
- •Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •Сутність, мета, функції наукового експерименту
- •Загальні вимоги до проведення експерименту
- •Тема 2. Історія розвитку менеджменту
- •Тема 3. Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •Тема 4. Функції та методи менеджменту
- •Характеристика методів менеджменту
- •Методи менеджменту, отримані в процесі реалізації конкретних функцій менеджменту
- •Тема 5. Процес управління
Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуваням логічної структури її змісту за таким планом:
1.1. Роль наукового експерименту в наукових дослідженнях.
1.1.1. визначення поняття наукового експерименту;
1.1.2. сутнісні характеристики експерименту;
1.1.3. функції та вимоги до експерименту.
1.2. Використання моделювання в менеджменті
1.2.1. характеристика процесу моделювання;
1.2.2. типи моделей в управлінській діяльності.
1/1/1
Експеримент як самостійний метод характеризується такими ознаками:
діяльність, що організована на основі наукових даних у відповідності з теоретично обґрунтованою гіпотезою;
запланований вплив на досліджуваний об’єкт, створення нових явищ тощо;
глибокий аналіз та теоретичне узагальнення одержаних результатів;
можливість багаторазового повторення;
дотримання точно врахованих і змінюваних умов.
Експеримент, на відміну від інших методів, створює умови для:
1) перевірки ефективності запроваджень у навчально-виховний процес;
2) порівняння ролі та впливу різних факторів на педагогічний процес;
3) вибору оптимальних факторів для організації певних ситуацій навчання та виховання;
4) виявлення умов реалізації певних педагогічних задач;
5) виявлення специфіки та закономірностей протікання педагогічного процесу в конкретних, в тому числі й заданих, умовах.
Сутність, мета, функції наукового експерименту
Найбільш важливою складовою частиною наукового дослідження є експеримент (лат. experimentum – проба, дослід) - метод емпіричного дослідження, що базується на активному та цілеспрямованому втручанні суб’єкта у процес наукового пізнання явищ та предметів реальної дійсності шляхом створення умов, що контролюються та управляються, які дозволяють встановлювати визначені якості та закономірні зв’язки в об’єкті, що досліджується, та багатократно їх відтворювати.
Експеримент широко застосовують не лише в природничих науках, а й у соціальній практиці, де він відіграє значну роль у пізнанні та управлінні суспільними процесами.
Від звичайного, щоденного, пасивного спостереження експеримент відрізняється активним впливом дослідника на явище, що вивчається.
Основною метою експерименту є виявлення властивостей досліджуваних об’єктів, підтвердження наукових гіпотез і на цій основі більш широке та поглиблене вивчення теми наукового дослідження.
Проведення експериментальних досліджень передбачає здійснення ряду пізнавальних операцій:
визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з урахуванням потреб практики та розвитку самої науки;
теоретичне обґрунтування умов експерименту;
розроблення основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту;
спостереження, вимірювання та фіксація виявлених у ході експерименту властивостей, зв’язків, тенденцій розвитку досліджуваного об’єкта;
статистична обробка результатів експерименту;
попередня класифікація та порівняння статистичних даних.
1/1/2
Сутнісний зміст експерименту полягає в розкладанні цілісного педагогічного явища на складові елементи; внесенні змін до умов, в яких ці елементи функціонують; відслідковуванні окремих досліджуваних сторін і явищ; фіксуванні результатів навчально-виховного процесу в умовах експерименту. Отже, експеримент у загальній системі методів дослідження допомагає встановити наукові факти, пояснити та узагальнити нові дані з позицій більш загальних теорій; будувати на базі одержаних результатів нові гіпотези та теорії.
Експериментальна робота в навчальних закладах повинна передбачати щонайменше:
чітку фіксацію стартових умов;
точне та зрозуміле формулювання гіпотез й очікуваних результатів;
фіксування незалежних змінних, тобто того, що спеціально впроваджується в експериментальну ситуацію;
фіксування умов експерименту;
виявлення реальних результатів і їх відповідності гіпотезі.
Виходячи із цих принципів встановлюються обов'язкові умови результативної підготовки, проведення й оцінки управлінських експериментів щодо впровадження певних нововведень в систему менеджменту соціальної роботи. їх називають ще й видами забезпечення експериментів, які містять у собі наступні елементи:
• науково-методологічне забезпечення, що складається з обґрунтування необхідності проведення управлінського експерименту, формулювання його цілей, задач і змісту, розробки гіпотез, ідей і теоретичних положень, які вимагають експериментальної перевірки, а також визначення принципів і умов проведення тощо;
• організаційне забезпечення, що передбачає необхідність вибору об'єктів експериментування та контролю, розробки інструктивних матеріалів щодо порядку проведення експерименту, його термінів, процедур, учасників та розподілу відповідальності між ними;
• методичне забезпечення, що передбачає розробку певного комплексу методичних матеріалів з усіх аспектів проводимого управлінського експерименту в рамках етапів підготовки, проведення, аналізу, оцінки результатів, прийняття рішень;
• кадрове і соціальне забезпечення, які передбачають спеціальну підготовку кадрів для участі в експерименті та залучення фахівців інших профілів для забезпечення його комплексності, а також проведення інструктивних та інших роз'яснювальних нарад з учасниками експерименту;
• економічне забезпечення, до складу якого входить визначення джерел фінансування і необхідних видів ресурсів, а також розробка питань, пов'язаних із стимулюванням учасників експерименту;
• інформаційне та управлінське забезпечення, що дає чітке уявлення щодо обсягу і змісту необхідної інформації, а також щодо можливості механізації й автоматизації інформаційних процедур та всього процесу управління самим експериментом.
1/1/3