170. Грошовий обіг – це:

– складова частина грошового ринку;

+ складова частина грошового обороту;

– складова частина грошової маси;

– те саме, що і грошовий оборот.

171. Кількість грошових агрегатів, які застосують для вимірювання грошової маси становить:

– 2;

+ 4;

– 3;

– 5.

172. За економічним призначенням ресурсів грошовий ринок включає:

– товарний ринок;

– біржовий ринок;

+ ринок капіталів;

– усі відповіді правильні.

173. На попит на гроші впливають чинники:

– середній вік населення;

+ рівень інфляції;

– кількість податків та зборів;

– облікова ставка.

174. Грошовий агрегат Мо не включає:

– готівку на руках населення;

+ готівку в касах комерційних банків;

– готівку в касах юридичних осіб;

– готівку на руках фізичних осіб – суб’єктів підприємництва.

175. Сектор грошового обороту, для якого характерними є нееквівалентність, поворотність та платність,– це:

– грошовий обіг;

– фіскально-бюджетний сектор;

+ кредитний сектор;

– валютний сектор.

176. Між пропозицією грошей і грошовим мультиплікатором існує зв'язок:

+ прямо пропорційний;

– обернено пропорційний;

– несталий;

– опосередкований.

177. На пропозицію грошей впливають чинники:

+ облікова ставка;

– рівень інфляції;

– рівень товарних цін;

– обсяг товарів.

178. Сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб’єктів економіки, – це:

– грошова база;

– капітальне фінансування;

+ грошовий ринок;

– потік грошей.

179. Грошово-кредитна політика — це:

– система державного регулювання та контролю в банківській та фінансовій сфері з метою стабілізації грошового обороту;

+ сукупність заходів центрального банку, що спрямовані на забезпечення стабільності грошей;

– система заходів уряду щодо регулювання грошового обороту в країні;

– сукупність заходів держави, спрямованих на забезпечення рівномірного розвитку економіки.

180. Інструменти грошово-кредитної політики — це :

+ обов'язкове резервування коштів комерційного банку, рефінансування комерційних банків, операції на відкритому ринку;

– регулювання процентних ставок комерційних банків, сеньйораж;

– політика дефіцитного фінансування, податкова політика;

– усі відповіді правильні.

181. Операції, які на відкритому ринку буде здійснювати НБУ в рамках проведення експансійної політики, – це:

+ купувати цінні папери;

– продавати цінні папери;

– емітувати цінні папери;

– вилучати цінні папери для анулювання.

182. Для зменшення грошової маси в обігу необхідно:

+ підвищити норму обов’язкового резервування;

– знизити облікову ставку;

– стабілізувати ціни;

– купувати цінні папери на ринку.

183. Складовими грошової системи держави є:

+ назва грошової одиниці, регламентація готівкового та безготівкового грошового обороту;

– банківські та фінансові інституції, які функціонують у державі;

– податки;

– механізми, які регулюють фінансові потоки грошової системи.

184. Стратегічними цілями грошово-кредитної політики НБУ є:

+ зростання виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін;

– структурна перебудова економіки, зростання ринкової кон'юнктури;

– зростання інвестицій у державі, зростання грошових доходів у державі;

– усі відповіді правильні.

185. Проміжними цілями грошово-кредитної політики НБУ є:

– стабілізація платіжного обороту, стабілізація грошового ринку, стабілізація цін;

+ пожвавлення ринкової кон'юнктури, стримування ринкової кон'юнктури;

– зростання маси грошей в обороті;

– стримування інфляційних процесів; пожвавлення інвестиційної активності.

186.Тактичними цілями грошово-кредитної політики НБУ є:

– зростання інвестиційної активності суб'єктів господарювання;

+ зростання рівня відсоткових ставок, зниження рівня відсоткових ставок,

зменшення грошової маси в обороті, збільшення грошової маси в обороті;

– зростання грошових доходів населення, зниження рівня цін;

– зменшення грошової бази, зростання грошової бази, збільшення обсягів рефінансування комерційних банків;

187. Соціальними наслідками інфляції є:

– здійснення неконтрольованої емісії грошей;

+ знецінення заощаджень;

– підвищення доходів пенсіонерів;

– стимулювання розвитку виробництва.

188. Якщо НБУ продає державні цінні папери, то:

– зростають обсяги рефінансування комерційних банків, зростає обсяг грошової бази;

+ зменшуються резерви комерційних банків, зменшується грошова маса в обороті;

– збільшуються резерви комерційних банків;

– зменшуються обов'язкові резерви комерційних банків, збільшується державна заборгованість.

189. Повзуча інфляція характеризується:

+ надмірною емісією;

– прискореним накопиченням грошової маси в кошиках обігу без помітного підвищення цін;

– спостерігається випередження темпів зростання споживчого кошика порівняно з товарною пропозицією, що призводить до стрімкого зростання цін;

– зростання курсу національної валюти.

190. За глибиною реформаційних заходів грошові реформи бувають:

– деномінаційні;

+ структурні (повні);

– одномоментні;

– дефляційні.

191. Основними об'єктами монетарного регулювання є:

+ пропозиція грошей, процентна ставка, валютний курс;

– норма обов'язкових резервів, грошово-кредитний мультиплікатор;

– резерви комерційних банків;

– рівень інфляції.

192. Нове, що ввів Д. Кейнс у кількісну теорію грошей, – це:

+ норма процента;

– рівень інфляції;

– конвертованість валюти;

– мотив нагромадження грошей.

193. Явище,на тілі якого сформувався сучасний монетаризм, – це:

– безробіття;

– політична криза;

+ інфляція;

– глобалізація економіки.

194. Методи сучасних монетаристських теорій, які використовувалися у грошово-кредитній політиці України, – це:

– адміністративні;

+ кейнсіанські;

– марксистські;

– номіналістичні.

195. Теорії кредиту:

– раціоналістична;

+ натуралістична;

– еволюційна;

– усі відповіді правильні.

196. Принципи кредитування:

– засіб платежу;

– перерозподіл вартості;

+ цільове призначення;

– економічна доцільність.

197. Функції кредиту:

– розподільча;

– регулююча;

+ перерозподільча;

– споживча.

198. Форми кредиту:

– банківська;

+ грошова;

– бартер;

– усі відповіді правильні.

199. Головним видом кредиту у ринковій економіці України є:

+банківський;

– міжнародний;

– державний;

– комерційний.

200. Види лізингу:

– натуральний;

+ оперативний;

– бартер;

– облігаційний.

201. Чинники, що впливають на розмір процентної ставки:

– форма кредиту;

+ облікова ставка центрального банку;

– прибуток банку;

– валютний курс.

202. Найбільш привабливим для банку забезпеченням є:

– основні засоби;

+ цінні папери;

– готова продукція;

– нерухомість.

203. За способом сплати відсотків банківські кредити надаються:

+ за дисконтною ставкою;

– за коригованою ставкою;

– за змішаною ставкою;

– за регресією платежів.

204. Головним призначенням центрального банку є:

– управління економікою країни;

+ управління грошовим оборотом;

– емісія грошової одиниці;

– стабілізація купівельної спроможності населення.

205. Основними напрямами діяльності центрального банку є:

+ проведення монетарної політики;

– проведення фіскальної політики;

– проведення антиінфляційної політики;

– проведення валютної інтервенції.

206. Центральний банк як емісійний центр готівкового обороту:

– регулює курс національної валюти;

+ вилучає з обігу фальшиві та зношені гроші;

– забезпечує касове обслуговування комерційних банків;

– обслуговує народне господарство.

207. Центральний банк як орган банківського регулювання та нагляду:

+ видає нормативні акти, що регламентують діяльність комерційних банків;

– реалізує грошово-кредитну політику держави;

– здійснює розрахункове обслуговування комерційних банків;

– здійснює міжбанківські розрахунки.

208. Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду:

– визначає грошово-кредитну політику держави;

+ здійснює касове виконання державного бюджету;

– здійснює рефінансування комерційних банків;

– встановлює вимоги щодо ліквідної позиції банків.

209. Центральний банк як провідник монетарної політики у своїх регулятивних діях застосовує такі інструменти:

– антиінфляційну політику;

– валютну політику;

+ політику відкритого ринку;

– забезпечує фінансування дефіциту бюджету.

210. Норму обов'язкових резервів визначає:

– комерційний банк;

+ центральний банк;

– асоціація комерційних банків;

– центральний банк спільно з комерційними банками.

211. Принципи функціонування НБУ:

+ незалежність та економічна самостійність;

– підпорядкованість Президентові України;

– інтегрованість у світову економіку;

– відкрита регуляторна політика.

212. Функції НБУ:

– трансформаційна;

+ емісійна;

– фіскальна;

– усі відповіді правильні.

213. Комерційний банк – це:

– фінансовий посередник, що функціонує на першому рівні банківської системи;

+ фінансовий посередник, що функціонує на другому рівні банківської системи;

– фінансовий посередник, що функціонує на третьому рівні банківської системи;

– фінансовий посередник грошового ринку, який здійснює акумуляцію заощаджень і розміщує їх у дохідні активи.

214. Основними завданнями монетарної політики є:

+ підтримання вартості грошей на відносно стабільному рівні;

– мобілізація коштів для фінансування соціально-економічних програм;

– забезпечення потреб економіки у грошах;

– забезпечення ліквідності комерційних банків.

215. Більшість комерційних банків, що працюють в Україні, – це:

– державні банки;

– спільні банки;

+ акціонерні банки;

– приватні банки.

216. До пасивних операцій комерційних банків відносять:

+ випуск власних облігацій;

– кредитні операції;

– лізингові операції;

– інвестиційні операції.

217. До залучених коштів комерційних банків належать:

+ депозити до запитання;

– міжбанківські кредити;

– статутний фонд;

– резервний фонд.

218. До активних операцій комерційних банків відносять:

– запозичення коштів у НБУ;

– трастові операції;

+ вкладення коштів у цінні папери;

– виконання депозитних операцій.

219. Традиційними банківськими послугами є:

+ розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

– факторингові операції;

– аудиторські послуги;

– усі відповіді правильні.

220. Функції,які виконує МВФ, –це:

– зміна грошової системи країни;

– регулювання обсягів експортно-імпортних операцій країни;

+ консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин;

– контроль валютних курсів.

221. Комерційний кредит характеризує:

– рух позичкового капіталу, який надають банки у позику за плату на умовах забезпечення, повернення, терміновості;

– кредити, які автоматично поновлюються в межах обумовленого кредитним договором розміру;

– акумуляцію державою грошових коштів на принципах зворотності для фінансування державних витрат;

+ кредитну угоду між двома підприємствами – продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником).