130. Економічну ефективність кормових раціонів і типів годівлі тварин характеризують такі показники:

– виробництво продукції тваринництва з 1 га кормової площі, економічна оплата кормів;

+ продуктивність худоби і птиці, кормомісткість одиниці тваринницької продукції, собівартість 1 ц продукції тваринництва та рівень рентабельності виробництва;

– урожайність кормових культур, уміст перетравного протеїну в кормовій одиниці та виробництво тваринницької продукції в розрахунку на кормо- протеїнову одиницю;

– витрати кормів на 1 голову тварин, питома вага вартості кормів у загальній сумі виробничих затрат на виробництво продукції тваринництва.

131. Економічну ефективність інтенсифікації рослинництва характеризують показники:

– збільшення виробництва продукції рослинництва і скорочення її трудомісткості;

+ фондовіддача і окупність виробничих витрат, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток з 1 га земельної площі, рівень рентабельності;

– кількість внесених органічних і мінеральних добрив на 1 га ріллі, обсяг виконаних тракторних робіт на одиницю площі та їх собівартість;

– матеріало- і енергомісткістю продукції.

132. Принципи відбору раціонального варіанту нової техніки:

–за максимальним прибутком;

–за мінімальними капіталовкладеннями;

+ за максимальним коефіцієнтом ефективності;

–за мінімальними приведеними витратами.

133. Економічну ефективність інтенсифікації тваринництва характеризують:

– зростання кількості поголів’я худоби на 100 га земельних угідь, підвищення рівня механізації виробничих процесів, зростання питомої ваги, маточного поголів’я, зменшення загибелі худоби;

– підвищення рівня механізації виробничих процесів, зростання питомої ваги, маточного поголів’я у стаді, скорочення яловості маточного поголів’я, зменшення загибелі худоби;

+ зменшення трудо- і кормомісткості продукції, зниження її собівартості, підвищення фондовіддачі, окупності виробничих витрат і підвищення рівня рентабельності;

– збільшення виробництва тваринницької продукції на 100 га земельних угідь.

134. Економічний зміст рівня рентабельності:

– показує, скільки отримано доходу на кожну вкладену гривню;

– показує, скільки отримано відсотків чистого доходу;

+ показує, скільки прибутку отримано на кожну грошову одиницю витрат;

– показує, скільки потрібно здійснити витрат на кожну гривню чистого прибутку

135. Основними результативними показниками інтенсифікації с.-г. виробництва є:

– валове виробництво продукції рослинництва і тваринництва;

– зменшення собівартості і трудомісткості с.-г. продукції;

+ урожайність с.-г. культур, продуктивність тварин, вартість валової продукції на 1 га с.-г. угідь;

– підвищення рентабельності виробництва.

136. Розширене відтворення в сільському господарстві – це:

– повторення процесу виробництва в умовах зниження собівартості продукції;

+ повторення процесу виробництва в умовах збільшення обсягів валової продукції;

– повторення процесу виробництва сільськогосподарської продукції;

– повторення процесу виробництва в умовах незмінних обсягів валової продукції.

137. Показники розширеного відтворення на аграрних підприємствах:

– збільшення витрат кормів на 1 ц продукції тваринництва;

– підвищення продуктивності праці;

+ збільшення виробництва обсягів валової продукції;

– зниження собівартості продукції.

138. Показники розширеного відтворення на аграрних підприємствах:

+ збільшення маси прибутку;

– підвищення продуктивності праці;

– зниження собівартості продукції;

– підвищення фондовіддачі.

139. Проміжок часу від зародження ідеї до створення, поширення та використання нововведення називається:

– дифузія інновації;

– інвестиція в інновацію;

– інноваційна інвестиція;

+ життєвий цикл інновації.

140. До природоохоронних заходів належать:

– будівництво і експлуатація очисних споруд;

– розробка та впровадження маловідходних та безвідходних технологій;

+ усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище;

– усі види господарської діяльності, що спрямовані на виробництво екологічно чистої продукції.

141. Економічний результат природоохоронних заходів – це:

+ відвернення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища;

– зменшення обсягів забруднювальних речовин, що потрапляють у біосферу;

– підвищення екологічного комфорту проживання, умов життєдіяльності населення;

– приріст чистої продукції, одержаної як результат впровадження природоохоронних заходів.

142. Екологічний результат природоохоронної діяльності:

– приріст економічного (грошового) оцінювання природних ресурсів;

– відвернення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища;

+ збільшення кількості і поліпшення якості придатних до використання природних ресурсів;

– поліпшення фізичного стану людини, зниження захворюваності, збільшення тривалості життя.

143. Показник, який характеризує абсолютну економічну ефективність природоохоронних заходів:

– норма дисконту;

+ результат(ефект) природоохоронної діяльності;

– затрати на проведення природоохоронного заходу;

– економічні збитки, яких вдалося уникнути.

144. Енергозабезпеченість сільськогосподарського підприємства – це:

– кількість енергетичних потужностей у розрахунку на одного середньорічного працівника;

– вартість енергетичних потужностей у розрахунку на 100 га посівної площі;

– обсяг механізованих робіт у розрахунку на 100 га посівної площі;

+ кількість енергетичних потужностей у розрахунку на 100 га посівної площі.

145. Енергоозброєність праці – це:

– кількість енергетичних потужностей у розрахунку на 100 га посівної площі;

– вартість енергетичних потужностей у розрахунку на одного середньорічного працівника;

– кількість спожитої електроенергії на виробничі потреби в розрахунку на одного середньорічного працівника;

+ кількість енергетичних потужностей у розрахунку на одного середньорічного працівника.

146. Технологічну ефективність характеризують показники:

– рівень життя населення;

– прибуток, рентабельність;

– фондозабезпеченість, фондовіддача;

+ урожайність культур, продуктивність тварин.

147. Рентабельність виробництва продукції визначається:

– відношення прибутку до вартості основних виробничих засобів і виражена у відсотках;

+ відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражена у відсотках;

– відношенням прибутку до середньорічної вартості матеріальних оборотних засобів і виражена у відсотках;

– відношенням прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів виражена у відсотках.

148. Фондозабезпеченість показує:

– скільки основних виробничих фондів припадає на 1 га земельних угідь;

+ скільки основних виробничих фондів припадає на 1 га сільськогосподарських угідь;

– скільки основних виробничих фондів припадає на одного середньорічного працівника;

– скільки основних виробничих фондів припадає на 1 га ріллі.

149. Фондоозброєність характеризує:

– озброєність одного працездатного працівника засобами виробництва;

– озброєність одного працездатного працівника працездатного віку засобами виробництва;

+ озброєність одного середньорічного працівника засобами виробництва;

– правильна відповідь відсутня.

150. Фондовіддача визначається відношенням:

– валової продукції до суми основних фондів невиробничого призначення;

–виробничих фондів сільськогосподарського призначення до валової продукції;

+ валової продукції або валового доходу чи прибутку до суми основних фондів виробничого призначення;

– правильна відповідь відсутня.

151. Фондомісткість продукції розраховується як:

– відношення вартості основних виробничих фондів с.-г. призначення до вартості товарної продукції;

+ відношення вартості основних виробничих фондів с.-г. призначення до вартості валової продукції;

– відношення вартості основних виробничих і оборотних фондів до вартості валової продукції;

– відношення вартості оборотних фондів до вартості валової продукції.

152. Рентабельність основних виробничих засобів визначається відношенням:

– вартості валової продукції до суми основних виробничих фондів;

– прибутку до суми основних виробничих фондів;

+ прибутку до суми основних виробничих фондів і виражена у відсотках;

– прибутку до суми основних фондів і виражена у відсотках.

153. Державний земельний кадастр вимагає:

– складання схеми реорганізації підприємств;

+ державну реєстрацію землекористувань;

– систему раціонального землекористування;

– земельно-охоронні заходи.

154. Земля в сільському господарстві – це:

– потенційний засіб виробництва;

– предмет праці;

+ одночасно і предмет і засіб праці;

– засіб праці.

155. Структура земельних угідь це:

+ відсоткове співвідношення площ окремих земельних угідь у загальній земельній площі;

– відсоткове співвідношення посівних площ с.-г. культур;

– питома вага різних видів с.-г. угідь у загальній їх площі;

– питома вага посівної площі в загальній кількості землі.

156. Специфічні особливості, які має земля як засіб виробництва:

– це національне багатство;

– специфічних особливостей не має;

+ просторова обмеженість, незамінність, родючість тощо;

– дохідність власника залежить від розташування.

157. Сезонність використання трудових ресурсів характеризують такі показники:

+ коефіцієнт сезонності, розмах сезонності;

– фондовіддача;

– продуктивність праці;

– трудомісткість.

158. Зменшення сезонності використання трудових ресурсів можна досягти:

+ раціональним поєднанням галузей рослинництва, тваринництва, промислової переробки продукції;

– запровадженням комплексної механізації та інтенсивних індустріальних технологій виробництва продукції;

– підвищенням матеріальної зацікавленості працівників;

– підвищення продуктивності праці.

159. Продуктивність праці – це:

– кількість виробленої продукції за одиницю часу;

– кількість виконаної роботи за певний відрізок часу;

+ здатність конкретної праці створювати певну кількість споживчих вартостей за одиницю часу;

– усі відповіді правильні.

160. Трудомісткість виробництва продукції показує:

– річні затрати праці;

+ затрати праці у розрахунку на одиницю продукції;

– затрати праці під час вирощування продукції рослинництва на 1га посівів та обслуговування однієї голови тварин;

– всі відповіді правильні.

161. Склад основних виробничих засобів основної галузі підприємства:

– насіння, добрива, паливо, мастильні матеріали;

+ виробничі будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, устаткування, обладнання;

– вартість передплатних видань;

– усі відповіді правильні.

162. Залишкова вартість основних засобів:

– встановлюється після їх переоцінки;

+ визначається як різниця між їх балансовою (початковою) вартістю і сумою зносу;

– вартість матеріалів після списання основних засобів;

– усі відповіді правильні.

163. Розміщення сільськогосподарського виробництва означає:

– насиченість регіонів країни певними видами виробничих ресурсів, які забезпечують виробництво необхідної продукції;

+ розподіл виробництва окремих видів с.-г. продукції на території країни;

– структуру земельних угідь, яка би забезпечувала виробництво певних видів с.-г. продукції;

– розміщення міст і промислових центрів.

164. Валова продукція – це:

– продукція, яка призначена для реалізації;

– продукція, що вироблена, включаючи незавершене виробництво;

– продукція, яка буде вироблена в наступному році;

+ показник, що характеризує обсяг виробленої підприємством продукції за певний проміжок часу у вартісній формі.

165. Кооператив фінансується:

+ пайовими внесками його членів;

– з місцевого бюджету;

– отримує кошти у вигляді кредиту іноземних інвесторів;

– з державного бюджету.

166. До складу основних невиробничих засобів входять наступні види:

– прилади та інструменти;

– передавальні пристрої;

+ будівлі житлово-комунального господарства;

– будівлі виробничого призначення.

167. Собівартість продукції збільшується за рахунок:

+ зростання вартості добрив, засобів захисту рослин, палива; зростання суми амортизаційних відрахувань, підвищення оплати праці;

– підвищення урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин;

– правильна відповідь відсутня;

– підвищення продуктивності праці..

168.Симптомами банкрутства не вважається:

– втрата клієнтів та покупців;

– зниження прибутковості виробництва;

+ зниження ринкових цін на продукцію;

– припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов’язань.

169. Види собівартості залежно від часу обчислення:

+ планова, фактична і очікувана;

– індивідуальна і галузева;

– виробнича і повна;

– повна і фактична.

170. Оборотні матеріальні засоби включають:

+ фонди обігу і матеріальні оборотні фонди;

– запаси і витрати майбутніх періодів;

– матеріальні ресурси;

– основні і оборотні засоби.

171. Основними показниками використання ресурсного потенціалу підприємства є:

– землевіддача;

– ресурсозабезпеченість, ресурсоозброєність;

– фондозабезпеченість, фондоозброєність;

+ ресурсовіддача, ресурсомісткість.

172. Ресурсовіддача визначається:

+ діленням валової продукції або валового доходу або прибутку на грошову оцінку ресурсного потенціалу;

– діленням грошової оцінки ресурсного потенціалу на валову продукцію, валовий дохід або прибуток;

– множенням грошової оцінки одного гектара ріллі на площу ріллі;

– діленням прибутку на грошову оцінку ресурсного потенціалу.

173. Економічна родючість ґрунту – це:

+ сукупність його природної і штучної родючості;

– запас поживних речовин, що утворюються як результат природного процесу ґрунтоутворення;

– родючість, яка утворюється в процесі виробничої діяльності людини;

– родючість, яка утворюється в процесі запровадження прогресивних технологій виробництва с.-г. продукції.

174. Види земельних угідь, на які розраховують виробництво продукції скотарства:

– на загальну земельну площу;

+ на площу сільськогосподарських угідь;

– на площу посіву зернових;

– на площу ріллі.

175. Види земельних угідь, на які розраховують виробництво продукції свинарства:

– на загальну земельну площу;

– на площу сільськогосподарських угідь;

– на площу посіву зернових;

+ на площу ріллі.

176. Варіант зростання продуктивності праці, який є правильним:

+ зростання виробництва продукції випереджає зростання затрат праці;

– виробництво продукції зменшується, а затрати праці залишаються незмінними;

– виробництво продукції зменшується більшими темпами ніж скорочуються затрати праці;

– виробництво продукції лишається незмінними, а затрати праці зростають.

177. Рівень продуктивності праці характеризує:

– рівень матеріального стимулювання за виконану роботу;

+ ефективність використання трудових ресурсів;

– нерівномірність затрат праці протягом року;

– правильна відповідь відсутня.

178. Продуктивність праці визначається за такими показниками:

– виробництво валової продукції в розрахунку на одну гривню виробничих витрат;

+ виробництво валової продукції, валового доходу або прибутку в розрахунку на одного працівника за рік;

– затрати праці в розрахунку на одного працівника;

– затрати праці в розрахунку на 1 грн валової продукції.

179. Ефект проведених у с.-г. виробництві заходів характеризують:

+ одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі за мінімальних затрат праці і коштів на одиницю продукції;

– збільшення урожайності с.-г. культур, підвищення продуктивності худоби і птиці;

– повне задоволення матеріальних і культурних потреб населення;

– відношення маси вироблених продуктів до трудових затрат.

180. Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва:

– збільшення виробництва с.-г. продукції за рахунок розширення посівних площ с.-г. культур, збільшення поголів’я худоби за незмінної технології виробництва;

+ нарощування виробництва с.-г. продукції за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на впровадження досягнень науки, передової практики і прогресивної технології, які забезпечують зростання урожайності с.-г. культур і підвищення продуктивності худоби за зростання ефективності виробництва;

– зростання затрат живої і уречевленої праці в розрахунку на 1 га с.-г. угідь та голову худоби і птиці;

– збільшення виробництва с.-г. продукції за підвищення його економічної ефективності.