
- •Мета і завдання педагогічної виробничої практики
- •Методичні поради для підготовки та проведення уроків
- •Форми і методи контролю проходження педагогічної практики
- •Методичні поради до проведення самоаналізу уроку
- •Основні етапи уроку та їх ефективність
- •Аналіз позакласного заходу
- •Структура виховного заходу:
- •Методична організація виховного заходу:
- •Зміст позакласної роботи.
- •Звітна документація студента за практику
- •Розклад дзвінків
- •Розклад занять у своєму класі _______ клас
Київський університет імені Бориса Грінченка
Інститут мистецтв
Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
|
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну
_________________________ Ю.Л. Афанасьєв «____» ________________ 2013 р. |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
для студентів IV курсу
напряму підготовки 6.020205
«Образотворче мистецтво»
Київ
2013
Методичні рекомендації з виробничої практики для студентів IV курсу. Напрям підготовки 6.020205 – «Образотворче мистецтво» – Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013.
Укладач: Г.В. Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну.
Затверджено засіданням кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка.
Протокол №6 від 4 лютого 2010 р.
Київський університет імені Бориса Грінченка, 2013
ЗМІСТ
Мета і завдання педагогічної виробничої практики …………….…………….4
Методичні поради для підготовки та проведення уроків образотворчого мистецтва …………………………………………………..…………………….5
Форми і методи контролю проходження педагогічної практики …………….6
Методичні поради до проведення самоаналізу уроку ………………………...7
Схема дидактичного самоаналізу уроку ……………………………………….8
Аналіз позакласного виховного заходу ….……………………………………13
Звітна документація студента за практику ……………………………………14
Додатки …………………………………………………………………………..16
Мета і завдання педагогічної виробничої практики
Мета виробничої практики – розвиток у студентів, майбутніх вчителів образотворчого мистецтва, умінь здійснювати художньо-естетичне виховання та навчальну діяльність з предмету «Образотворче мистецтво» на базі сформованих у них компетенцій та знань з основ теорії методики, педагогіки, психології та фахових дисциплін; поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю; вирішувати конкретні методичні завдання відповідно до умов педагогічного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі.
Завдання виробничої практики
Навчальні:
забезпечити зв’язок набутих студентами теоретичних знань з реальним педагогічним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі у процесі практичної діяльності під час розв’язання конкретних навчальних, розвиваючих і виховних завдань;
розвивати у майбутніх вчителів уміння творчо проводити уроки, здійснювати виховну роботу з фахових дисциплін, свідомо використовуючи ефективні форми організації, інноваційні методи і прийоми навчально-пізнавальної діяльності;
формувати у студентів психологічну готовність до роботи в школі.
Наукові:
поглибити та закріпити теоретичні знання студентів з фахових дисциплін у процесі вирішення конкретних навчальних завдань;
на основі вивчення передового педагогічного досвіду виробити творчий підхід до самостійної педагогічної діяльності;
формувати вміння проводити науково-дослідницьку роботу.
Виховні:
виховувати в студентів стійкий інтерес та повагу до професії вчителя, потребу до художньо-творчої самореалізації, духовно-естетичного самовдосконалення та розвитку професійних якостей.
Професійні:
формувати у студентів уміння:
складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою з урахуванням різних умов навчання і рівня підготовки учнів;
чітко визначати тип, мету, завдання і структуру кожного уроку;
складати план і сценарій позакласного виховного заходу мистецтвознавчого напряму;
моделювати та проводити уроки різних типів з предмету «Образотворче мистецтво» і позакласні виховні заняття, використовуючи систему міжпредметних зв’язків;
добирати наочність, самостійно виготовляти методичні посібники, дидактичний матеріал, відповідно до мети і завдань уроку;
підвищувати результативність навчально-виховного процесу, завдяки вмілому застосуванню ТЗН у процесі проведення уроків та позакласних виховних заходів;
керувати художньо-творчим розвитком школярів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей, стимулювати інтерес, активність учнів, прагнення до засвоєння знань з образотворчого мистецтва та художньо-практичної діяльності;
здійснювати самоконтроль, самоаналіз та об’єктивну самооцінку власної педагогічної діяльності.
Методичні поради для підготовки та проведення уроків
Попередня підготовка вчителя до проведення уроків образотворчого мистецтва має такі основні методичні етапи:
вивчення та аналіз змісту програм: «Образотворче мистецтво» 1-4 класи (авт. Любарська Л., Резниченко М., Протопопова О.), «Образотворче мистецтво» 5-7 класи (кер. авт. Колективу Бєлкіна Е.), «Мистецтво» 1-8 класи (кер. авт. Колективу Масол Л.);
усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому, а також мети і завдань, які вирішує кожна тема;
ознайомлення з матеріалами підручників: «Образотворче мистецтво» 1-4 класи (авт. Любарська Л.), «Образотворче мистецтво» 5 клас (авт. Бєлкіна Е., Поліщук А.), «Образотворче мистецтво» 6 клас (авт. Бєлкіна Е., Марчук Ж.), «Мистецтво» 2-3 класи (авт. Масол Л., Бєлкіна Е.), «Мистецтво» 5-7 класи (кер. авт. Колективу Масол Л.);
перегляд та опанування змісту навчальних посібників, науково-методичної літератури, вивчення досвіду роботи досвідчених вчителів;
підготовка навчально-методичної бази: добір наочного, розробка й виготовлення дидактичного і роздаткового матеріалу, підготовка технічних засобів навчання, звукових посібників, навчальних слайдів, відео та кінофільмів;
планування навчальної роботи: складання планів й конспектів уроків з чітким визначенням їх теми, мети, завдань, типу, структури, вибором форм організації навчання, методів і прийомів роботи з класом;
визначення місця конкретної теми у тематичному циклі та системі курсу;
встановлення та осмислення зв’язків з попереднім матеріалом та зв’язків з іншими навчальними предметами;
визначення обсягу знань та умінь, якими повинні оволодіти учні у процесі засвоєння навчального матеріалу уроку.