Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

1.Виробнича потужністьпідприємства-це:

а) сума потужностей виробничих об’єднань і підприємств відповідної галузі;

б) максимально можливий річний обсяг випуску товарної продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за одиницю часу за умови найбільш повного використання відповідно до встановлених режимів роботи,засосування прогресивної технології, організації виробництва та праці;

в) оптимальна виробнича потужність, при якій склад і структура устаткування

відповідає трудомісткості запроектованої товарної продукції, досягається протягом нормативного терміну ії освоєння;

г) потужність, яка формується у певних галузях промисловості для запобігання утворення “ вузьких місць“.

2.Резервна виробнича потужністьпідприємства-це:

а) сума потужностей виробничих об’єднань і підприємств відповідної галузі;

б) максимально можливий річний обсяг випуску товарної продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за одиницю часу за умови найбільш повного використання відповідно до встановлених режимів роботи,засосування прогресивної технології, організації виробництва та праці;

в) оптимальна виробнича потужність, при якій склад і структура устаткування

відповідає трудомісткості запроектованої товарної продукції, досягається протягом нормативного терміну ії освоєння;

г) потужність, яка формується у певних галузях промисловості для запобігання утворення “ вузьких місць“.

2.Проектна виробнича потужністьпідприємства-це:

а) сума потужностей виробничих об’єднань і підприємств відповідної галузі;

б) максимально можливий річний обсяг випуску товарної продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за одиницю часу за умови найбільш повного використання відповідно до встановлених режимів роботи,засосування прогресивної технології, організації виробництва та праці;

в) оптимальна виробнича потужність, при якій склад і структура устаткування

відповідає трудомісткості запроектованої товарної продукції, досягається протягом нормативного терміну ії освоєння;

г) потужність, яка формується у певних галузях промисловості для запобігання утворення “ вузьких місць“.

4.Виробнича потужність галузі-це:

а) сума потужностей виробничих об’єднань і підприємств відповідної галузі;

б) максимально можливий річний обсяг випуску товарної продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за одиницю часу за умови найбільш повного використання відповідно до встановлених режимів роботи,засосування прогресивної технології, організації виробництва та праці;

в) оптимальна виробнича потужність, при якій склад і структура устаткування

відповідає трудомісткості запроектованої товарної продукції, досягається протягом нормативного терміну ії освоєння;

г) потужність, яка формується у певних галузях промисловості для запобігання утворення “ вузьких місць“.

5. Календарний фонд часу – це:

а) різниця між номінальним фондом і сумою витрат часу на ремонт, переналагодження обладнання протягом планового періоду;

б) обуток числа днів у данному календарному періоді на число годин на добу;

в) різниця між календарним фондом і числом вихідних і всяткових днів;

г) кількість робочого часу за графіком підприємства.

6. Номінальний фонд часу – це:

а) різниця між номінальним фондом і сумою витрат часу на ремонт, переналагодження обладнання протягом планового періоду;

б) обуток числа днів у данному календарному періоді на число годин на добу;

в) різниця між календарним фондом і числом вихідних і всяткових днів;

г) кількість робочого часу за графіком підприємства.

7. Ефективний фонд часу – це:

а) різниця між номінальним фондом і сумою витрат часу на ремонт, переналагодження обладнання протягом планового періоду;

б) обуток числа днів у данному календарному періоді на число годин на добу;

в) різниця між календарним фондом і числом вихідних і всяткових днів;

г) кількість робочого часу за графіком підприємства.

8. Коефіціент завантаження устаткування визначається:

а) діленням часу роботи одного агрегату на трудомісткість одного виробу і множенням отриманої величини на кількість однотипного устаткування;

б) діленням часу роботи технологічної лінії за розрахунковий період на такт роботи лінії;

в) діленням завантаження устаткування виробничою программою у плановому періоді на пропускну спроможність цього устаткування;

г) множенням часу роботи одного агрегату за розрахунковий період на кількість однотипного устаткування.