77. Припинення зобов’язання

Незалежно від волі сторін

Належне виконання, коли зобов'язання є виконаним належним боржником, належному кредиторові, у належному місці та у належний час, з належним предметом і належним способом

Прощенням боргу, тобто через звільнення кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора

Новацією, тобто через укладення угоди сторін щодо заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між цими сторонами. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом

Зарахуванням. Зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог не є можливим за вимогами про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; у разі спливу позовної давності й деяких інших випадків)

Передача відступного, коли замість виконання за згодою сторін боржник передає кредиторові відступне (гроші, інше майно)

Поєднанням боржника і кредитора в одній особі – коли до боржника переходять права кредитора за цим зобов'язанням (наприклад, через спадкування)

Смерть фізичної особи. Зобов'язання припиняється смертю боржника чи кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою (наприклад, договір доручення)

2.

Неможливість виконання припиняє зобов’язання, якщо неможливість виконання зобов'язання виникла у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (напр., загибель речі, вилучення її з цивільного обороту тощо)

© Є.О.Мічурін, 2006-2010.

Зміна умов зобов'язання

Сплата неустойки

Відшкодування збитків та моральної шкоди

Інші наслідки, передбачені законом чи договором. Так, ст. 842 ЦК України встановлює, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом

© Є.О.Мічурін, 2006-2010.