Міжнародний стандарт аудиту 530 аудиторська вибірка та інші процедури тестування

(чинний для аудиту фінансових звітів за періоди, що починаються

з або після 15 грудня 2004 р.)*

______________________________ЗМІСТ______________________________

Параграф

Вступ………………………………………………………………………….1—2

Визначення…………………………………………………………………..З—12

Аудиторські докази………………………………………………………...13—17

Врахування ризику при одержанні доказів……………………………….18—20

Аудиторські процедури одержання аудиторських доказів……………………21

Відбір статей для тестування з метою одержання аудиторських доказів...22-27

Статистичний та нестатистичний підходи до вибірки …………………..28—30

Організація вибірки………………………………………………………...31—39

Обсяг вибірки……………………………………………………………….40—41

Відбір статей вибірки………………………………………………………42—43

Виконання аудиторської процедури………………………………………44—46

Характер і причина похибок……………………………………………….47—50

Прогнозна оцінка похибок…………………………………………………51—53

Оцінка результатів вибірки………………………………………………...54—56

Дата набуття чинності…………………………………………………………...57

Додаток 1. Приклади факторів, що впливають на обсяг вибірки для тестів контролю

Додаток 2. Приклади факторів, що впливають на обсяг вибірки детального тестування

Додаток 3. Методи відбору елементів вибірки

__________________________________________________________________

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури тестування" стіл розуміти в контексті "Передмови до міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг", де вказано застосування та статус МСА.

_____________

* МСА 315 "Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень", МСА 330 "Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків" та МСА 500 "Аудиторські докази" викликали відповідні зміни до МСА 530. Ці зміни чинні для аудиту фінансових звітів за періоди. що починаються з або після 15 грудня 2004 р.; їх внесено до тексту МСА 530.

Вступ

1. Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо застосування процедур аудиторської вибірки, а також інших способів відбору статей для тестування з метою збирання аудиторських доказів.

2. Розроблюючи аудиторські процедури, аудитор повинен визначити відповідні способи відбору статей для тестування з метою збору аудиторських доказів для досягнення цілей аудиторських процедур.

Визначення

3. "Аудиторська вибірка" (вибірка) - це застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними. Це дає аудиторові змогу одержати та оцінити аудиторські докази стосовно деяких характеристик відібраних елементів для формулювання висновку або допомоги в його формулюванні стосовно генеральної сукупності, з якої здійснюється вибірка. До аудиторської вибірки можна застосовувати статистичний або нестатистичний підхід.

4. В цьому МСА "похибка" означає відхилення контролю при виконанні тестів контролю, або викривлення при здійснені детальних тестів. Аналогічно, сумарна похибка означає ступінь відхилення чи сумарне викривлення.

5. "Аномальна похибка" виникає внаслідок окремої події, яка повторюється лише в особливих випадках, і тому не є репрезентативною похибкою для генеральної сукупності.

6. Генеральна сукупність означає всю множину даних, з якої здійснюється вибірка, і стосовно якої аудитор прагне зробити висновки. Наприклад, всі статті залишків на рахунках або класів операцій є генеральною сукупністю. Генеральну сукупність можна розділити на страти або субсукупності, причому кожна страта перевіряється окремо. Термін "генеральна сукупність" є ширшим за поняття "страта".

7. Ризик, пов'язаний з вибіркою, виникає внаслідок імовірності того, що висновок аудитора, зроблений на основі вибірки, відрізнятиметься від висновку, який можна було б зробити, якщо всі аудиторські процедури застосовувалися до всієї генеральної сукупності. Існує два типи ризику, пов'язаного з вибіркою:

а) ризик того, що аудитор при виконанні тестів контролю прийде до висновку, що ризик контролю менший, ніж він справді є, або (при застосуванні детального тесту) до висновку, що суттєвої помилки немає, коли фактично вона є. Цей вид ризику впливає на

ефективність аудиторської перевірки та імовірніше призведе до неприйнятної аудиторської думки; та

б) ризик того, що аудитор (у випадку тестів контролю) прийде до висновку, що ризик контролю більший, ніж він дійсно є, або (при застосуванні детального тесту) до висновку, що суттєвої помилки немає, коли фактично вона є. Цей вид ризику впливає на ефективність аудиторської перевірки, оскільки він, як правило, призводить до додаткової роботи зі встановлення того, що початкові висновки були неправильними.

Математичні доповнення цих ризиків називаються рівнями довіри.

8. "Ризик, не пов'язаний з вибіркою", виникає внаслідок дії факторів, які призводять до того, що аудитор доходить помилкових висновків з будь-якої причини, не пов'язаної з обсягом вибірки. Наприклад, аудитор, як правило, покладається на аудиторські докази, які за своїм характером є скоріше переконливими, ніж остаточними; аудитор може застосувати невідповідні процедури; або аудитор може дати невірне тлумачення доказів та не розпізнати помилку.

9. "Елементи вибірки" - це окремі елементи, що складають генеральну сукупність, наприклад, чеки, зареєстровані на депозиті; записи щодо кредиту у виписках з банківських рахунків; рахунки-фактури або залишки на рахунках дебіторів; грошові одиниці.

10. "Статистична вибірка" означає будь-який підхід щодо здійснення вибірки, який має такі характерні риси:

а) випадковий відбір елементів вибірки; та

б) використання теорії ймовірності для оцінювання результатів вибірки, включаючи оцінювання ризику, пов'язаного з вибіркою.

Підхід до здійснення вибірки, який не має характерних ознак а) та б), вважається нестатистичною вибіркою.

11. "Стратифікація" - це процес розподілу генеральної сукупності на субсукупності, кожна з яких являє собою групу елементів вибірки, що мають подібні ознаки (часто грошову вартість).

12. "Допустимою похибкою" є максимальна похибка в генеральній сукупності, яку аудитор погодився прийняти.

Аудиторські докази

13. Відповідно до МСА 500 "Аудиторські докази" аудиторські докази одержують шляхом виконання процедур оцінки ризиків, тестів контролю і процедур по суті. Тип аудиторської процедури, яку необхідно провести, є важливим для розуміння застосування аудиторської вибірки при зборі аудиторських доказів.

Процедури оцінки ризиків

13а. Відповідно до МСА 315 "Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвого викривлення" аудитор виконує процедури оцінки ризиків для отримання розуміння суб'єкта господарювання то його середовища включно з його внутрішнім контролем. Як правило, процедури оцінки ризиків не включають аудиторську вибірку. Тим не менш, аудитор часто планує та виконує тести контролю одночасно з отриманням розуміння структури контролю та визначенням, чи застосовується він. Подібних випадків стосується наведений нижче огляд тестів контролю.

Тести контролю

14. Відповідно до МСА 330 "Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків" тести контролю проводяться, якщо оцінка аудитором ризиків включає очікування операційної ефективності контролю.

15. На основі розуміння аудитором внутрішнього контролю, аудитор визначає характеристики або ознаки, які свідчать про здійснення контролю, а також визначає можливі умови, які свідчать про наявність відхилення від належного здійснення контролю. Аудитор може протестувати наявність або відсутність таких ознак.

16. Аудиторська вибірка для тестів контролю зазвичай є доречною, якщо застосування контролю залишає аудиторські докази його здійснення (наприклад, підпис керівника відділу кредитів на рахунку-фактурі, що доводить санкцію керівника на видачу кредиту, або докази дозволу на введення даних до мікрокомп'ютерної системи обробки даних).

Процедури по суті

17. Процедури по суті стосуються сум і поділяються на два види: детальні тести класів операцій, залишків на рахунках та розкриттів; аналітичні процедури по суті. Мета процедур по суті полягає в одержанні аудиторських доказів для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень. В контексті процедур по суті аудиторська вибірка та інші засоби відбору статей для тестування, як вказано в цьому МСА, стосується лише детальних тестів. При виконанні детальних тестів аудиторська вибірка та інші способи відбору елементів для тестування та одержання аудиторських доказів можуть виявитись корисними для перевірки одного чи декількох тверджень стосовно суми у фінансових звітах (наприклад, існування дебіторської заборгованості) або незалежного оцінювання певної суми (наприклад, оцінки вартості застарілих запасів).

Врахування ризику при одержанні доказів

18. При одержанні доказів аудитор повинен використати професійне судження для оцінки ризиків суттєвого викривлення (як властивого ризику, так і ризику контролю) і розробки подальших аудиторських процедур, призначених забезпечити зниження цього ризику до прийнятно низького рівня.

19. Параграф 19 було вилучено після набуття чинності Стандартами з аудиторського ризику*.

20. Ризик пов'язаний з вибіркою, і ризик, не пов'язаний з вибіркою, можуть впливати на компоненти ризику суттєвого викривлення. Наприклад, проводячи тести контролю, аудитор може не виявити похибок у вибірці і дійти висновку, що заходи контролю працюють ефективно, тоді як рівень похибок у генеральній сукупності є насправді недопустимо високим (ризик пов'язаний з вибіркою). Або можуть мати місце похибки у вибірці, які аудитор не зміг виявити (ризик, не пов'язаний з вибіркою). Стосовно процедур по суті, то аудитор може використовувати різноманітні методи для зниження ризику невиявлення до прийнятного рівня. Залежно від їх характеру ці методи будуть піддаватися впливу ризику, пов'язаного з вибіркою, та (або) ризику, не пов'язаного з вибіркою. Наприклад, аудитор може обрати невідповідну аналітичну процедуру по суті (ризик, не пов'язаний з вибіркою) або виявити лише незначні викривлення при детальному тестуванні, в той час, як викривлення в генеральній сукупності перевищують допустимий підсумок (ризик пов'язаний з вибіркою). Щодо тестів контролю й детальних тестів по суті, то ризик, пов'язаний з вибіркою, можна зменшити шляхом збільшення обсягу вибірки, а ризик, не пов'язаний з вибіркою, можна зменшити шляхом належного контролю та перевірки планування аудиту.

Аудиторські процедури одержання аудиторських доказів

18. Аудиторські процедури одержання аудиторських доказів охоплюють перевірку, спостереження, запити та підтвердження, а також обчислення, повторне виконання та аналітичні процедури. Вибір відповідних аудиторських процедур є предметом професійного судження згідно з обставинами. Застосування таких процедур часто включає відбір елементів генеральної сукупності для їх тестування. В параграфах 19-38 МСА 500 наведено додаткові міркування щодо аудиторських процедур отримання аудиторських доказів.

_________

* Стандарти з аудиторського ризику включають МСА 315 "Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень", МСА 330 "Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків" та МСА 500 "Аудиторські докази". Стандарти і аудиторського ризику викликати відповідні зміни до цього та інших МСА.

Відбір статей для тестування з метою одержання

аудиторських доказів

22. Розробляючи аудиторські процедури, аудитор повинен визначити відповідні методи відбору статей для тестування. Аудитор може:

(а) відібрати всі статті (100% перевірка);

(б) відібрати конкретні статті;

(в) здійснити аудиторську вибірку.

23. Рішення про те, який підхід застосувати, залежатиме від обставин, а застосування будь-якого одного із зазначених вище способів (чи їх поєднання) може бути доцільним за конкретних обставин. Хоча рішення про використання конкретного методу (чи поєднання методів) формується на основі ризику суттєвого викривлення стосовно твердження, що тестується, та ефективності аудиторської перевірки, аудитор повинен впевнитися в тому, що застосовувані ним методи є ефективними щодо надання достатніх та відповідних аудиторських доказів для досягнення мети аудиторської процедури.

Відбір усіх статей

24. Аудитор може вирішити, що найдоречніше було б досліджувати всю генеральну сукупність статей, що складають залишок по рахунку або клас операцій (або страту в складі такої генеральної сукупності). Стовідсоткова перевірка малоймовірна у випадку тестів контролю; вона частіше стосується детальних тестів. Наприклад, стовідсоткова перевірка може бути доречною, якщо генеральна сукупність складалась з невеликого числа статей значної вартості, коли властивий ризик і ризик контролю є високими, а інші способи не дають змоги одержати достатні та відповідні аудиторські докази, або коли повторюваний характер розрахунку (або іншого процесу), здійснюваного за допомогою інформаційної системи, робить стовідсоткову перевірку ефективною щодо співвідношення витрат і результатів за рахунок використання, наприклад, комп'ютерним методів аудиту (КМА).

Відбір конкретних статей

25. Аудитор може вирішити відібрати конкретні статті з генеральної сукупності, ґрунтуючись на таких факторах, як розуміння аудитором суб'єкта господарювання, оцінений ризик суттєвого викривлення та характеристики генеральної сукупності, що тестується. Відбір конкретних статей на підставі суджень стосується ризику, не пов'язаного з вибіркою. Конкретні статті, що відбираються, можуть включати:

• Статті з великою вартістю або ключові статті. Аудитор може вирішити відібрати конкретні статті генеральної сукупності, виходячи з їх великої вартості або наявності будь-якої іншої характеристики

(наприклад, статті, що є підозрілими, незвичайними, особливо схильними до ризику або які раніше були пов'язані з помилками);

• Усі статті, вартість яких перевищує визначену суму. Аудитор може вирішити відібрати статті, вартість яких перевищує визначену суму для того, щоб перевірити більшу частину загальної суми залишку по рахунку або класу операцій.

• Статті для одержання інформації. Аудитор може перевірити статті для одержання інформації з таких питань, як природа суб'єкта господарювання, характер операцій та внутрішній контроль;

• Статті для перевірки заходів контролю. Аудитор може використати судження для відбору і перевірки окремих статей для того, щоб визначити, чи виконуються певні заходи контролю.

26. Хоча вибіркова перевірка конкретних статей із залишку на рахунку або класу операцій часто є ефективним способом одержання аудиторських доказів, вона ще не є аудиторською вибіркою. Результати аудиторських процедур, застосованих до відібраних у такий спосіб статей, не можна переносити на всю генеральну сукупність. Аудитор розглядає потребу одержати достатні та відповідні докази щодо решти генеральної сукупності, якщо решта є суттєвою.

Аудиторська вибірка

27. Аудитор може вирішити застосувати аудиторську вибірку до залишку по рахунку або класу операцій. Аудиторська вибірка може застосовуватися з використанням статистичного або нестатистичного методів формування вибірки. Аудиторська вибірка докладніше обговорюється в параграфах 31—56.

Статистичний та нестатистичний підходи до

вибірки

28. Рішення про використання статистичного чи нестатистичного підходу до вибірки є предметом судження аудитора стосовно найефективнішого способу отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів за конкретних обставин. Наприклад, у випадку тестів контролю здійснений аудитором аналіз характеру і причини помилок часто буде важливішим в порівнянні з статистичним аналізом просто наявності або відсутності (тобто підрахунку) похибок. В такій ситуації доцільнішим може бути нестатистичний підхід до вибірки.

29. При застосуванні статистичної вибірки обсяг вибірки можна визначити за допомогою теорії ймовірності чи професійного судження. Крім того обсяг вибірки не є відповідним критерієм для розрізнення статистичного підходу від нестатистичного. Обсяг вибірки є функцією факторів,

визначених у Додатках 1 та 2. Якщо обставини подібні, вплив факторів, таких, як визначені у Додатках 1 та 2, буде подібним незалежно від обраного підходу - статистичного чи нестатистичного.

30. Часто, якщо обраний підхід і не відповідає визначенню статистичної вибірки, застосовуються елементи статистичного підходу, наприклад, використовується випадкова вибірка на підставі отриманих комп'ютерним способом випадкових чисел. Однак статистичні оцінки ризику, пов'язаного з вибіркою, будуть переконливими, лише якщо прийнятий підхід має характеристики статистичної вибірки.

Організація вибірки