
- •1. Співвідношення понять «вир-во» та «операції» "управл. Вир-вом" та "ом". Місце ом в системі менеджменту організації.
- •2. Загальна характеристика ом як науки, як виду практичної управл. Діяльності, як навч. Дисципліни.
- •3. Методологічна база операційного менеджменту – системний підхід, ситуаційний підхід, концепція життєвих циклів.
- •4. Операційна система організації – вхід, вихід, операційна функція, Створення корисності як основна мета операційної діяльності.
- •5. Зовнішнє оточення, структура та властивості операційної системи.
- •6. Ресурси, застосовувані в од; критичний ресурс. Продукти як основний результат од; види продукції та послуг.
- •8. Життєвий цикл та режими функціонування операційної системи. Управління життєвим циклом операційної системи.
- •9. Види операційних систем. Вимоги, яким має відповідати операційна система сучасного рівня розвитку.
- •10. Зміст та сфери, цілі та завдання операційного менеджменту. Об’єкт і суб’єкт управління операційною діяльністю
- •11. Закони організації операційних систем. Принципи управління операціями. Функції та методи операційного менеджменту
- •12. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту, як різновид рівневого менеджменту. Операційний менеджер – мета діяльності, сфери прийняття рішень, вимоги, котрим має відповідати
- •13. Управлінське рішення – сутність, види, технології та середовища прийняття
- •14. Економіко-математичні моделі та методи. Моделі (задачі) та методи дослідження операцій. Математичне програмування
- •15. Фактори виробництва. Виробнича функція – сутність та види. Концепція мінімально ефективного масштабу виробництва
- •16. Цілі та принципи, види та методи планування операційної діяльності
- •17. Виробнича програма підприємства – склад та процес формування
- •18. «Чисті» та «комбіновані» стратегії організації виробничої діяльності за умов циклічних коливань попиту
- •19. Система оперативного управління операційною діяльністю
- •20. Оперативне планування операційної діяльності – сутність, види, основні системи
- •21. Графік Гантта як інструмент оперативного планування та контролювання. Задача планування n-робіт на m-верстатах.
- •22. Оперативне контролювання (диспетчерування) операційної діяльності – сфери, принципи, рівні.
- •23. Ознаки функціонування операційної системи у нормативному режимі. «Тверді» та «м’які» чинники забезпечення усталеного функціонування операційної системи.
- •25. Управління запасами матеріальних ресурсів: види запасів, системи управління, модель оптимального розміру замовлення, метод авс.
- •27. «Канбан» – карткова інформаційна система
- •30. Конкурентоспроможність підприємства – сутність, чинники, основні аспекти забезпечення.
- •31. Якість – сутність поняття та еволюція поглядів на його зміст. Показники якості продукції та методи їх визначення.
- •32. Види технічного контролю якості. Статистичний приймальний контроль; статистичний попереджувальний контроль.
- •33. Стандартизація та стандарти серії iso 9000. Системи якості.
- •1. Міжнародний стандарт iso 9000 версії 2000 року «Системи управління якістю. Основні положення та словник»
- •5 Етапів у роз-ку сис-м якості:
- •34. Продуктивність операційної діяльності – сутність, чинники, методи оцінювання, програми підвищення.
- •35. Базові концепції та процес проектування операційної системи.
- •36. Виробнича стратегія – сутність та види. Стратегічні рішення в сфері операцій.
- •37. Проектування продукту. Вибір варіанту технології та розроблення виробничого процесу.
- •38. Організація виробничого процесу в просторі та часі. Методи організації виробництва.
- •39. Основні типи внутрішнього просторового планування операційної системи. Визначення місця розташування операційної системи.
- •40. Проектування робіт – сутність та основні моделі. Методи нормування праці.
- •41. Перетворення та розвиток операційної системи – чинники, види, мотиви, рушійні сили.
- •42. Управління перетвореннями операційної системи при засвоєнні нових продуктів. Комплексна підготовка виробництва нової продукції.
- •43. Управління перетвореннями операційної системи при впровадженні нових технологій. Методи переходу до випуску нових продуктів / впровадження нових процесів.
- •44. Проект – сутність, види, структура, система управління.
- •45. Проектний менеджмент як інструмент управління процесами створення та перетворень операційної системи. Сутність сітьового планування та управління.
- •46. Сітьовий графік «події–роботи» – поняття, елементи, правила побудови. Метод перт та метод «критичного шляху».
- •47. Порядок побудови сітьового графіка «події–роботи» та обрахунок його часових параметрів.
- •48. Мета та напрями аналізу сітьового графіка «події–роботи»; способи оптимізації сітьового графіка.
- •49. Еволюція теорії та практики управління операціями.
- •50. Ключові тенденції сучасного суспільно-економічного розвитку та перспективи операційного менеджменту.
- •51. Ощадливе в-во
- •52.Теорія обмежень
- •53. Підхід Тоффлера
- •54. Постійне покращення, реінжиніринг
27. «Канбан» – карткова інформаційна система
«Канбан»— це система організації виробництва та матеріально-технічного постачання, що дає змогу найбільш повно реалізувати принцип «Точно—вчасно». Систему розроблено та вперше у світі впроваджено у практику фірмою «Тойота» (Японія) наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. На поточний момент вона широко застосовується великою кількістю машинобудівних підприємств Західної Європи та США як в адаптованому вигляді, так і в комбінації з такими логістичними системами, як МРП-І або МРГІ-ІІ.
Окрім двох основних видів карток, використовуваних у системі (картка відбору та картка виробничого замовлення), застосовуються й інші — Канбан-експрес, Канбан надзвичайного стану, наряд-замовяеиня, наскрізна картка Канбан, загальна картка Канбан. Для реалізації принципу «точно—вчасно» необхідним є дотримання таких правил:
•подальша виробнича стадія має «витягувати» потрібні вироби з попередньої у необхідній кількості та у визначений час;
•на кожній дільниці виготовляють лише ту кількість виробів, що її «витягує» подальша дільниця;
•бракована продукція не повинна надходити на наступні дільниці;
•кількість карток Канбан має бути мінімальною.
У разі роботи за системою «Канбан» виробництво постійно перебуває у стані «підналадки», здійснюється його неперервне прилаштовування до змін ринкової кон'юнктури. Однак коливання попиту та ринкової кон'юнктури встановлюють певні межі, при переході за які система «Кабан» починає давати збої. Межа міцності системи, за даними різних досліджень, становить близько 10 % укрупненого плану.
Система «Канбан» базується на взаємодії з вузьким колом постачальників, яких відбирають за критерієм спроможності гарантувати поставку комплектуючих виробів високої якості точно у потрібні терміни. При цьому загальна кількість постачальників скорочується у 2 рази та більше, а з вибраними постачальниками встановлюються довгострокові партнерські зв'язки — головна фірма надає постачальникам різноманітну допомогу, спрямовану передусім на підвищення якості продукції, що постачається.
Упровадження системи «Канбан» передбачає також поширення гуртків якості, застосування систем TQM та ТРМ.
28. TPM – комплексна система забезпечення високоякісної роботи устаткування
Total Productive Maintenance, ТРМ. Комплексна система забезпечення високоякісної робота устаткування, відома також під назвою «Загальна експлуатаційна система», забезпечує оптимальне сполучення ефективного використання виробничих потужностей та витрат і підтримування їх у працездатному стані за рахунок скорочення поломок і простоїв, а також підвищення продуктивності та вдосконалення устаткування.
Характерною рисою ТРМ є експлуатація устаткування об'єднаними у малі групи операторами, що працюють на цьому устаткуванні. Саме цим вона суттєво відрізняється від системи експлуатаційного обслуговування традиційного типу, яка спирається на вузьку спеціалізацію— оператори займаються безпосередньо виробництвом, а експлуатаційні бригади несуть відповідальність за обслуговування техніко-технологічної бази виробництва .
Базовими принципами, на яких побудовано функціонування Загальної експлуатаційної системи, є:
• спрямованість на максимізацію ефективності використання устаткування;
•охоплення всього життєвого циклу устаткування;
• включення до складу системи всіх підрозділів, що займаються проектуванням, експлуатацією, обслуговуванням тощо;
•залучення до процесу обслуговування всього персоналу;
• забезпечення експлуатаційного обслуговування устаткування працюючими на ньому операторами, організаційно об'єднаними в автономні бригади (малі групи).
Максимізація ефективності використання устаткування досягається передусім зменшенням втрат і витрат протягом терміну його служби. Загальна експлуатаційна система дає змогу позбутися шести видів втрат:
1)втрати часу через зупинки в роботі устаткування внаслідок його виходу з ладу;
2)втрати часу на переналагоджування устаткування
3)втрати швидкості, що виникають при роботі устаткування на холостому ходу;
4)втрати швидкості, що виникають через роботу устаткування в неповному режимі (на знижених обертах);
5)втрати коштів через виникнення та відтворення дефектів під час виробничого процесу;
6)втрати коштів через відносне скорочення обсягів випуску якісної продукції за наявності у партії дефектних виробів.
Компанії, які впроваджували систему у 70—80-х роках XX ст., наводять такі дані: показник загальної ефективності використання обладнання в середньому в них збільшився з 60 до 90 % (різниця у 30 % означає, що значення показника зросло на 50 %); скорочення часу простоїв і втрат у швидкості зменшило потребу в робочій силі та витрати на її утримання; усунення втрат від дефектів зумовило підвищення якості; виключення втрат від роботи устаткування на малих швидкостях та усунення дефектів дало змогу скоротити витрати на енергію.
29. МRP – комп’ютеризована система організації виробництва та матеріально-технічного постачання.
Material Requirement Planning, МRP-I — система організації виробництва та матеріально- технічного постачання.
Порівнювані системи базуються на протилежних, взаємовиключних підходах — система «Точно—вчасно» є тягнучою, система МРП — штовхаючою. Це означає, що в МРГІ-системі продукція подається на наступну стадію, незважаючи на ступінь готовності останньої прийняти її, тоді як у системі «Точно—вчасно» кожна наступна стадія виробництва «витягує» все потрібне з попередньої стадії у необхідний момент часу.
З метою усунення проблем такого роду і було розроблено методологію планування потреб у матеріалах, базовим принципом якої є такий: усі матеріали, комплектуючі вироби та складальні елементи виробу мають надходити до виробництва у заплановані терміті, з тим щоб забезпечити створення кінцевого продукту без будь-яких затримок. Система МРП прискорює доставку тих матеріалів, що у даний момент часу потрібні в першу чергу, і гальмує завчасні надходження; таким чином усі комплектуючі вироби, що входять до переліку складових кінцевого продукту, надходять до виробництва своєчасно.
Інформаційне забезпечення системи МРП-І включає:
—дані плану виробництва
—файл матеріалів
—файл запасів
Основними результатами МРГІ-системи є:
• план замовлень — визначає кількість кожного матеріалу, що має бути замовленою в кожний аналізований період часу протятим планового періоду
• зміни до плану замовлень — модифікації спланованих раніше замовлень.
Основними перевагами використання МРП-системи у вироб ництві є:
-зменшення затримок у доставці матеріалів і комплектую' чих виробів,
-гарантування наявності на складі необхідних ТМЦ;
-зменшення рівня виробничого браку, що виникає внаслідок використання невідповідних комплектуючих виробів у процесі складання готового виробу;
-зменшення складських витрат;
-зростання обсягів випуску готової продукції без збільшення кількості робочих місць і навантаження на виробниче устаткування;
-підвищення рівня впорядкованості виробництва через контроль статусу кожного матеріалу, що дає змогу однозначно відстежувати весь його рух — від формування замовлення на даний матеріал до його положення в уже складеному готовому виробі.
У той же час системі МРП-І притаманна й низка вад, таких як:
—значні витрати на підготовку первинних даних;
—підвищені вимоги до точності первинних даних;
—акцент на розв'язанні проблем матеріального обліку й розрахунках потреб у сировині та матеріалах, тоді як інші аспекти виробництва лишаються поза увагою.
Manufacturing Resources Planning, MRP-II — система організації виробництва та матеріально-технічного постачання, що являє собою друге покоління систем МРП.
Система МРП-ІІ включає функції системи МРП-І (наприклад, планування потреб у ТМЦ), а також низку нових функцій (автоматизоване проектування, управління технолог ічними процесами тощо).
Завдання розрахунку потреби у ТМЦ розглядаються спільно із завданнями прогнозування та контролю за станом запасів.