Передмова

____________лізованих у цьому законі суб’єктивних прав і обов’язків, порушень

цього закону, як таких, що робляться умисно, так і тих, що допус-

каються мимоволі, було б набагато менше. О собливо це стосується

сфери конституційних відносин, адже саме вони є визначальними в

будь-якій правовій системі, тим паче в системі, де матеріальне пра-

во не просто превалює, а домінує над правом процесуальним, тоді як

в ідеалі вони мають балансувати на одній межі, аби будь-яка, навіть

найменша зміна у матеріальному праві не викликала дисбалансу спо-

собів і методів досягнення правової мети, яку ставить перед собою та

чи інша його норма, покладаючи при цьому відповідальність за її до-

держання і виконання на кореспондуючу їй норму відповідної галузі

права процесуального.

Зрозуміло, що для того, аби встановити у нормах процесуального

права реальну і ефективну процедуру реалізації будь-якого права чи

обов’язку, необхідно спочатку у нормах матеріального права чітко за-

кріпити їх зміст, вказати на коло суб’єктів, що є їх носіями, на характер

тих взаємовідносин, що можуть будуватися між ними. Ця обставина

обумовлює те, що процесуальні галузі права здебільшого виникають

та існують паралельно з відповідними матеріальними галузями і є

похідними від них. Т ак відбулося з цивільним і цивільним процесу-

альним правом, кримінальним і кримінально-процесуальним, адміні-

стративним правом і правом адміністративного процесу, яке наразі

продовжує формуватися. А ле, як правило, потрібен певний час, який

має спливти між зародженням і становленням матеріальної галузі

права і появою та розвитком похідної від неї процесуальної галузі.

Як правило, нова галузь права виникає з необхідності встанов-

лення прав і обов’язків учасників відносин, на яких необхідно поши-

рити відповідну правову регламентацію. Д освід показує, що спершу

нова галузь права виникає саме як галузь суто матеріального права,

в нормах якої можна спостерігати присутність елементів процесу-

альності у вигляді окремих норм, що встановлюють основні умови і

способи реалізації встановлених прав і обов’язків, закріплених у від-

повідних матеріальних правоположеннях. На певному етапі ефек-

тивність реалізації матеріальних норм права певної галузі все більше

починає залежати від ступеня додержання встановлених процедур

здійснення прав і обов’язків відповідними суб’єктами1. Це тягне за

1 Л исенков с . Л. Основи конституційного процесуального права України.

Курс лекцій.– К.: Форум, 2005.

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 6 —

собою необхідність у створенні відповідних процесуальних норм,

які б належним чином узгодили ті процедури реалізації норм мате-

ріального права, які виникли і були вироблені в ході розвитку галузі,

накопичення певного правового досвіду у правозастосуванні і право-

реалізації в межах цієї галузі, нагромадження значної кількості пре-

цедентних за своїм характером випадків застосування тієї чи іншої

матеріальної норми. С аме тоді й виникає потреба у процесуальному

супроводі вже сформованої в межах конкретної галузі права системи

правозастосування.

У конституційному праві така потреба назріла вже дуже давно, і з

цим навряд чи хтось може посперечатися. С аме численні розходжен-

ня у тлумаченні значної кількості конституційних норм, недостат-

ність деталізації і конкретизації багатьох конституційних положень,

двозначний характер чималої їх кількості, повна відсутність проце-

дурного навантаження у нормах окремих законів, які містять важли-

ві конституційно-правові приписи, власне, й поставили на порядок

денний питання про розробку галузі конституційно-процесуального

права, яка б могла упорядкувати і належним чином систематизува-

ти усі процедурні норми конституційного матеріального права і ви-

робити на їх основі єдині підходи, єдині принципи і методи у про-

цесуальній регламентації конституційно-правових відносин. С аме

від ступеня його наукової виваженості буде залежати ефективність і

якість тих норм, які вже в найближчому майбутньому визначатимуть

характер взаємовідносин між основними учасниками політичного

життя, а також рівень взаємин і ті стандарти, за якими вони мають

будуватися між державою в особі її владних органів і громадянами та

їх колективами і організаціями, недостатня юридична регламентація

прав яких часто стає причиною владних зловживань і правової нео-

бізнаності населення.

Саме брак правових знань, особливо тих, які стосуються сфери

охорони і захисту прав і законних інтересів громадян — одна з осно-

вних причин стрімкого поширення у суспільстві явища правового

нігілізму, прояви якого сьогодні — не поодинокий випадок, а уста-

лена закономірність, закономірність, яка вже встигла стати нормою

політичного життя українського суспільства. Матеріальне право дає

відповіді на питання “що?”, процесуальне право — на питання “як?”.

Чи може мати сенс одне без іншого? Ч и матимуть сенс будь-які гаран-

товані особі права і свободи, якщо вона не знатиме, як їх можна реа-

— 7 —