Тема 2.

Виборчий і референдний процес в Україні

— 49 —

Об’єктивне виборче право опосередковано в Конституції Укра-

їни та виборчих законах, зокрема законах України “Про вибори

народних депутатів України” від 25 березня 2004 р., “Про вибори

Президента України” від 18 березня 2004 р., “Про вибори депутатів

Верховної Р ади А втономної Р еспубліки Крим, місцевих рад та сіль-

ських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р., “Про Централь-

ну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р., “Про Д ержавний реєстр

виборців” від 22 лютого 2007 р.

Суб’єктивне виборче право — це гарантоване державою і за-

кріплене в Конституції право громадянина держави обирати та

бути обраним до її органів, а також до органів місцевого самовряду-

вання. Це право також слід розуміти як встановлене Конституцією

та законами України право громадянина України брати участь у

всіх видах виборів на всіх стадіях їх організації, підготовки і про-

ведення.

Суб’єктивне виборче право розглядають крізь призму його ак-

тивного та пасивного аспектів. Зокрема активне виборче право пе-

редбачає право громадянина обирати своїх представників до органів

публічної влади, пасивне ж виборче право є правом громадянина

бути обраним до цих органів.

Правовою основою для реалізації виборчих прав громадян є ви-

борче законодавство, що створює нормативну базу демократичних

виборів. Д ля демократичних держав основою виборчого законодав-

ства є міжнародні норми виборчого права.

Серед міжнародно-правових актів у галузі виборчого права пер-

шою є Загальна декларація прав людини, затверджена Г енеральною

Асамблеєю ОО Н 10 грудня 1948 р. У ній відзначено, що “кожна

людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпо-

середньо чи за допомогою вільно обраних представників. Воля наро-

ду повинна бути основою влади уряду. Ця воля повинна знаходити

своє відображення в періодичних і легітимних виборах, які повинні

проводитися при загальному і рівному виборчому праві шляхом та-

ємного голосування чи за допомогою інших рівнозначних форм, які

забезпечують свободу голосування”.

16 грудня 1966 р. А самблеєю ОО Н було прийнято Міжнародний

пакт про громадянські і політичні права (набрав чинності 23 берез-

ня 1976 р.), який проголошує право кожного громадянина “голосува-

ти і бути обраним на дійсних періодичних виборах, які проводяться

В. Е. Теліпко

Кон ститу ційно -про цесуа льне право Укра їни

— 50 —

на основі загального і рівного виборчого права при таємному голо-

суванні, що забезпечує вільне волевиявлення виборців”.

У червні 1990 р. на Копенгаґенській нараді Конференції з пи-

тань людського виміру1 НБСЄ було прийнято Д окумент, у якому

говорилося, що “воля народу, яка виражається вільно і чесно в ході

періодичних дійсних виборів, є основою влади і законності будь-

якого уряду. Д ля того, щоби воля народу була основою влади уряду,

держави-учасниці:

 проводять вільні вибори з розумною періодичністю, як це

встановлено законом;

 допускають, щоб усі мандати, принаймні в одній палаті наці-

онального законодавчого органу, були об’єктом вільної зма-

гальності кандидатів у ході всенародних виборів;

 гарантують усім дорослим громадянам загальне і рівне вибор-

че право;

 забезпечують, щоб голосування проводилося таємно чи засто-

совувалася рівноцінна процедура вільного голосування і щоб

підрахунок голосів і повідомлення про нього були чесними, а

офіційні результати були неодмінно опубліковані;

 забезпечують, щоб не встановлювалися ніякі юридичні чи

адміністративні бар’єри для безперешкодного доступу до за-

собів масової інформації на недискримінаційній основі для

всіх політичних угруповань чи окремих осіб, які хочуть взяти

участь у виборчому процесі і мають на це право відповідно до

закону;

 забезпечують, щоб кандидати, які одержали необхідну кіль-

кість голосів, визначену законом, належним чином займали

посаду і могли залишатися на цій посаді до закінчення стро-

ку своїх повноважень чи до припинення їх іншим способом,

який регламентується законом відповідно до демократичних

парламентських і конституційних процедур;

 забезпечують присутність спостерігачів, як національних, так

і іноземних, що може і має підвищити авторитетність вибор-

чого процесу для держав, у яких проводяться вибори”.

1 Л юдський вимір — поняття, сформульоване на Віденській конференції

НБСЄ, під яким слід розуміти співробітництво держав у сфері поваги

до всіх прав і основних свобод людини, контактів між людьми з різних

питань гуманітарного характеру.