- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Френсіс Бекон передмова
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Передмова
- •1 Л исенков с . Л. Основи конституційного процесуального права України.
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Передмова
- •§ 1. Поняття, предмет і метод
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •§ 2. Конституційно-процесуальні норми
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •1. З а методом правового регулювання:
- •2. З а характером регулятивних приписів, що містяться у нормі:
- •3. З а сферою дії:
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •1) Загальні (генеральні) — мають комплексний характер і скла-
- •2) Головні — в межах загальних інститутів об’єднують правові
- •3) Початкові (субінститути) — в межах головних інститутів
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •§ 3. Конституційно-процесуальні відносини
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •§ 4. Конституційно-процесуальне право як наука і навчальна дисципліна
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •§ 5. Поняття, зміст і стадії конституційного процесу
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Тема 1. Конституц ійно-процесуальне право
- •Тема 2.
- •§ 2. Поняття виборчого права. Поняття і види виборів
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •Тема 2.
- •§ 12. Відповідальність за порушення виборчого
- •Тема 2.
- •§ 5. Порядок проведення пленарних засідань
- •Тема 3.
- •Тема 3.
- •Тема 3.
- •Тема 3.
- •Тема 3.
- •Тема 6.
- •§ 4. Ф ормування депутатських груп, фракцій,
- •Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності
- •§ 3. Основні засади конституційного провадження,
- •Тема 7. Конституц ійно-процесуальні з асади у творенн я і діяльності
- •Тема 8. Порядок організації і функц іонув анн я
- •Тема 8. Порядок організації і функц іонув анн я
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Тема 9. Механізм реалізації
- •Запитання для самоконтролю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
- •Безпосередньої (прямої) демократії. П роголошення і правове закріплення державного суверенітету України. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
- •Та процедура подолання президентського вето. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 283
- •Запитання для самоконтролю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 290
Передмова
____________лізованих у цьому законі суб’єктивних прав і обов’язків, порушень
цього закону, як таких, що робляться умисно, так і тих, що допус-
каються мимоволі, було б набагато менше. О собливо це стосується
сфери конституційних відносин, адже саме вони є визначальними в
будь-якій правовій системі, тим паче в системі, де матеріальне пра-
во не просто превалює, а домінує над правом процесуальним, тоді як
в ідеалі вони мають балансувати на одній межі, аби будь-яка, навіть
найменша зміна у матеріальному праві не викликала дисбалансу спо-
собів і методів досягнення правової мети, яку ставить перед собою та
чи інша його норма, покладаючи при цьому відповідальність за її до-
держання і виконання на кореспондуючу їй норму відповідної галузі
права процесуального.
Зрозуміло, що для того, аби встановити у нормах процесуального
права реальну і ефективну процедуру реалізації будь-якого права чи
обов’язку, необхідно спочатку у нормах матеріального права чітко за-
кріпити їх зміст, вказати на коло суб’єктів, що є їх носіями, на характер
тих взаємовідносин, що можуть будуватися між ними. Ця обставина
обумовлює те, що процесуальні галузі права здебільшого виникають
та існують паралельно з відповідними матеріальними галузями і є
похідними від них. Т ак відбулося з цивільним і цивільним процесу-
альним правом, кримінальним і кримінально-процесуальним, адміні-
стративним правом і правом адміністративного процесу, яке наразі
продовжує формуватися. А ле, як правило, потрібен певний час, який
має спливти між зародженням і становленням матеріальної галузі
права і появою та розвитком похідної від неї процесуальної галузі.
Як правило, нова галузь права виникає з необхідності встанов-
лення прав і обов’язків учасників відносин, на яких необхідно поши-
рити відповідну правову регламентацію. Д освід показує, що спершу
нова галузь права виникає саме як галузь суто матеріального права,
в нормах якої можна спостерігати присутність елементів процесу-
альності у вигляді окремих норм, що встановлюють основні умови і
способи реалізації встановлених прав і обов’язків, закріплених у від-
повідних матеріальних правоположеннях. На певному етапі ефек-
тивність реалізації матеріальних норм права певної галузі все більше
починає залежати від ступеня додержання встановлених процедур
здійснення прав і обов’язків відповідними суб’єктами1. Це тягне за
1 Л исенков с . Л. Основи конституційного процесуального права України.
Курс лекцій.– К.: Форум, 2005.
В. Е. Теліпко
Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни
— 6 —
собою необхідність у створенні відповідних процесуальних норм,
які б належним чином узгодили ті процедури реалізації норм мате-
ріального права, які виникли і були вироблені в ході розвитку галузі,
накопичення певного правового досвіду у правозастосуванні і право-
реалізації в межах цієї галузі, нагромадження значної кількості пре-
цедентних за своїм характером випадків застосування тієї чи іншої
матеріальної норми. С аме тоді й виникає потреба у процесуальному
супроводі вже сформованої в межах конкретної галузі права системи
правозастосування.
У конституційному праві така потреба назріла вже дуже давно, і з
цим навряд чи хтось може посперечатися. С аме численні розходжен-
ня у тлумаченні значної кількості конституційних норм, недостат-
ність деталізації і конкретизації багатьох конституційних положень,
двозначний характер чималої їх кількості, повна відсутність проце-
дурного навантаження у нормах окремих законів, які містять важли-
ві конституційно-правові приписи, власне, й поставили на порядок
денний питання про розробку галузі конституційно-процесуального
права, яка б могла упорядкувати і належним чином систематизува-
ти усі процедурні норми конституційного матеріального права і ви-
робити на їх основі єдині підходи, єдині принципи і методи у про-
цесуальній регламентації конституційно-правових відносин. С аме
від ступеня його наукової виваженості буде залежати ефективність і
якість тих норм, які вже в найближчому майбутньому визначатимуть
характер взаємовідносин між основними учасниками політичного
життя, а також рівень взаємин і ті стандарти, за якими вони мають
будуватися між державою в особі її владних органів і громадянами та
їх колективами і організаціями, недостатня юридична регламентація
прав яких часто стає причиною владних зловживань і правової нео-
бізнаності населення.
Саме брак правових знань, особливо тих, які стосуються сфери
охорони і захисту прав і законних інтересів громадян — одна з осно-
вних причин стрімкого поширення у суспільстві явища правового
нігілізму, прояви якого сьогодні — не поодинокий випадок, а уста-
лена закономірність, закономірність, яка вже встигла стати нормою
політичного життя українського суспільства. Матеріальне право дає
відповіді на питання “що?”, процесуальне право — на питання “як?”.
Чи може мати сенс одне без іншого? Ч и матимуть сенс будь-які гаран-
товані особі права і свободи, якщо вона не знатиме, як їх можна реа-
— 7 —
