Практичне заняття № 8
Тема «Українська фразеологія»
План
Фразеологія як лінгвістична дисципліна
Ознаки фразеологізмів, обсяг фразеології
Класифікація фразеологізмів
Тренувальні вправи та завдання
Прочитайте, спишіть. Виділіть фразеологізми або їх уламки. Відновіть компонентний склад останніх.
В пісках пустили корінь – а вітер, вітер, вітер!..Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку!..Кипить у нас в артеріях сучасність. Нас із металу виклепав модерн. Іваночку! Чекає кіноплівка. Лишай косу в сусіда на тину. Іди у кадр, екран - твоя домівка, два виміри, і третій – в глибину. Прорубане вікно – з укропу у Європу. В Європі вже був млин, двигучий, паровий. А навкруги безсмертно і безлюдно, бо всі обходять німця за версту. Одкам’янійте, статуї античні, одкам’янійте і кричіть на ґвалт. Сухі листки – це вже вінок терновий. Останній клен світ за очі забіг. Залишиться єдиний лист кленовий – бетонний лист – розв’язкою доріг. Грай, Марку, грай! Веселу, не яку. Куди ж ти, Марку, дінешся? Ти – вічний. Бо світ великий, - як не те, то друге. Бо що було, а що і загуло. Біда біду, як кажуть, перебуде. Не може ж буть, щоб якось не було, вже як не є, а якось воно буде. З далеких берегів і лоз В цю снігопадь лапату Приніс від зайця Дід Мороз І дещо нам у хату. Скільки ж я виводків крижня знаю! А чирят! Хай мене бог поб’є, як випливуть. Як ряски! Ну вже що б’є рушниця, так і не говоріть. Одного разу зчинився був ґвалт, що під Києвом, у Пущі-Водиці, бачили в лісі лося.
Складіть речення, у яких наведені вислови виступали б у значенні фразеологізмів
Віднині й довіку. Яким вітром. Хоч сокиру вішай. Водити компанію. Втерти носа. У глибині душі. Куди не глянь. Золота голова. Гріти чуба. Ділити хліб-сіль. Ні дня ні ночі. І конем не доженеш. Палицею докинути. Дути губи. Не жаліти рук. Зіграти в ящик. Кров холоне в жилах. Ламати списи. Ловити кожне слово. Мати Божа! Не мати царя в голові.
До поданих фразеологізмів доберіть з довідки фразеологічні антоніми й запишіть парами
Відводити зір, за шию не ллє, опустити руки, дорогою ціною, любо оком глянути, власними руками, водити за ніс, держати хвіст бубликом, пустити в очі туману, розпускати губу, намотати на вус.
Довідка: розкрити карти; відкрити очі; гидко глянути; не з хороброго десятка; світла голова; замкнути рота; дешево відбутися; дубова голова; прясти очима; чужими руками; не з полохливого десятка; за комір ллє; викинути з голови.
Чим ви поясните велику кількість фразеологізмів, до складу яких входять слова голова, губа, ніс, нога, рука, серце, око?
Скільки фразеологізмів і які подані у «Фразеологічному словнику української мови» В. Д. Ужченка та Д. В. Ужченка (1998) під словами віл, вулиця, зірка, копійка, палиця, плід? Запишіть їх.
Користуючись вищеназваним словником, установіть походження фразеологізмів хай буде гречка; не з полохливого десятка; продзвонити по душі; камінь спотикання; зав’язати косу; тихою сапою; глуха тетеря.
Виберіть з-поміж двох висловів питомий для живої української мови, запишіть їх. З декількома складіть речення.
І я й піч не моя – ні до чого не причетний; відіб’ють бебехи – тілесних завдадуть ушкоджень; був на ножах – перебував у напружених відносинах; пасе очима – слідкує поглядом; доскочив свого – своєї досяг мети; хапався як попівна заміж – виявляв надмірний поспіх; й за вухом не свербить – олімпійський зберігає спокій; дали по шапці – зняли з посади; закидає вудочку – зондує ґрунт.
Наведені фразеологізми запишіть, згрупувавши їх за значенням
Теревені-вені правити; як крізь землю провалився; взяти в руки; і слід загув; аж шкура болить; узяти в шори; молоко на губах не обсохло; курча жовтороте; розкидати розумом; сушити собі голову; плескати язиком; мало ще каші з’їв; прибрати до рук; як вода змила; зігнути в баранячий ріг; брехні точити; аж за печінки тягне; скрутити в три погибелі; брехні справляти; росинки в роті не мати; тягне за живіт; прясти думи; не сходити з думки.
Визначте вид кожної ідіоми з вправи (іменні, дієслівні, прикметникові чи прислівникові)
Брати в шори; вибивати козирі з рук; коні не винні; як викапаний; дружній череді вовк не страшний; і вовки ситі, і кози цілі; вірою і правдою; гнати гоном; дантове пекло; ні світ ні зоря; точити баляси; коняча доза; замутити воду; з кам’яним лицем; бісова личина; стріляний горобець; з голочки; кров з молоком; на сухеє дерево в огонь пада; німим отверзуються уста; між двох вогнів; по вуха; не всякому слуху вір; не ликом шитий; без царя в голові; з-під палки.
Прочитайте фразеологізми, розподіліть їх на такі групи: вирази, організовані за моделлю словосполучення; фразеологізми, що мають організацію простих або складних речень; прийменникові сполучення; сполучення слів.
Ні слуху ні духу; сім п’ятниць на тиждень; прийде коза до воза та скаже «ме»; сорока на хвості принесла; був кінь та з’їздився; по горло; одна головешка в печі гасне, а дві і в полі горять; збивати з пантелику; земля пером!; по шию; і був такий; із копита; іудине коріння; під мухою; обливатися потом; та й уже; давати ляща.
Визначте, за якими з 3х семантичних моделей утворено фразеологізми зі значенням «нічого не робити»: 1) приймати позу, за якої не можливо нічого не робити; 2) абсолютна бездіяльність; 3) займатися нікому не потрібною роботою.
Ні палець об палець не вдарити; лежати боками; сиднем сидіти; ні за холодну воду; горобцям дулі давати; собак ганяти; пеньком сидіти; стояти руки в боки; ходити поза геттю; по затінках ховатися; витрішки ловити; руки згорнути; ямки копати; сидіти Богородицею.
Визначте, які реалії навколишньої дійсності спричинили виникнення поданих фразеологізмів: тваринний світ, рослинний світ, освіта, навчання, грошова система, риболовля, життя селянина, його праця.
Не знати ні аза; як корові сідло; вудочку закидати; п’яте колесо до воза; дрижати як заєць; ні шага за душею; як риба у воді; глуха тетеря; наламати дров; темний ліс; від дошки до дошки; брати бика за роги; як обухом по голові; попасти на вудочку; копійка волочиться.