133. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду

1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

2. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

3. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах

Право на відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає у разі винесення судом виправдувального вироку, відміни незаконного вироку суду, припинення кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також у разі припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виключення: 1) якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає;

2) не має права на відшкодування шкоди фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт

© Є.О.Мічурін, 2006-2010.

Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій (з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення), – за рахунок державного бюджету

Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і проценти за ними, цінні папери та проценти за ними, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.

Майно повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Якщо у цих юридичних осіб недостатньо коштів для компенсації або вони ліквідовані, вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету

Суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги

Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином

Компенсація моральної шкоди

Особам, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і були згодом реабілітовані, виплачується грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але не більш як 75 мінімальних заробітних плат, а решта належних грошей - протягом наступних п'яти років. У разі можливості, на вимогу реабілітованого, вся нарахована грошова компенсація може бути виплачена одноразово

Виплата компенсації спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим

Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з моменту набрання чинності Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (17 квітня 1991 р.) або з дня одержання особою довідки про реабілітацію згідно з цим законом

© Є.О.Мічурін, 2006-2010.