
- •29. Оцінки важкості травматизму, частоти травматизму, загального травматизму
- •30. Види робочого часу, відпусток
- •31. Причини нещасних випадків
- •32. Складання актів за формою н-1 при розслідуванні нещасних випадків, спеціальне розслідування
- •33. Економічна ефективність заходів з охорони праці та економічні методи управління
- •34. Заходи техніки безпеки під час роботи з еом
33. Економічна ефективність заходів з охорони праці та економічні методи управління
Економічна оцінка управління охороною праці повинна здійснюватись комплексно, враховуючи її економічне та соціальне значення.
Соціальна ефективність – це сукупність заходів, що визначають ступінь поліпшення виробничих обставин з урахуванням кількості людей, для яких ці обставини покращились. Вона завжди пов’язана з психофізіологічним аспектом праці і економічною зацікавленістю в ній. Соціальну ефективність заходів можна охарактеризувати показником соціальної ефективності, який визначають з виразу:
Х = m*x = m*Кс.е.,
де m – кількість працівників, умови праці яких покращились;
Кс.е. – критерій соціальної ефективності вжитих заходів.
Економічна ефективність – це розмір економічних вигод галузі або підприємства, пов’язаних з впровадженням заходів з ОП. Головною метою розрахунку економічної ефективності є вибір такого варіанта, який за менших витрат дав би найбільший соціальний ефект.
Позначимо річний галузевий ефект втілених заходів Епв. Він складається з ефекту, який реалізується на підприємстві Еп і ефекту капітальних вкладень на поліпшення умов праці Ев, тоді
Епв = Еп+Ев
В свою чергу, ефект, який реалізується на підприємстві Еп, залежить від економії грошових коштів на оплату лікарняних і витрат на допомоги, пов’язані з інвалідністю та хворобою Ел.
Витрати на підготовку, навчання і перекваліфікацію кадрів позначимо Ек.
Збільшення доходів, отриманих за рахунок продуктивності праці, пов’язаних з покращанням їхніх умов, позначимо Д.
Отже, ефективність підприємства становитиме:
Еп = Ел+Ек+Д
Поняття економічної ефективності передбачає порівняння затрат на заходи з ОП з розміром отриманих результатів.
Оцінку економічної ефективності Е визначають з урахуванням коефіцієнта ефективності капітальних вкладень на ОП.
Е = Епв/К,
де Епв – річна економія після впровадження заходів з ОП;
К – капітальні затрати на здійснення цих заходів.
Використаний варіант заходів з поліпшенням умов ОП вважають ефективним, коли Е≤Ен, де Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності заходів спрямованих на ОП. Ен = 0,15.
Вихідними даними для розрахунку економічної ефективності заходів з ОП повинні бути дані про захворювання, травматизм, інвалідність, санітарно-гігієнічні умови праці, відомості про розвиток виробництва.
Методи розрахунку показників економічної ефективності розробляють для конкретних галузей промисловості.
Методика визначення економічної ефективності заходів для запобіганням нещасним випадкам на підприємствах:
1. Порівняльна економічна ефективність заходів для запобігання нещасним випадкам (Е):
Е = Q-Ен*(К2-К1),
де Q – річна економія в результаті зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;
К1, К2 – витрати для впровадження заходів для запобігання нещасним випадкам за попередній і звітний роки.
2. Річна економія:
Q = Мн1-Мн2,
де Мн1, Мн2 – матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.
Матеріальні наслідки травматизму:
Мн = Дт*S*Ф,
де Дm – кількість людино-днів непрацездатності з втратою працездатності на 1 день і більше в потерпілих, тимчасова працездатність яких закінчилась у звітному році;
S – середня денна заробітна плата одного працівника;
Ф – коефіцієнт матеріальних наслідків (виплати за листками непрацездатності, відшкодування, втрати, пенсії, доплати до пенсії); приймаємо Ф=2.
Крім того, в зв’язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений можливості виробляти матеріальні цінності.
Умовні річні витрати додаткового продукту Ув можуть бути визначені:
Ув = (Дm+Д1+Дс)*S,
де Д1 - кількість людино-днів непрацездатності за рік внаслідок інвалідності;
Дс - кількість людино-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.
Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за рік:
Мн.у. = Дm*S*Ф+S*(Дm+Д1+Дс) = S[Дm(Ф+1)+Д1+Дс].
Економічна ефективність заходів з охорони праці:
Е = Q-Ен* (К2-К1).
Термін окупності витрат на охорону праці:
Т = К2/Q.
Економічна ефективність:
Е = Q/К2.
Таблиця 1.1
Позначення чинників
Назва чинників |
Позначення |
Одиниця вимірювання |
1. Кількість людино-днів непрацездатності через травми |
Дm |
людино-дні |
2. Середня денна заробітна плата одного працівника |
S |
грн. |
3. Коефіцієнт матеріальних наслідків від травм |
Ф |
– |
4. Кількість людино-днів непрацездатності за інвалідністю (з моменту переходу на інвалідність до кінця року), разом |
Д1 |
дні |
5. Кількість людино-днів недопрацьованих потерпілими, які загинули, разом |
Дс |
людино-дні |
6. Нормативний коефіцієнт ефективності витрат |
Ен |
– |
7. Витрати на підприємстві для запобігання нещасних випадків |
К |
тис. грн. |
Економічні методи управління охороною праці мають важливе значення, особливо в умовах переходу підприємств на госпрозрахунок, самофінансування і самоокупність. Нещасні випадки і захворювання на виробництві, погані умови праці дуже негативно впливають на економічну ефективність підприємства, його прибуток і рентабельність. У нових умовах господарювання фонд заробітної плати і матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку, і тому кожний керівник і працівник зацікавлений у тому, щоб не допустити таких випадків. Також економічні методи передбачають виплату премій за відсутність випадків травматизму і захворювань та за високий рівень охорони праці.
Робота з охорони праці на підприємстві сприятливо впливає на стан основних економічних показників підприємства і, зокрема, на госпрозрахунковий прибуток. Економія, яку одержують в результаті впровадження системи управління охороною праці, утворюється за рахунок таких джерел:
зменшення захворюваності і травматизму, і як наслідок, зниження втрат робочого часу (у вигляді умовного звільнення робітників і економії їхньої заробітної плати з відрахуваннями);
зменшення оплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах внаслідок переведення робітників на нормальні умови праці;
зменшення збитків від професійних захворювань і травматизму;
скорочення збитків від плинності кадрів через незадовільні умови праці.
Отже, кінцева економія Ес визначається підсумовуванням по всіх джерелах:
Ес = Ер+Еш+Ел+Еп,
де Ep – зниження собівартості (економія) від зменшення захворювання і травматизму за заробітною платою умовно звільнених робітників;
Еш – зниження собівартості від зменшення виплат за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;
Ел – зниження собівартості від зменшення виплат по лікарняних листках;
Еп – зниження собівартості від зменшення збитків через плинність кадрів.
Економічний ефект від успішного управління охороною праці на підприємстві може бути використаний для додаткових заходів з охорони праці, оздоровлення працівників, матеріального стимулювання кращих робітників, подальшого розвитку підприємства. Цей ефект є складовою частиною госпрозрахункового прибутку підприємства, і у такий спосіб збільшується єдиний фонд оплати праці.