Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
срс до 1 модуля.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
100.71 Кб
Скачать

Тема 4. Функції та методи менеджменту

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуваням логічної структури її змісту за таким планом:

4.1. Функції менеджменту як види управлінської діяльності.

4.1.1. визначення функції менеджменту як виду управлінської діяльності.

Під фун Слово “ф у н к ц і я” – від латинського functio, що в перекладі українською мовою означає виконання, коло діяльності, призначення, обов’язок тощо. Функції менеджменту – це види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкта, зумовлені кооперацією і поділом праці серед управлінського персоналу. Функції менеджменту вперше в теорії управління класифікував французький учений А. Файоль. Він виділив чотири основних функцій менеджменту: планування, організацію, мотивацію та контроль. Кожна із чотирьох функцій менеджменту є для організації життєво важливою, але планування забезпечує основу для інших функцій, і тому вважається головною серед них. Решта ж функцій орієнтовані на виконання оперативних, тактичних та стратегічних планів організації. кціями менеджменту слід розуміти відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, тобто трудові процеси у сфері управління. Вони відображають суть та зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.

Функції менеджменту виникли в результаті поділу та спеціалізації праці.

А. Файоль виділяв планування, організацію, розпорядництво, координування та контроль як функції менеджменту. Мескон, Альберт і Хедоурі запропонували розглядати чотири функції: планування, організацію, мотивацію та контроль. Останній підхід є найбільш привабливим, оскільки дослідження показують, що саме ці функції беруть участь у здійсненні будь-якого управлінського процесу. Функції менеджменту класифікуються за рядом ознак.

На першому етапі їх доцільно класифікувати за їх місцем в менеджменті. У відповідності з цією ознакою функції можуть бути основними, тобто такими, що беруть участь у будь-яких управлінських процесах, і частковими (спеціальними), за допомогою яких здійснюються лише певні управлінські процеси. До основних функцій відносяться планування, організація, мотивація та контроль, до часткових - управління основним виробництвом, його технічною підготовкою, капітальним будівництвом.

За ознакою об'єкта - це функції управління підприємством, відділом, дільницею.

За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності - це функції управління роботою, предметами та знаряддями праці, інформацією.

Реалізація будь-яких спеціальних функцій здійснюється шляхом застосування основних функцій. Дослідження взаємозв'язку функцій дає можливість удосконалювати процеси управління, формувати ефективну систему менеджменту, усувати його зайві ланки, бюрократичні перепони.

Далі ми розглядатимемо лише основні функції менеджменту як основу будь-якого управлінського процесу.

4.2. Механізм реалізації конкретних функцій менеджменту на засадах використання загальних.

4.2.1. Охарактеризувати взаємозв’язки загальних та конкретних функцій менеджменту.

Реалізація конкретних функцій, які відображають процес, об’єкт управління або елемент виробничо-господарської діяльності, відбувається завдяки застосуванню загальних функцій (планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання). Взаємозв’язок загальних і конкретних функцій менеджменту, їх місце у процесі управління організацією показано на рис. 3.2.

Загальні функції менеджменту з абстрактного стану трансформуються в конкретний лише через управління певними об’єктами, процесами, елементами виробничо-господарської діяльністю. Тобто, вони набувають відповідного змісту, будучи задіяними в реалізації конкретних функції менеджменту. Функції планування, організування, мотивування, контролювання і регулювання вважають загальними (основними) на тій підставі, що будь-яка інша управлінська діяльність здійснюється шляхом послідовного їх застосування, а саме:

  • планування процесу, діяльності об’єкта, виробничо-господарської діяльності;

  • організування процесу, діяльності об’єкта, виробничо-господарської діяльності;

  • мотивування працівників, які здійснюють певні процеси, забезпечують діяльність об’єкта, виробничо-господарську діяльність;

  • контролювання процесу, діяльності об’єкта, виробничо-господарської діяльності;

  • регулювання процесу, діяльності об’єкта, виробничо-господарської діяльності.

На підставі досліджень взаємозв’язку функцій відбувається вдосконалення управління, формування ефективної системи менеджменту, усунення зайвих ланок, бюрократичних перепон, подолання опору змінам

4.3. Методи менеджменту як сукупність способів впливу керуючої системи управління на керовану.

4.3.1. характеристика методів прямого та непрямого впливу;

Методи менеджменту – способи і прийоми впливу керуючої системи на керовану на різних рівнях і ланках управління (підприємство, підрозділ, служба тощо).

На практиці методи менеджменту є сукупністю способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою виконання місії організації та досягнення її цілей. Вони спрямовані на об’єкт управління (фірма, відділ, підрозділ тощо), тобто на працівників різних видів діяльності. Їх зміст виявляється через особливості прийомів і способів впливу, а головною метою є забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів.

Основним завданням керуючої системи є вироблення методів менеджменту, завдяки яким вона впливатиме на працівників, забезпечуючи їхню мотивацію праці, керуючи та координуючи їхню діяльність.

Усі методи менеджменту діалектично пов’язані з функціями менеджменту, оскільки основним завданням функцій менеджменту як видів управлінської діяльності є формування методів менеджменту. При цьому процес формування здійснюється через конкретні функції, які реалізуються з допомогою загальних. (Місце методів менеджменту в процесі управління організацією показано на рис. 8.1). Усі методи менеджменту повинні функціонувати не як окремі, розрізнені, а як цілісна система, що складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів.