5. Поняття про обдарованість.

Її трактують по-різному, але зводиться до того, що обдарованість – це якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить ймовірність успіху під час виконання певної діяльності (Тєплов). Обдарованість включає ряд здібностей, а не якусь одну, причому всі ці здібності високорозвинені.

Рензуллі вважає, що це - інтелектуальні, творчі та мотиваційні здібності.

Талант – система якостей та властивостей, які дають змогу досягти значних успіхів у виконанні творчої діяльності; вищий рівень розвитку обдорованості. Часто включає в себе велику частку працьовитості (бажання працювати) та працездатності (вміння працювати). Будь-який талант "чахне", якщо його не вдосконалювати.

Геніальність – найвищий ступінь творчих проявів особистості, визнаний (!) суспільством. (Жарт про 4 ступені геніальності: визнають при житті, після смерті, ніколи, сама не визнає).

Природа обдарованості: з початку вважали, що суть обдарованості біологічна.

Гальтон (друга половина 19 ст.) вважав, що талант успадковується так само як фізіологічні характеристики. Потім талант пов’язували з вагою мозку. Кореляція в обох випадках є, але недостатньо значна.

Потім додали і соціальні фактори:

1. Сприятливе соціально-культурне оточення.

2. Можливість отримати грунтовну освіту даного напрямку.

3. Престиж інтелектуаль. та худож. цінностей в сім"ї.

4. Оцінка ментора (філософа, наставника, гуру).

5. Заохочення (особливо для дитини)

6. Тиск ззовні.

Види обдарованості:

1. Загальна – інтелектуальна та творча.

Щодо зв"язку між ними точаться суперечки. Воллах, Коган, Воронін твердять, що є.

Торренс – розвинув "теорію інтелектуального порогу". За якою:

Якщо IQ – 115-120 (вище середнього), інтелект і творчість складають єдиний фактор.

Якщо IQ більше 120 – творчість стає незалежною від інтелекту.

Якщо IQ більше 150 – творча діяльність значно ускладнюється, бо її гальмують дуже чисельні і активно діючі асоціативні зв"язки.

2. Спеціальна – поділяється на такі види:

- академічна (вміння вчитися – легкість і швидкість встигання),

- технічна (конструкторський розум),

- мистецька (на основі особливого бачення світу: художня, літературна, музична)

- моторна (високий РР фізіол. процесів)

- соціальна (вміння впливати на інших та взаємодіяти).

5. Методи діагностики причин неуспішності.

1 - ТШТ – тест шкільної тривожності на визначення переважаючих у дитини страхів (молодшого школяра)

2. РРРД – тест визначення рівня розумового розвитку дитини (молодшого школяра)

3. Тест темпераменту Айзенка

4. Тест «Мотивація навчання в школі»

5. Тест визначення акцентуацій характеру Шмішека, Леонгарда.

Тощо.