15. Інвестиційна стратегія фірми:

1. формування системи довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення;

2. одержання максимуму прибутку на вкладений капітал;

3. завоювання ринку збуту нової продукції;

4. формування оптимальної структури капіталу.

Тести:

1. До числа іноземних інвесторів відносять такі категорії суб'єктів:

1. іноземні юридичні особи, іноземні фізичні особи, іноземні держави, міжнародні організації, вітчизняні фізичні особи;

2. міжнародні організації, іноземні держави, вітчизняні громадяни, що проживають за кордоном, іноземні фізичні особи;

3. іноземні юридичні особи, іноземні держави, Національний банк України, іноземні фізичні особи;

4. міжнародні організації, іноземні юридичні особи, іноземні фізичні особи, іноземні держави, вітчизняні страхові компанії.

2. Державна політика стимулювання іноземних інвестицій передбачає:

1. виділення коштів із бюджету на підтримку малого і середнього бізнесу;

2. систему державних гарантій і захист іноземних інвестицій, запровадження національного режиму інвестування для іноземних інвесторів;

3. посилення податкового тиску на іноземних інвесторів;

4) відміну пільгових умов оподаткування.

3. Прямі іноземні інвестиції - це:

1. кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій;

2. продаж іноземним юридичним і фізичним особам цінних паперів;

3. створення підприємств з іноземним капіталом, у тому числі спільних підприємств;

4. передача прав на використання природних ресурсів.

4. Портфельні інвестиції - це:

1. придбання прав на користування землею та використання природних ресурсів;

2. придбання рухомого та нерухомого майна;

3. продаж іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;

4. внески у статутний фонд.

5. Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді якого становить:

1. не менше 50 відсотків;

2. не менше 10 відсотків;

1. не більше 5 відсотків;

2. 100 відсотків.

6. Податкові стимули щодо залучення іноземних інвестицій охоплюють:

1. пільгову амортизаційну політику;

2. надання субсидій, субвенцій і дотацій;

3. звільнення від оподаткування, відстрочку сплати податків або надання податкових канікул;

4) встановлення вищих ставок у разі оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями.

7. Фінансові методи стимулювання іноземних інвестицій — це:

1. надання відстрочки у сплаті податків;

2. пільгова амортизаційна політика, надання кредитів, субсидій, субвенцій та інші види допомоги;

3. ліцензування окремих видів інвестиційної діяльності;

4. прийняття нормативно-законодавчих документів.

8. 3 Чиєї ініціативи створюються спеціальні (вільні) економічні зони в Україні?

1. Міністерства фінансів України;

2. Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих органів влади і управління;

3. Національного банку України;

4. юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

9. Вільна економічна зона (ВЕЗ) - це:

1. окрема область чи район, в яких зареєстровані спільні підприємства;

2. частина території України, на якій встановлюються спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий порядок застосування чинного законодавства України;

3. мережа комерційних банків, страхових компаній та інших фінансово-кредитних установ, що діють на окремо визначеній території;

4. виробничо-промислові об'єднання однієї галузі.

10. Ким визначаються статус і територія вільної економічної зони (ВЕЗ) ?

1. місцевою державною адміністрацією;

2. Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної БЕЗ;

3. Кабінетом Міністрів України;

4. Національним банком України.

11. Основне призначення вільних економічних зон (ВЕЗ) полягає у:

1) створенні сучасної ринкової інфраструктури;

2) активізації підприємницької діяльності і залученні нових технологій з метою розширення виробництва і постачання високоякісних товарів та послуг як на внутрішній, так і на зовнішній ринки;

3. розширенні ринків збуту товарів і послуг;

4. розвитку ринку цінних паперів.

12. Які варіанти організації вільних економічних зон (ВЕЗ) розрізняють за ознакою відкритості?

1. зовнішньо-торговельні та науково-технічні;

2. інтеграційні та анклавні;

3. туристично-рекреаційні та прикордонної торгівлі;

4. офшорні зони.

13. Які варіанти організації вільних економічних зон (ВЕЗ) розрізняють за ознакою місцерозташування?

1. комплексні виробничі зони;

2. банківсько-страхові (офшорні) зони;

3. зовнішні та внутрішні зони;

4. експортно-виробничі зони.

14. Чим зумовлюється міжнародна інвестиційна діяльність?

1. імпортом товарів;

2. експортом капіталу за кордон з метою отримання прибутку;

15. Управління реальними інвестиціями зводиться до:

1. виявлення потреби в оновленні діючих основних засобів та потреби в нових капітальних активах;

2. збільшення обсягів операційної діяльності підприємства;

3. формування інвестиційної програми підприємства і забезпечення її реалізації;

4. правильні відповіді 1) і 3).

16. Управління фінансовими інвестиціями - це:

1. визначення інвестиційних якостей цінних паперів, методів та обсягів фінансового інвестування;

2. пошук високодохідних цінних паперів;

3. формування портфеля цінних паперів;

4. усі відповіді правильні.

17. Під інвестиційним портфелем розуміють:

1. сукупність цінних паперів, якими володіє суб'єкт господарювання;

2. сукупність фінансових інструментів і реальних активів, сформовану відповідно до інвестиційної політики;

3. сукупність товаро-матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що належать підприємству;

4. боргові зобов'язання підприємства.

18. Виберіть найбільш повне визначення головної мети формування інвестиційного портфеля:

1. забезпечення максимального ефекту оподаткування в процесі інвестування;

2. забезпечення реалізації основних напрямів інвестиційної політики підприємства шляхом інвестування в найбільш дохідні і надійні реальні і фінансові активи;

3. забезпечення необхідної ліквідності інвестиційного портфеля;

4. мінімізація інфляційних втрат.

19. Інвестиційний портфель залежно від мети його формування буває таких двох типів:

1. агресивний і поміркований;

2. портфель доходу і портфель зростання;

3. консервативний і збалансований;

4. спекулятивний і компромісний.

20. За ознакою відношення до інвестиційних ризиків розрізняють такі типи інвестиційного портфеля:

1. портфель зростання і портфель доходу;

2. збалансований і незбалансований;

3. агресивний, поміркований, консервативний ;

4. спекулятивний і компромісний.

21. Що розуміють під збалансованим інвестиційним портфелем?

1. портфель, до складу якого входять безризикові ліквідні цінні папери;

1. портфель, до складу якого входять високодохідні і високо ризикові інвестиційні проекти;

2. портфель, який повністю відповідає цілям його формування як за типом, так і за складом включених в нього фінансових інструментів і реальних інвестиційних проектів;

2. портфель, до складу якого входять тільки державні цінні папери.