Міжнародний стандарт аудиту 230 документація

(чинний для аудиту фінансових звітів за періоди, що починаються

з або після 15 грудня 2004 р. Його буде відкликано після

набрання чинності МСА 230 (переглянутим))*

ЗМІСТ

Вступ

Форма і зміст робочих документів

Конфіденційність, забезпечення зберігання й утримування

робочих документів та право власності на них

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 230 "Документація" слід розуміти в контексті "Передмови до міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг", де вказано застосування та статус МСА.

* МСА 315 "Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень", МСА 330 "Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків" та МСА 500 "Аудиторські докази" викликали відповідні зміни до МСА 230. Ці зміни чинні для аудиту фінансових звітів за періоди, що починаються з або після 15 грудня 2004 р.; їх внесено до тексту МСА 230.

МСА 230 (переглянутий) чинний для аудиту фінансової інформації за періоди, що починаються з 15 червня 2006 р., або пізніше.

ВСТУП

1. Метою даного Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення станндартів та надання рекомендацій щодо документації у контексті аудиту фінансових звітів.

2. Аудитор повинен документально оформити інформацію, яка є важливою з погляду формування аудиторських доказів на підтримку аудиторської думки, а також доказів того, що аудиторська перевірка виконувалася у відповідності до МСА.

3. Термін "Документація" означає матеріали (робочі документи), підготовлені аудитором (і для аудитора), або одержані ним у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки та зберігаються в нього. Робочі документи можуть бути у формі даних на папері, на плівці, на ектронних або інших носіях.

4. Робочі документи:

а) допомагають планувати і проводити аудиторську перевірку;

б) допомагають здійснювати нагляд і перевірку аудиторської роботи; та

в) містять аудиторські докази, отримані в результаті проведеної аудиторської роботи, на підтримку думки аудитора.

ФОРМА І ЗМІСТ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ

5. Аудитор повинен готувати робочі документи, достатньо повні і детальні для забезпечення загального розуміння аудиторської перевірки.

6. Аудитор повинен відображати у робочих документах інформацію щодо планування аудиторської роботи, характеру, часу та обсягу виконаних аудиторських процедур, їх результатів, а також висновків з отриманих аудиторських доказів. Робочі документи мають містити пояснення аудитора щодо всіх важливих питань, які потребують висловлення думки, а акож висновків аудитора щодо них. Якщо питання стосовно принципів або суджень є складними, в робочі документи треба вносити відповідні факти, що були відомі аудитору на час формулювання висновків.

7. Обсяг робочих документів залежить від професійного судження аудитора, оскільки документування кожного питання, що розглядається аудитором, непотрібне й недоцільне. Оцінюючи обсяг робочих документів, що їх треба підготувати і зберігати, корисно з'ясувати, що було б необхідно надати іншому аудиторові, у якого немає попереднього досвіду проведення такої аудиторської перевірки, щоб він зрозумів виконану роботу і підґрунтя для прийнятих принципових рішень (але не детальні аспекти аудиторської перевірки). Цей інший аудитор зможе зрозуміти детальні аспекти аудиторської, обговоривши їх з аудитором,який підготував робочі документи.

8. На форму і зміст робочих документів впливають такі чинники:

• характер завдання;

• форма аудиторського висновку;

• характер і складність бізнесу;

• характер і стан систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю суб'єкта господарювання;

• потреба (за певних обставин) у керівництві, нагляді й перевірці роботи, виконуваної асистентами;

• використання в процесі аудиторської перевірки конкретних методів та прийомів.

9. Робочі документи складаються й систематизуються так, щоб вони відповідали обставинам і потребам аудитора при кожній конкретній аудиторській перевірці.

Використання стандартизованих робочих документів (наприклад, контрольних листків, зразків листів, стандартної організації робочих документів) може збільшити ефективність їх підготовки і перевірки. Це полегшує делегування роботи й водночас є засобами контролю її якості.

10. Для збільшення ефективності аудиторської перевірки аудитор може користуватись графіками, аналітичною чи іншою документацією, підготовленою суб'єктом господарювання. За таких обставин аудитор повинен упевнитись, що ці матеріали підготовлені належним чином.

11. До складу робочих документів, як правило, входять:

• інформація, що стосується розуміння суб'єкта господарювання та його середовища включно з внутрішнім контролем, наприклад,

• інформація, що стосується правової форми та організаційної структури суб'єкта господарювання;

• копії важливих юридичних документів, угод, протоколів або витяги з них;

• інформація щодо галузі промисловості, економічного та законодавчого середовища, в якому діє суб'єкт господарювання;

• витяги з посібника з внутрішнього контролю суб’єкта господарювання;

• докази процесу планування, включаючи програми аудиту та будь-які зміни до них;

• докази розгляду аудитором роботи внутрішнього аудиту і висновки щодо цього;

• аналіз операцій і залишків;

• аналіз важливих показників та тенденцій;

• ідентифіковані та оцінені ризики суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів та тверджень;

• опис типу, часу та обсягу аудиторських процедур, виконаних у відповідь на ризики на рівні тверджень, та результати цих процедур;

• докази, що робота асистентів була виконана під наглядом і перевірена;

• вказівки на те, хто й коли виконував аудиторські процедури;

• детальна інформація про процедури, застосовані до компонентів, фінансові звіти яких перевіряє інший аудитор;

• копії протоколів спілкування та листування з іншими аудиторами, експертами та іншими третіми сторонами;

• копії листів або записок з питань аудиту, повідомлених або обговорених із суб'єктом господарювання, зокрема умови, завдання й суттєві недоліки внутрішнього контролю;

• листи з поясненнями управлінського персоналу одержані від суб'єкта господарювання;

• висновки аудитора з суттєвих аспектів аудиторської перевірки, включаючи те, як були розв'язані або враховані винятки чи незвичайні події (якщо такі мали місце), виявлені за допомогою аудиторських процедур;

• копії фінансових звітів та аудиторського висновку.

12. У разі повторних аудиторських перевірок деякі папки з робочими документами можна класифікувати як "постійні" аудиторські папки, що поповнюються новою інформацією, важливою для всіх аудиторських перевірок, на відміну від поточних аудиторських папок, що містять інформацію, пов'язану переважно з аудитом за один конкретний період.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕНОСТІ, УТРИМАННЯ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НИХ

13. Аудиторові слід використовувати відповідні процедури, щоб забезпечити конфіденційність і збереження робочих документів протягом періоду, достатнього для забезпечення потреб суб'єкта професійної бухгалтерської практики, а також, щоб задовольнити правові та професійні вимоги зберігання таких документів.

14. Робочі документи є власністю аудитора. Хоча на розсуд аудитора частина або витяги з робочих документів і можуть надаватись суб'єктові господарювання, вони не заміняють облікових записів суб'єкта господарювання.