення.
- •32. Види технічного контролю якості. Статистичний приймальний контроль; статистичний попереджувальний контроль.
- •33. Стандартизація та стандарти серії iso 9000. Системи якості.
- •1. Міжнародний стандарт iso 9000 версії 2000 року «Системи управління якістю. Основні положення та словник»
- •5 Етапів у роз-ку сис-м якості:
- •34. Продуктивність операційної діяльності – сутність, чинники, методи оцінювання, програми підвищення.
- •35. Базові концепції та процес проектування операційної системи.
- •36. Виробнича стратегія – сутність та види. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •37. Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розроблення виробничого процесу.
- •38. Організація виробничого процесу в просторі та часі. Методи організації виробництва.
- •39. Основні типи внутрішнього просторового планування операційної системи. Визначення місця розташування операційної системи.
- •40. Проектування робіт – сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
- •41. Перетворення та розвиток операційної системи – чинники, види, мотиви, рушійні сили.
- •42. Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Комплексна підготовка виробництва нової продукції.
- •43. Управління перетвореннями операційної системи при впровадженні нових технологій. Методи переходу до випуску нових продуктів / впровадження нових процесів.
- •44. Проект – сутність, види, структура, система управління.
- •45. Проектний менеджмент як інструмент управління процесами створення та перетворень операційної системи. Сутність сітьового планування та управління.
- •46. Сітьовий графік «події–роботи» – поняття, елементи, правила побудови. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •47. Порядок побудови сітьового графіка «події–роботи» та обрахунок його часових параметрів.
- •48. Мета та напрями аналізу сітьового графіка «події–роботи»; способи оптимізації сітьового графіка.
- •49. Еволюція теорії та практики управління операціями.
- •50. Ключові тенденції сучасного суспільно-економічного розвитку та перспективи операційного менеджменту.
- •51. Ощадливе в-во
- •52.Теорія обмежень
- •53. Підхід Тоффлера
- •54. Постійне покращення, реінжиніринг
47. Порядок побудови сітьового графіка «події–роботи» та обрахунок його часових параметрів.
Процес формування (порядок побудови) сітьового графіка розробки та реалізації проекту включає наступні етапи:
1. проект (комплекс робіт) поділяється на окремі роботи;
2. складається перелік робіт і подій;
3. визначаються логічні зв’язки та послідовність виконання робіт;
4. роботи закріплюються за відповідними виконавцями, за допомогою яких здійснюється оцінка тривалості виконання кожної роботи:
5. будується перший варіант сітьового графіка;
6. здійснюється впорядкування сітьового графіка;
7. розраховуються часові параметри сітьового графіка;
8. визначаються резерви часу та критичний шлях;
9. проводиться аналіз та здійснюється оптимізація сітьового графіка;
10. будується новий варіант сітьового графіка;
11. повторюються етапи 6, 7, 8, 9 до тих пір, доки всі можливості оптимізації не буде вичерпано, після чого остаточний варіант сітьового графіка переводиться в календарний графік.
Основні часові параметри сітьового графіка розраховуються за спеціальними формулами
Найраніший термін відбуття події Tр (j)=max [Tр(i) + t(i,j)]
Найпізніший термін відбуття події Tп (i)=min [Tп(j) – t(i,j)]
Резерв часу події R (i) = Tп (i) – Tр (i)
Найраніший термін початку роботи tр.поч (i,j) = Tр (i)
Найраніший термін закінчення роботи tр.зак (i,j) = Tр (i)+ t(i,j)
Найпізніший термін початку роботи tп.поч (i,j) = Tп (j) – t(i,j)
Найпізніший термін закінчення роботи tп.зак (i,j) = Tп (j)
Повний резерв часу роботи Rп (i,j) = Tп (j) - Tр (i) - t(i,j)
Резерв часу шляху R (L) = t (Lкр.) – t (L)
48. Мета та напрями аналізу сітьового графіка «події–роботи»; способи оптимізації сітьового графіка.
Мета аналізу сітьового графіка полягає у визначенні помилок, що мали місце в процесі його побудови, а також у створенні основи для подальшої оптимізації графіка шляхом групування робіт по величинах резервів та по зонах в залежності від ступеня напруженості роботи. Напрямками аналізу сітьового графіка є:
1. аналіз топології сіті, який включає в себе контроль побудови сітьового графіка та встановлення доцільності вибору робіт та ступеню їхньої деталізації;
2. класифікація і групування робіт по величинах резервів;
3. визначення ступеню складності виконання в строк кожної групи робіт некритичних шляхів за допомогою розрахунку коефіцієнта напруженості робіт.
К
t
(L max)–t'кр.
t(Lкр.)
– t'кр.
Кн (ij) =
де : t (L max) – тривалість максимального шляху, що проходить через роботу (i,j);
t(Lкр.) – тривалість критичного шляху;
t'кр. – тривалість відрізку шляху, що розглядається і співпадає з критичним.
Коефіцієнт напруженості може змінюватися в межах від 0 до 1; чим ближче до 1 коефіцієнт напруженості, тим складніше виконати дану роботу у встановлені строки; для робот критичного шляху Кн = 1.
Оптимізація сітьового графіку являє собою процес покращання організації виконання комплексу робіт з урахуванням термінів цього завершення. Оптимізація проводиться з метою скорочення тривалості критичного шляху, вирівнювання коефіцієнтів напруженості робіт, раціонального використання ресурсів.
Оптимізація заключається в приведенні сітьового графіка у відповідність з заданими термінами та можливостями організації, що розробляє (реалізує) проект.
В першу чергу приймаються заходи щодо скорочення тривалості робіт, що знаходяться на критичному шляху. Напрями оптимізації:
- перерозподіл всіх видів ресурсів
- скорочення трудомісткості критичних робіт за рахунок передавання частини робіт на інші шляхи, що мають резерви часу
- паралельне виконання робіт критичного шляху
- перегляд складу робіт і структури мережі.
В процесі оптимізації критичний шлях (як його тривалість, так і топологія) буде змінюватись, і подальший процес оптимізації буде спрямовано на скорочення тривалості нового критичного шляху. Переведення сітьового графіка в календарний (графік Гантта) здійснюється після остаточної оптимізації на основі обрахованих значень термінів початку й завершення робіт.