§ 3. Основні засади конституційного провадження,

організація роботи КСУ

Провадження у Конституційному С уді України здійснюється в

порядку, визначеному Законом України “Про Конституційний С уд

України”, а також Р егламентом Конституційного С уду України, за-

твердженим Р ішенням Конституційного С уду від 5 березня 1997 р.

Конституційне провадження, тобто розгляд справ і прийняття рі-

шень з питань, що входять до юрисдикції Конституційного С уду, роз-

починається на підставі звернення до Конституційного С уду України

з конституційним поданням або конституційним зверненням.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Консти-

туційного С уду України про визнання правового акта або його окре-

мих положень неконституційними, про визначення конституційності

міжнародного договору, про додержання конституційної процедури

розслідування і розгляду справи про усунення П резидента України з

поста в порядку імпічменту та про необхідність офіційного тлумачен-

ня Конституції й законів України.

Суб’єктами права на конституційне подання з питань прийняття

рішень та дачі висновків Конституційним С удом України у справах

щодо:

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 405 —

1) невідповідності Конституції України правових актів, є:

а) П резидент України;

б) не менш як сорок п’ять народних депутатів України;

в) Верховний С уд України;

г) Уповноважений Верховної Р ади України з прав людини;

д) Верховна Р ада А втономної Р еспубліки Крим;

2) конституційності міжнародного договору України, є:

а) П резидент України;

б) Кабінет Міністрів України;

3) додержання конституційної процедури розслідування і роз-

гляду справи про усунення П резидента України з поста в по-

рядку імпічменту, є:

а) Верховна Р ада України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України, є:

а) П резидент України;

б) не менш як сорок п’ять народних депутатів України;

в) Уповноважений Верховної Р ади України з прав людини;

г) Верховний С уд України;

д) Кабінет Міністрів України;

е) інші органи державної влади України;

є) Верховна Р ада А втономної Р еспубліки Крим;

ж) органи місцевого самоврядування.

У конституційному поданні зазначаються:

 повне найменування органу, посадової особи, які направляють

конституційне подання згідно з правом, наданим Конституці-

єю та Законом України “Про Конституційний С уд України”;

 відомості про представника за законом або уповноваженого

за дорученням;

 повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублі-

кування (у разі публікації) правового акта, конституційність

якого (окремих його положень) оспорюється чи який потре-

бує офіційного тлумачення;

 правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності

правового акта (його окремих положень) або необхідності в

офіційному тлумаченні;

 дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються

суб’єкти права на конституційне подання (копії цих докумен-

тів і матеріалів додаються);

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 406 —

 перелік документів і матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Кон-

ституційного С уду України про необхідність офіційного тлумачення

Конституції України та законів України з метою забезпечення реалі-

зації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадяни-

на, а також прав юридичної особи.

Суб’єктами права на конституційне звернення є громадяни

України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

У конституційному зверненні зазначаються:

 прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи

особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, по-

вна назва та місцезнаходження юридичної особи;

 відомості про представника особи за законом або уповнова-

женого за дорученням;

 статті (окремі положення) Конституції України або Закону

України, тлумачення яких має бути дано Конституційним

Судом України;

 обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні поло-

жень Конституції України або законів України;

 дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються

суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих доку-

ментів і матеріалів додаються);

 перелік документів і матеріалів, що додаються.

Відкриття провадження у справі в Конституційному С уді

України за конституційним поданням чи конституційним зверненням

ухвалюється Колегією суддів Конституційного С уду або Конституцій-

ним С удом на його засіданні. Д ата розгляду справи Конституційним

Судом визначається Г оловою Конституційного С уду України.

У складі Конституційного С уду утворюються колегії суддів для

розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конститу-

ційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо від-

криття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Рішення про утворення колегій суддів Конституційного С уду,

затвердження складу та призначення секретарів колегій суддів при-

ймається на засіданні Конституційного С уду України протягом пер-

шого місяця кожного календарного року.

Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які вхо-

дять до складу Колегії, та очолює її.

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 407 —

Колегія суддів Конституційного С уду України у справах за

конституційними поданнями та у справах за конституційними

зверненнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу,

приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у спра-

ві в Конституційному С уді України або про відмову у такому про-

вадженні.

У разі прийняття Колегією суддів Конституційного С уду про-

цесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конститу-

ційному С уді України ця справа вноситься Г оловою Конституцій-

ного С уду на розгляд пленарного засідання Конституційного С уду

України. У разі прийняття Колегією суддів процесуальної ухвали

про відмову у відкритті провадження в справі секретар Колегії суд-

дів направляє матеріали Г олові Конституційного С уду для розгляду

справи на засіданні Конституційного С уду України.

Конституційний С уд України на своїх засіданнях розглядає пи-

тання щодо відкриття провадження у справі лише у разі прийняття

Колегією суддів Конституційного С уду процесуальної ухвали про

відмову у відкритті такого провадження. У разі прийняття на за-

сіданні Конституційного С уду України процесуальної ухвали про

відкриття провадження у справі ця справа вноситься Г оловою Кон-

ституційного С уду України на розгляд пленарного засідання Консти-

туційного С уду.

Прийнята Конституційним С удом України на його засіданні

процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі є

остаточною. П ідставами для такої відмови є:

1) відсутність встановленого чинним законодавством України

права на конституційне подання, конституційне звернення;

2) невідповідність конституційного подання, конституційного

звернення вимогам, передбаченим чинним законодавством

України;

3) непідвідомчість Конституційному С уду України питань, по-

рушених у конституційному поданні, конституційному звер-

ненні.

Формами роботи Конституційного С уду України є засідання і

пленарні засідання.

Засідання Конституційного С уду України є повноважним, якщо

на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного

Суду. Р ішення Конституційного С уду на його засіданнях приймаєть-

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 408 —

ся, якщо за це рішення проголосувало більше половини суддів Кон-

ституційного С уду, які брали участь у засіданні.

На засіданнях Конституційного С уду України розглядаються всі

питання, що потребують вирішення Конституційним С удом України,

крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.

Пленарне засідання Конституційного С уду є повноважним,

якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конститу-

ційного С уду. П ленарне засідання Конституційного С уду України

скликається Г оловою Конституційного С уду з власної ініціативи

або з ініціативи його заступників, Колегії суддів та постійних комі-

сій або за ініціативою не менше трьох суддів Конституційного С уду

України.

Рішення Конституційного С уду України приймаються та його

висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосу-

вало не менше десяти суддів Конституційного С уду України.

Конституційний С уд України на своїх пленарних засіданнях

розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними

поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання,

віднесені до розгляду Конституційним С удом України на його пле-

нарних засіданнях законом.

На пленарних засіданнях та на засіданнях Конституційного

Суду головує Г олова Конституційного С уду України, за його відсут-

ності — старший за віком заступник Г олови Конституційного С уду, а

в разі відсутності й заступників — старший за віком суддя Конститу-

ційного С уду України.

Колегія суддів Конституційного С уду під час підготовки справи,

Конституційний С уд України в процесі провадження у справі:

1) мають право витребувати від Верховної Р ади України, П ре-

зидента України, П рем’єр-міністра України, Г енерального

прокурора України, суддів, органів державної влади, органів

влади А втономної Р еспубліки Крим, органів місцевого само-

врядування, посадових осіб, підприємств, установ, організа-

цій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань

громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали

та інші відомості, що стосуються справи;

2) в разі необхідності призначають експертизу в справі і вирі-

шують питання щодо залучення до участі в конституційному

провадженні експертів;

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 409 —

3) мають право викликати посадових осіб, експертів, свідків,

представників за законом та уповноважених за дорученням,

громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і по-

вний розгляд справи.

Ухилення без поважних причин від явки у Колегію суддів

Конституційного С уду чи в Конституційний С уд, а так само від-

мова надати необхідні документи, матеріали та інші відомості або

їх умисне приховування тягнуть за собою відповідальність винних

осіб за законом.

Учасниками конституційного провадження є суб’єкти пра-

ва на конституційне подання і конституційне звернення, їхні пред-

ставники, а також залучені Конституційним С удом України до

участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти

й перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного про-

вадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного

Суду України може бути підставою для відкладення розгляду справи.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституцій-

ного провадження на пленарне засідання або на засідання Конститу-

ційного С уду України Конституційний С уд може прийняти рішення

про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності. У

разі неявки без поважної причини учасника конституційного прова-

дження Конституційний С уд України приймає рішення за його від-

сутності.

Розгляд справи на пленарному засіданні Конституційного С уду

починається з виступу судді-доповідача, який доповідає зміст справи

та підстави її прийняття до розгляду. П ісля цього в ході конституцій-

ного провадження заслуховуються:

 пояснення сторін — учасників конституційного провадження;

 виступи свідків, експертів та осіб, що мають відомості чи ма-

теріали про обставини справи;

 заключні виступи сторін — учасників конституційного прова-

дження.

Після цього проводиться закрита частина пленарного засідання

Конституційного С уду, на якій ухвалюється рішення по справі.

Строк провадження у справах за конституційними поданнями

не повинен перевищувати трьох місяців. У разі провадження за кон-

ституційним поданням, яке визнано Конституційним С удом України

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 410 —

невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищу-

вати одного місяця. С трок провадження у справах за конституційни-

ми зверненнями не повинен перевищувати шести місяців.

У разі якщо до Конституційного С уду України надійшло кіль-

ка конституційних подань, конституційних звернень, що стосуються

того самого питання, вони об’єднуються в одне конституційне про-

вадження у справі.

Витрати учасників конституційного провадження відшкодову-

ються з бюджетних коштів за рішенням Конституційного С уду. Кон-

ституційне подання або конституційне звернення надсилається до

Конституційного С уду України без стягнення державного мита.

§ 4. Особливості конституційного провадження

по окремих категоріях справ

Провадження у справах щодо конституційності законів та ін-

ших правових актів Верховної Ради України, актів Президента

України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верхо-

вної Ради Автономної Республіки Крим.

Суб’єкти права на конституційне подання направляють до Кон-

ституційного С уду конституційні подання, в яких викладаються

аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших

правових актів Верховної Р ади України, актів П резидента України,

актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Р ади А в-

тономної Р еспубліки Крим.

Суб’єкти права на конституційне подання призначають до трьох

представників для участі у розгляді справи. Конституційний С уд

України обов’язково залучає до участі в провадженні у справі пред-

ставників органів влади, акти яких оспорюються за конституційним

поданням щодо їх конституційності.

У разі якщо правові акти або їх окремі положення визнаються

Конституційним С удом України такими, що не відповідають Консти-

туції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними

і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним С удом рі-

шення про їх неконституційність.

Конституційний С уд України може вказати на преюдиціальність

свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 411 —

зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконститу-

ційного акта.

Свої особливості має провадження у справах щодо конституцій-

ності правових актів, які викликають спір стосовно повноважень

конституційних органів державної влади України, органів влади

Автономної Р еспубліки Крим та органів місцевого самоврядування.

Підставою для конституційного подання є наявність спору стосовно

повноважень конституційних органів державної влади України, ор-

ганів влади А втономної Р еспубліки Крим та органів місцевого само-

врядування, якщо один із суб’єктів права на конституційне подання

вважає, що правові акти, згадані вище, і якими встановлено повнова-

ження зазначених органів, не відповідають Конституції України.

Кожний із суб’єктів права на конституційне подання з питань

прийняття Конституційним С удом рішень може звернутись до Кон-

ституційного С уду з конституційним поданням стосовно повнова-

жень конституційних органів державної влади України, органів влади

Автономної Р еспубліки Крим та органів місцевого самоврядування

на будь-якій стадії конституційного провадження, якщо він вважає,

що рішення Конституційного С уду у справі може вплинути на обсяг

їх повноважень.

При цьому слід відзначити, що у резолютивній частині рішення

Конституційного С уду дається висновок щодо конституційності пра-

вового акта, яким встановлено повноваження конституційних орга-

нів державної влади України, органів влади А втономної Р еспубліки

Крим та органів місцевого самоврядування.

Конституційне подання з питань дачі висновків щодо конститу-

ційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референ-

думу чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим

може бути направлено до Конституційного С уду України в строк

не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення,

скасування або відстрочення у встановленому порядку виборів, все-

українського референдуму чи місцевого референдуму в А втономній

Республіці Крим.

Конституційний С уд може залучити до участі у розгляді справи

представників органів, які призначили вибори, всеукраїнський ре-

ферендум чи місцевий референдум в А втономній Р еспубліці Крим,

та органів, на які покладено обов’язки щодо проведення виборів чи

референдумів, представника Центральної виборчої комісії, а також

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 412 —

представників органів влади, органів місцевого самоврядування чи

органів, на які покладено повноваження щодо проведення виборів,

референдумів. У разі необхідності Конституційний С уд може також

залучити до участі у розгляді справи представників політичних пар-

тій, інших об’єднань громадян.

У резолютивній частині рішення Конституційного С уду дається

висновок щодо конституційності актів про призначення виборів, все-

українського референдуму чи місцевого референдуму в А втономній

Республіці Крим.

У разі визнання таких актів неконституційними у рішенні Кон-

ституційного С уду України зазначається про припинення діяльнос-

ті всіх органів, які були створені для проведення цих виборів чи ре-

ферендумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про

припинення фінансування заходів щодо проведення виборів чи ре-

ферендумів та повернення в доход держави перерахованих, але не ви-

користаних коштів.

Підставами для порушення питання про відкриття провадження

у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принци-

пам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод лю-

дини і громадянина є:

1) наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і

оприлюднених у встановленому порядку законів, інших пра-

вових актів;

2) виникнення спірних питань щодо конституційності правових

актів, виявлених у процесі загального судочинства;

3) виникнення спірних питань щодо конституційності право-

вих актів, виявлених органами виконавчої влади у процесі їх

застосування та Уповноваженим Верховної Р ади України з

прав людини у процесі його діяльності.

У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо

конституційності норми закону, яка застосовується судом, прова-

дження у справі зупиняється. За таких умов відкривається конститу-

ційне провадження у справі і справа розглядається Конституційним

Судом України невідкладно.

Предметом конституційного провадження у справах щодо кон-

ституційності норм законів, якими суперечливо регулюється по-

рядок реалізації конституційних прав та свобод людини і грома-

дянина, є вирішення спірних питань щодо конституційності норм

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 413 —

двох чи більше законів або актів міжнародного права, визнаних

обов’язковими на території України, що встановлюють різний поря-

док реалізації одних і тих самих конституційних прав та свобод, чим

суттєво обмежуються можливості їх використання.

Конституційне провадження у справі відкривається за ініціати-

вою суб’єктів права на конституційне подання. У рішенні Конститу-

ційного С уду визначається, норми якого закону є конституційними, а

якого — неконституційними і нечинними.

Підставами для прийняття Конституційним С удом України

рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх

окремих частинах є:

а) невідповідність Конституції України;

б) порушення встановленої Конституцією України процедури їх

розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

в) перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Провадження у справах щодо відповідності Конституції України

чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних

договорів, що вносяться до Верховної Ради України

для надання згоди на їх обов’язковість.

Конституційний С уд України розглядає справи і дає висновки

щодо конституційності:

а) чинних міжнародних договорів України;

б) міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної

Ради України для надання згоди на їх обов’язковість.

Питання щодо конституційності чинного міжнародного догово-

ру розглядається Конституційним С удом за конституційним подан-

ням П резидента України або Кабінету Міністрів України. У разі дачі

висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції

України Конституційний С уд у цьому ж провадженні вирішує також

питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих

частин.

Питання щодо конституційності міжнародних договорів, що

вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх

обов’язковість, розглядаються Конституційним С удом також за

конституційним поданням П резидента України або Кабінету Мі-

ністрів України до прийняття Верховною Р адою відповідного за-

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 414 —

кону. Відкриття конституційного провадження у цих справах зупи-

няє розгляд Верховною Р адою питання щодо надання згоди на їх

обов’язковість.

Питання щодо конституційності правових актів Верховної Р ади,

Президента або Кабінету Міністрів України про набрання міжнарод-

ними договорами чинності для України розглядаються Конституцій-

ним С удом відповідно до положень закону про порядок провадження

у справах щодо конституційності законів та інших правових актів

Верховної Р ади України, актів П резидента України, актів Кабінету

Міністрів України, правових актів Верховної Р ади А втономної Р ес-

публіки Крим. П ід час розгляду справи щодо конституційності тако-

го правового акта Конституційний С уд одночасно дає висновок щодо

конституційності міжнародного договору України, що набрав чин-

ності за цим правовим актом.

Провадження у справах щодо додержання конституційної

процедури розслідування і розгляду справи про усунення

Президента України з поста в порядку імпічменту.

Підставою для відкриття конституційного провадження у справі

є конституційне подання Верховної Р ади України з питання дачі ви-

сновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і

розгляду справи про усунення П резидента України з поста в поряд-

ку імпічменту. Д о зазначеного конституційного подання Верховної

Ради України додаються такі документи та матеріали:

а) щодо ініціювання питання про усунення П резидента України

з поста в порядку імпічменту;

б) про створення та роботу спеціальної тимчасової слідчої комі-

сії Верховної Р ади для проведення розслідування, висновки і

пропозиції цієї комісії;

в) про розгляд Верховною Р адою висновків і пропозицій тим-

часової слідчої комісії;

г) рішення Верховної Р ади про звинувачення П резидента Укра-

їни у вчиненні державної зради або іншого злочину;

д) рішення Верховної Р ади про звернення до Конституційного

Суду України.

Відставка за власним бажанням П резидента України, якому

пред’явлено звинувачення, є підставою для закриття конституційно-

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 415 —

го провадження у справі. П ритягнення цієї особи до судової відпові-

дальності здійснюється в такому разі у загальному порядку.

Конституційний С уд України дає висновок у справі щодо додер-

жання конституційної процедури розслідування і розгляду справи

про усунення П резидента України з поста в порядку імпічменту від-

повідно до частини шостої статті 111 Конституції України.

Провадження у справах щодо офіційного тлумачення

Конституції та законів України.

Підставою для конституційного подання щодо офіційного

тлумачення Конституції України та законів України є практична

необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації

положень Конституції та законів України. У разі відкриття консти-

туційного провадження у такій справі Конституційний С уд України

повідомляє про це у десятиденний строк суб’єктів права на конститу-

ційне подання, які звернулися з таким поданням.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційно-

го тлумачення Конституції України та законів України є наявність

неоднозначного застосування положень Конституції України або за-

конів України судами України, іншими органами державної влади,

якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може

призвести або призвело до порушення його конституційних прав і

свобод.

У резолютивній частині висновку Конституційного С уду офі-

ційно тлумачаться положення Конституції та законів України, щодо

яких було подано конституційне подання чи конституційне звер-

нення. У разі якщо при тлумаченні Закону України (його окремих

положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності

Конституції України, Конституційний С уд у цьому ж провадженні

вирішує питання щодо неконституційності цього Закону.

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 416 —

§ 5. Процедура прийняття та оприлюднення рішень КСУ,

забезпечення виконання його рішень і висновків

Актами, які приймаються під час розгляду справ на пленарних

засіданнях Конституційного С уду України, є рішення та висновки; ак-

тами, які виносяться, — процесуальні ухвали та протокольні ухвали.

Конституційний С уд України приймає рішення та дає висновки

іменем України. З інших питань, які розглядаються на пленарному

засіданні Конституційного С уду, виносяться процесуальні та прото-

кольні ухвали.

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним С у-

дом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів

Конституційного С уду. Р ішення у справі приймається, висновок

дається Конституційним С удом на закритій частині пленарного за-

сідання Конституційного С уду за участю суддів Конституційного

Суду, які брали участь у розгляді справи.

Рішення Конституційного С уду приймаються та його висновки

даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не мен-

ше десяти суддів Конституційного С уду України.

Конституційний С уд приймає рішення у справах щодо консти-

туційності законів та інших правових актів Верховної Р ади України,

актів П резидента України, актів Кабінету Міністрів України та пра-

вових актів Верховної Р ади А втономної Р еспубліки Крим.

Конституційний С уд України дає висновки у справах з питань:

а) офіційного тлумачення Конституції України та законів України;

б) про відповідність Конституції України чинних міжнародних

договорів України або тих міжнародних договорів, що вно-

сяться до Верховної Р ади України для надання нею згоди на

їх обов'язковість для України;

в) щодо додержання конституційної процедури розслідування і

розгляду справи про усунення П резидента України з поста в

порядку імпічменту.

На закриту частину пленарного засідання вноситься проект рі-

шення, висновку у справі, підготовлений суддею-доповідачем на осно-

ві матеріалів справи, досліджених Конституційним С удом у процесі її

розгляду. Кожен суддя Конституційного С уду, який бере участь у роз-

гляді справи, має право подати власний проект рішення, висновку у

справі або перелік питань, які визначають суть рішення, висновку.

Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності

Конституц ійного Су ду України. Конституц ійна ю стиція в Україні

— 417 —

На закритій частині пленарного засідання судді Конституційно-

го С уду вільно викладають свої думки з питань, що обговорюються,

вносять пропозиції, поправки до проекту рішення, висновку у справі.

Пропозиції та поправки суддів Конституційного С уду до проекту рі-

шення, висновку у справі вносяться у письмовій формі, голосування

по кожній з них проводиться окремо. С уддя Конституційного С уду

може на будь-якій стадії обговорення проекту рішення, висновку у

справі зняти свою пропозицію чи поправку.

Судді Конституційного С уду України не мають права утримува-

тися від голосування.

Рішення та висновки Конституційного С уду мотивуються пись-

мово, підписуються окремо суддями Конституційного С уду, які голо-

сували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та опри-

люднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.

Підписання суддею Конституційного С уду рішення, висно-

вку Конституційного С уду є обов’язковим. С уддя Конституційного

Суду, який підписав рішення чи висновок Конституційного С уду,

має право, незалежно від того, голосував він “за” чи “проти” прийнят-

тя рішення або дачі висновку, на свою окрему думку у справі, яка

викладається у семиденний строк від дня голосування у письмовій

формі і додається до відповідного рішення чи висновку.

Рішення і висновки Конституційного С уду України підпису-

ються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку.

Вони офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх

підписання і публікуються у “Віснику Конституційного С уду Укра-

їни” та в інших офіційних виданнях України. Р ішення і висновки

Конституційного С уду офіційно оголошуються головуючим на пле-

нарному засіданні Конституційного С уду. Це оголошення і є офіцій-

ним оприлюдненням рішення, висновку Конституційного С уду.

Конституційний С уд України після офіційного оприлюднення

рішення, висновку може з власної ініціативи або за заявою однієї із

сторін конституційного провадження виправити допущені у рішенні,

висновку неточності, описки, редакційні або технічні огріхи.

Рішення, висновок Конституційного С уду можуть бути роз’яснені

Конституційним С удом за клопотанням однієї із сторін конституцій-

ного провадження.

Конституційний С уд України може відкрити нове провадження

у справі при виявленні нових обставин по справі, які не були пред-

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 418 —

метом його розгляду, але які існували на час розгляду і прийняття

рішення або дачі висновку в справі.

Рішення і висновки Конституційного С уду України рівною мірою

є обов’язковими до виконання. З метою забезпечення обов’язковості

виконання рішень і висновків Конституційного С уду законом перед-

бачено здійснення низки юридичних дій. Т ак, копії рішень і висновків

Конституційного С уду України надсилаються наступного робочого

дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конститу-

ційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого роз-

глядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до орга-

ну влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду в

Конституційному С уді України. Конституційний С уд має право за-

жадати від зазначених органів письмового підтвердження виконання

свого рішення, додержання свого висновку.

У разі необхідності Конституційний С уд України може визначи-

ти у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також

покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення

виконання рішення, додержання висновку.

Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційно-

го С уду України тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Запитання для самоконтролю

1. Що включає в себе поняття “конституційна юрисдикція”? Я кі

моделі конституційного контролю Ви знаєте?

2. Здійснення яких функцій є завданням Конституційного С уду

України? Зіставте ці функції і повноваження, якими він на-

ділений для їх виконання, і встановіть, наскільки відповідає

існуючий обсяг компетенції Конституційного С уду тим за-

вданням, які призначені йому законом.

3. Я кий передбачено порядок призначення кандидатів на поса-

ди суддів Конституційного С уду України? Я к і на яких під-

ставах відбувається їх звільнення?

4. Що таке конституційне провадження? Назвіть та охарактери-

зуйте його основні етапи.

5. П рийняття яких актів стає результатом розгляду справ Кон-

ституційним С удом України? Я кі відбувається процедура їх

ухвалення?

ТЕМА 8. Порядок організації і функц іонув анн я

місцевого самоврядув анн я в Україні

— 419 —

ТЕ МА 8.

Пор ядок ор ган ізації

і функ ціонуванн я м ісцево го самовр ядуванн я в Укра їні

Для зменшення розмірів влади, зосередженої

в одних руках, необхідно ретельно її дрібнити,

і конкурентний лад — єдиний, розрахований

якраз на те, аби шляхом децентралізації звести

владу людини над людиною до мінімуму.

Фрідріх Август фон Хайєк

§ 1. Поняття і основні засади місцевого самоврядування

Територія будь-якої держави поділяється на певні адміністративно-

територіальні одиниці. Згідно зі ст. 133 Конституції України

систему адміністративно-територіального устрою України складають

Автономна Р еспубліка Крим, області, райони, міста, райони у містах,

селища і села. Населення, що проживає в кожній з цих адміністративно-

територіальних одиниць, має гарантоване законом право на

місцеве самоврядування.

Місцеве самоврядування — це особливий вид управління, реа-

лізація гарантованого законом права територіальних спільнот грома-

дян та органів, яких вони обирають, самостійно, під свою відповідаль-

ність і від свого імені вирішувати всі питання місцевого значення,

діючи в рамках закону й виходячи з інтересів населення.

В Україні наразі реалізується континентальна теорія місцевого

самоврядування (теорія вільної громади). За цією теорією основні за-

сади організації місцевого самоврядування зводяться до такого:

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 420 —

 суб’єктом права на самоврядування визнаються лише громади

“природних” територіальних одиниць, тобто територіальних

одиниць, що виникли природно, — села, селища і міста. І нші

територіальні громади мають штучне походження, утворені

волею держави, а тому не можуть посилатися на природний

характер свого права на самоврядування, хоча також наділя-

ються певною самоврядною компетенцією;

 органи _____місцевого самоврядування обираються членами відпо-

відної територіальної громади;

 органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження

з питань, що віднесені до їх відання, а також з питань, повно-

важення на реалізацію яких делеговано їм відповідними (міс-

цевими) органами державної влади;

 місцеві самоврядні справи не можуть ототожнюватися із дер-

жавними справами, які реалізуються на місцях;

 первинною ланкою місцевого самоврядування є територіаль-

на громада, яка вирішує свої справи або самостійно, або через

обрані нею органи, які не входять і не можуть входити до сис-

теми органів державної влади, а відтак, не перебувають у їх

прямому і безпосередньому підпорядкуванні;

 органи державної влади не мають права втручатися у справи

територіальної громади, обмежуючись лише здійсненням ад-

міністративного контролю за правомірністю діяльності орга-

нів місцевого самоврядування.

Варто відзначити, що саме теорія вільної громади історично пер-

шою здобула своє наукове обґрунтування і саме вона стала найбільш

розповсюдженою в країнах Європи (недарма її ще називають кон-

тинентальною теорією самоврядування), основні положення її були

сформульовані маркізом д’Арґенсоном та Г ійомом Т уре ще напере-

додні Великої французької революції. В основу теорії вільної грома-

ди було покладено положення про “четверту владу” в державі, яка,

однак, не належить самій державі, а є окремою від неї громадською

владою. І ншими словами, теорія вільної громади базувалася на ідеї

природного права, недержавної природи місцевого самоврядування.

Вона виходила з того, що право територіальної громади як соціально-

го інституту, що утворився природним шляхом, в силу еволюційного

розвитку первісного суспільства, самостійно вирішувати свої справи

має такий самий природний і невідчужуваний характер, як і природні