40. Метод ціноутворення, що широко застосовується в нашій економіці:

+ визначення ціни за схемою “собівартості плюс прибуток”;

– за рівнем конкуренції;

– за рівнем попиту;

– за рівнем якості продукції.

41.Роздрібні ціни – це:

+ ціни, за якими здійснюється продаж товарів населенню торговельними підприємствами або закладами громадського харчування;

– ціни, що встановлюються на продукцію державних підприємств, на деякі ресурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;

– ціни, за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гуртовими посередниками за великі партії товарів;

– всі відповіді правильні.

42. Характерною особливістю основних виробничих фондів є:

– одночасне перенесення своєї вартості на вартість готової продукції;

+ тривалий час функціонування у виробничому процесі;

– повна зміна своєї форми і розмірів в результаті участі у виробничому процесі;

–правильна відповідь відсутня.

43. Показник фондовіддачі характеризує:

+ обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю середньорічної вартості основних виробничих фондів;

– обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів;

– обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю потужності підприємства;

– обсяг випуску продукції в розрахунку на одиницю витрат на її виробництво.

44. Початкова балансова вартість основних виробничих фондів – це:

– вартість основних фондів на початок року;

+ вартість основних фондів на момент їх введення в експлуатацію;

– вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах;

– вартість основних фондів на кінець року.

45. Коефіцієнт оборотності (кількості оборотів) визначається шляхом ділення:

+ вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період;

– суми оборотних коштів за період на величину вартості реалізованої продукції за той самий період;

– суми оборотних коштів за період на одноденну потребу в сировині і матеріалах;

– суми оборотних коштів за період на річну потребу в сировині і матеріалах.

46. Тривалість одного обороту оборотних коштів в днях визначається шляхом ділення:

+ кількості днів у розрахунковому періоді на коефіцієнт оборотності за той же період;

– одиниці на коефіцієнт оборотності (раз);

– середнього залишку оборотних коштів за період на загальний обсяг реалізованої продукції за той самий період;

– кількості днів у базовому періоді на коефіцієнт оборотності за той самий період.

47. Нематеріальні активи – це:

– створення доброї репутації підприємства за допомогою реклами;

+ права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності;

– різновид благодійницької діяльності підприємства

– правильна відповідь відсутня.

48. Рентабельність оборотних коштів підприємства – це:

– величина доходу підприємства у розрахунку на 1 гривню обігових коштів;

+ величина прибутку підприємства у розрахунку на 1 гривню обігових коштів;

– величина обігових коштів підприємства у розрахунку на 1 гривню прибутку;

– величина доходу підприємства у розрахунку на 1 гривню основних фондів.

49. Об’єктами промислової власності є:

– програмне забезпечення ЕОМ, банки та бази даних, банки та бази знань;

– ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції;

+ винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування;

– всі відповіді правильні.

50. Об’єктами інтелектуальної власності є:

– програмне забезпечення ЕОМ, банки та бази даних, банки та бази знань;

– ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції;

–винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування;

+ всі відповіді правильні.

51. Капітальні вкладення – це:

– грошові кошти, спрямовані на закупівлю сировини, матеріалів, складників;

– грошові кошти, спрямовані на створення нових основних фондів;

– грошові кошти, що вкладаються у реконструкцію діючих основних фондів;

+ правильна відповідь (2), (3).

52. Оборотні засоби підприємства проходять такі стадії:

– грошову і товарну;

– грошову і реалізаційну;

+ товарну, виробничу, грошову;

– грошову, реалізаційну, товарну.

53.Коефіцієнт спеціалізації розраховується таким чином:

+ К_с = 100 / [S Р_і * ( 2 * і – 1 ) ];

– К_с = [ S Р_і * ( 2 * і – 3 ) ] / 100;

– К_с = 100 / [ S Р * і * ( 2 * і – 2 ) ];

– К_с= [Р_і * ( 2 * і – 3 ) ] / 100.

54. Енергоємність виробництва визначається:

– діленням валової продукції на енергоресурси;

– діленням енергоресурсів на площу сільськогосподарських угідь;

+ діленням енергоресурсів підприємства на обсяг одержаної валової продукції;

– діленням обсягу одержаної валової продукції на вартість енергоресурсів.

55. Технологічний процес – це:

– система календарно-оперативного планування діяльності підприємства;

+ сукупність логічно-послідовного виконання окремих технологічних операцій з метою отримання готової продукції;

– співвідношення оборотних фондів у розрізі їх окремих елементів;

– виконання операцій з метою виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг).

56. Фінансові інвестиції – це вкладення капіталу для:

– простого і розширеного відтворення основних фондів;

– відшкодування витрат виробництва;

– простого відтворення основних фондів;

+ придбання цінних паперів.

57. Граничні витрати – це:

–витрати, які залежить від обсягів виробництва;

–витрати, які не залежить від обсягів виробництва;

–витрати, які потрібен для виробництва певної кількості продукції;

+ витрати, які необхідні для виробництва ще однієї додаткової одиниці продукції.

57. Впровадження новин у практику діяльності підприємства визначається:

+ використанням зарубіжного прогресивного досвіду;

– формами та методами господарювання;

– нововведеннями;

– фінансовим станом підприємства.

58. Реальні інвестиції – це вкладення капіталу з метою:

+ простого і розширеного відтворення основних фондів;

– відшкодування витрат виробництва;

– простого відтворення основних фондів;

– отримання прибутку в звітному періоді.

59. Результатом інноваційних процесів є:

– новини;

+ нововведення;

– суспільні потреби;

– задоволення потреб споживачів.

60. Чисті інвестиції – це:

– придбання цінних паперів;

+ сума валових інвестицій, зменшена на суму обсягу спожитих засобів виробництва;

– сума отриманих кредитів за певний період;

– витрати на заробітну плату найманих працівників.

61. До децентралізованих джерел фінансування капіталовкладень не належать:

– кошти фонду розвитку виробництва;

– прибуток від основної діяльності;

+ кошти фонду соціально-культурних заходів і житлового будівництва;

– короткострокові кредити банку.

62. Випадки, у яких враховується чинник часу для розрахунків економічної ефективності капіталовкладень:

– під час вибору найефективнішого варіанта капіталовкладень;

– за різного розподілу капіталовкладень за роками будівництва;

+ для розрахунку терміну окупності капіталовкладень;

– у разі скорочення терміну будівництва.

63. Регіональна структура капіталовкладень характеризується:

– співвідношенням капіталовкладень, виділених для різних галузей;

+ співвідношенням капіталовкладень у різні економічні регіони країни;

– простим і розширеним відтворенням;

– співвідношенням капіталовкладень, спрямованих на нове будівництво і реконструкцію.

64. Визначення, що розкриває зміст такого показника ефективності використання обігових коштів як коефіцієнт оборотності обігових коштів:

+ відношення вартості реалізованої продукції до середніх залишків обігових коштів у відповідному періоді;

– відношення середніх залишків обігових коштів до вартості реалізованої продукції за відповідний період;

– відношення тривалості календарного періоду до кількості оборотів продукції;

– відношення суми оборотних коштів підприємства до суми прибутку за відповідний період.

65. Склад ресурсного потенціалу підприємства:

– земля і трудові ресурси;

– робоча сила, земля, основні засоби виробництва;

+ сільськогосподарські угіддя, працездатні працівники, основні виробничі та матеріальні оборотні засоби виробництва, грошові ресурси;

– матеріальні та грошові ресурси.

66. До фондів обігу належать:

+ готова продукція на складі підприємства, грошові кошти на розрахунковому рахунку в банку;

– напівфабрикати власного виготовлення;

– кредиторська заборгованість;

– правильна відповідь відсутня.

67. Сезонні працівники – це:

+ ті, яких зараховують до складу трудового колективу на термін від 2 до 6 місяців;

– ті, яких зараховують на 12 місяців;

– ті, яких зараховують на 2 місяці;

– ті, яких зараховують на 2 дні.

68. Показник середньоспискової чисельності всього персоналу підприємства в еквіваленті повної зайнятості вираховується для:

– для складання штатного розпису;

– для визначення фонду оплати праці;

+ для розрахунку середніх показників по підприємству;

– для прогнозування розміру фонду оплати праці на наступний рік.

69. Середньоспискова чисельність працівників спискового складу підприємства за місяць обчислюється:

+ шляхом сумування чисельності працівників спискового складу за кожен календарний день звітного місяця і діленням отриманого результату на число календарних днів місяця;

– діленням суми працівників спискового складу на початок та кінець місяця на 2;

– діленням числа явок і неявок на кількість календарних днів у місяці;

– правильна відповідь відсутня.

70. До показників продуктивності праці відносятья:

+ вартість продукції в порівняльних цінах у розрахунку на один відпрацьований людино-день;

– загальну кількість людино-днів, відпрацьованих одним робітником;

–кількість людино-годин, відпрацьованих одним робітником протягом робочого дня;

– кількість людино-годин, відпрацьованих одним робітником протягом тижня.

71. Трудомісткість виробництва певного виду продукції визначається:

– діленням загальної кількості відпрацьованих людино-годин на площу культури (поголів’я тварин);

– множенням затрат праці в людино-годинах на кількість виробленої продукції;

+ затратами праці в людино – годинах на виробництво кожного виду продукції рослинництва і тваринництва в розрахунку на 1 ц виробленої продукції;

– затратами праці на 1га посівної площі культури (1 голову тварин).

72. Виробіток на одного працівника розраховується:

– діленням обсягу виробленої продукції за розрахунковий період на спискову чисельність працівників на початок періоду;

+ діленням обсягу виробленої продукції на середньоспискову чисельність працівників;

– діленням обсягу виробленої продукції на спискову чисельність працівників на кінець періоду;

– множенням обсягу виробленої продукції за розрахунковий період на спискову чисельність працівників на початок періоду.

73. Товарна продукція – це:

– увесь фізичний обсяг виробництва, у тому числі незавершеного;

+ готова до реалізації виготовлена продукція, яка зберігається на складах підприємства;

– продукція, за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства;

– загальний обсяг продукції, що виготовлений всіма підрозділами підприємства незалежно від призначення.

74. Показником продуктивності праці є:

+ трудомісткість;

– фондомісткість;

– матеріаломісткість;

– енергомісткість.

75. Система оплати праці, за якою виробіток працівника в межах норми оплачується за звичайними відрядними розцінками, а весь додатковий прибуток – за підвищеними відрядними розцінками:

– погодинно-преміальною;

+ відрядно-прогресивною;

– акордною;

– прямою погодинною.

76. Особливість, що притаманна земельним ресурсам:

– як й інші засоби виробництва вони є результатом праці людини;

– у галузях інтенсивного використання втрачають корисні властивості;

+ за певних умов можуть підвищувати родючість;

– вони можуть бути замінені на досконаліші засоби виробництва.

77. До постійних витрат належать:

– вартість кормів, насіння, добрив;

+ плата за землю, орендна плата;

– вартість пального;

– оплата праці.

78. За способом перенесення витрат на вироблену продукцію вони поділяють на:

– умовно-змінні та умовно-постійні;

– матеріальні та трудові;

– нормовані і ненормовані;

+ прямі і непрямі.

79. За ознакою залежності від обсягу виробництва витрати поділяються на:

– прямі і непрямі;

– матеріальні і трудові;

+ умовно-змінні та умовно-постійні;

– нормовані і ненормовані.

80. Форми, в яких можуть здійснюватись витрати виробництва:

–у натуральній;

–у вартісній;

+ у вартісній та натуральній;

–тільки у грошовій.

81. Рівень умовно-постійних витрат у разі зростання обсягу виробництва:

+ зменшується;

– не змінюється;

– зростає пропорційно;

– зростає прискорено.

82. Обсяг умовно-змінних витрат у разі зростання обсягу виробництва:

+ зростає пропорційно;

– зростає прискорено;

– зменшується;

– не змінюється.

83. Обсяг умовно-постійних витрат у разі зростання обсягу виробництва:

– зростає пропорційно;

+ не змінюється;

– зростає прискорено;

– зменшується.

84. Витрати, які належать до матеріальних:

– витрати на оплату праці;

– фінансові витрати;

– адміністративні витрати;

+ витрати на паливно-енергетичні ресурси.

85. Витрати підприємства, які належать до виробничих:

– витрати на збут;

– фінансові витрати;

– адміністративні витрати;

+ витрати на паливно-енергетичні ресурси.

86. Витрати підприємства, які належать до фінансових:

– витрати на збут;

– матеріальні витрати;

+ витрати на виплату відсотків за отриманими кредитами;

– адміністративні витрати.

87. Витрати підприємства, які є прямими:

– витрати на утримання основних засобів;

– витрати на рекламу;

+ витрати на сировину;

– адміністративні витрати..

88. Підвищення рентабельності активів підприємства засвідчує про:

+ підвищення ефективності діяльності підприємства;

– збільшення обсягів реалізації продукції підприємства;

– зростання вартості активів підприємства;

– підвищення цін на продукцію підприємства.

89. Вкажіть найбільш повне визначення ціноутворення:

– процес встановлення цін;

– процес управління ціною продукції з метою забезпечення збуту;

– складова комплексу маркетингу, яка охоплює встановлення цін на товари;

+ процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня та структури.

90. Витрати, до яких належать амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів:

– до витрат на збут;

– до фінансових витрат;

+ до матеріальних;

– до надзвичайних.

91. Рівень виробничих витрат підприємства визначається:

+ як відношення собівартості реалізованої продукції до доходу від реалізації;

– як приріст загальних витрат у звітному періоді;

– як співвідношення виробничих і фінансових витрат;

– як частка виробничих витрат у загальних втратах підприємства.

92. Реальна заробітна плата – це:

– нарахована працівникові заробітна плата протягом певного періоду;

– отримана працівником заробітна плата за вирахуванням прибуткового податку;

– отримана працівником сума коштів за роботу протягом певного періоду;

+ кількість товарів і послуг, які можна придбати за отриману заробітну плату.

93. Енергетичні ресурси сільськогосподарського підприємства містять:

– пально-мастильні матеріали, запасні частини;

– сировина для переробки на підсобних виробництвах;

– робочі машини і устаткування;

+ потужність електродвигунів, електроустановок, робочу худобу.

94. Під галуззю с.-г. виробництва розуміють:

– основні, підсобні і додаткові галузі, які утворились внаслідок поділу праці

відрізняються між собою ресурсним потенціалом і кількістю виробленої

продукції;

– відокремлене виробництво, яке забезпечує один або кілька видів продукції чи надання окремих видів послуг;

+ частину с.-г. виробництва, яка характеризується певними знаряддями і предметами праці, технологією виробництва, кваліфікацією працівників і кінцевою продукцією;

– правильна відповідь відсутня.

95. Під кормовою площею розуміють:

– частину с.-г. угідь, яка використовується для виробництва різних видів

кормів для тваринництва;

– площу кормових культур на орних землях;

+ площу природних сіножатей і пасовищ та площу кормових культур;

– загальну площу с.-г. угідь.

96. Підприємство здійснює реальні інвестиції під час:

– придбання цінних паперів на фондовому ринку;

– виплати заробітної плати працівникам підприємства;

+ розширення діючого підприємства;

– повернення неякісної сировини постачальнику.

97. Підприємство здійснює фінансові інвестиції під час:

– продажу короткострокових цінних паперів;

– виплати заробітної плати працівникам підприємства;

+ придбання акцій інших емітентів;

– виплати дивідендів власним акціонерам.

98. Склад основних виробничих засобів основної галузі підприємства:

– насіння, добрива, паливо, мастильні матеріали;

+ виробничі будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини, устаткування, обладнання;

– вартість передплатних видань;

– усі відповіді правильні.

99. Види земельних угідь, на які розраховується виробництво продукції птахівництва:

– на загальну земельну площу;

– на площу сільськогосподарських угідь;

+ на площу посіву зернових;

– на площу ріллі.

100. Трудові ресурси – це:

– сукупність постійних працівників;

– чисельність зайнятих суспільно корисною працею у всіх сферах виробництва;

+ сукупність здатних до праці людей, які є носіями фізичних і духовних здібностей до праці, що використовуються у процесі створення матеріальних цінностей;

– чисельність зайнятих на виробництві продукції.

101. До особливостей сільськогосподарської праці відносять

+ сезонність;

– тривалий виробничий цикл;

– залежність від природно-кліматичних умов;

– усі відповіді правильні.

102. Продуктивність праці зростає за:

+ економії живої і уречевленої праці в розрахунку на одиницю продукції та збільшенні виробництва продукції за одиницю часу;

– росту виробництва валової продукції;

– зменшення затрат праці;

– збільшення маси праці.

103. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва передбачає:

– прояв дії економічного закону суспільного поділу праці;

+ суспільний поділ праці з врахуванням економічних умов;

– раціональне розміщення с.-г. виробництва;

– переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції.

104. Сезонність сільськогосподарського виробництва спричиняє наступна особливість сільського господарства:

+ незбігання періоду виробництва і робочого періоду;

– низька фондозабезпеченість;

– недостатній рівень механізації робіт;

– недотримання правил внутрішньогосподарського розпорядку та режимів праці і відпочинку.

105. До основних виробничих засобів належать ті, що:

+ використовуються більше одного року (одного циклу виробництва), зберігаючи початкову і фізичну форму, а свою вартість переносять на продукцію поступово, частинами протягом періоду використання;

– беруть участь у виробництві протягом одного року (одного циклу виробництва), після чого припиняють своє існування;

– не беруть участі у виробничому процесі;

– усі відповіді правильні.

106. Капітальні вкладення – це кошти, які використовуються:

– на придбання пального, насіння, кормів тощо;

– на поточний ремонт приміщень, будівель, споруд і сільськогосподарської техніки;

+ на придбання і будівництво нових та реконструкцію діючих основних засобів;

– на відрядження.

107. Показник, який визначається відношенням суми капітальних вкладень до річного приросту прибутку обумовленого ними – це:

– коефіцієнт абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень;

+ термін окупності капітальних вкладень;

– приведені витрати для визначення порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень;

– коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень.

108. Узагальнюючим показником рівня інтенсивності с.-г. виробництва є:

+ сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) в розрахунку на гектар с.-г. угідь;

– сума виробничих витрат на гектар с.-г. угідь або голову худоби;

– розмір енергетичних потужностей, що припадає на 100 га с.-г. угідь;

– затрати праці на 1 га земельних угідь.

109. До фінансової діяльності підприємства відносять:

+ отримання короткострокової позики;

– видачу сировини у виробництво;

– придбання казначейських зобов’язань;

– дооцінювання запасів товарно-матеріальних цінностей.

110. Об’єднання, учасники якого перебувають у фінансовій залежності від одного або групи підприємців:

– корпорації;

– асоціації;

+ концерни;

– синдикати.

111. Трансформація земельних угідь – це:

– перерозподіл земельних угідь;

– переведення одних видів земель в інші;

+ перехід одних видів угідь в інші з метою кращого, більш ефективного їх використання;

– усі відповіді правильні.

112. Економічна ефективність використання земельних ресурсів визначається за такою системою показників:

– фондовіддача і фондомісткість;

– продуктивність праці;

+ вихід продукції в натуральній і вартісній формі в розрахунку на 1 га с.-г. угідь, 1 га ріллі; 1 га посівів зернових культур;

– матеріаломісткість і матеріаловіддача.

113. Коефіцієнт змінності розраховується відношенням:

– змінного виробітку механізованих робіт на один фізичний або умовний трактор;

– кількості фактично виконаної роботи за один машино-день до можливого виробітку за цей же період;

+ кількості відпрацьованих машино-змін до кількості відпрацьованих машино-днів;

– обсяг виконаних робіт на кількість відпрацьованих машино-днів.

114. На ступінь морального зносу основних фондів впливає:

– інтенсивність завантаження обладнання;

– якість технічного догляду за станом основних фондів;

+ поява більш продуктивних засобів праці;

– правильна відповідь відсутня.

115.Рівень кваліфікації робітників визначається за:

– категоріями;

– посадами;

+ розрядами;

– ступенями.

116. Факторами зростання виробництва валової продукції с.-г. підприємства є:

– збільшення чисельності працівників с.-г. підприємства;

+ підвищення урожайності с.-г. культур та продуктивності худоби;

– збільшення посівних площ поголів’я тварин, обсягу основних і матеріальних оборотних засобів;

– правильна відповідь відсутня.

117. Коефіцієнт оборотності характеризує:

+ кількість оборотів оборотних засобів за рік;

– тривалість одного обороту оборотних засобів;

– суму обороту оборотних засобів;

– усі відповіді правильні.

118. Показниками ефективності використання оборотних засобів є:

– фондовіддача, фондомісткість;

– енергозабезпеченість, енергоозброєність;

– коефіцієнт використання пробігу; собівартість тонно-кілометра;

+ матеріаловіддача, матеріаломісткість.

119. Тривалість одного обороту оборотних засобів визначається:

– відношенням виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних засобів;

– множенням коефіцієнта оборотності на кількість місяців у році;

+ відношенням кількості днів у році до коефіцієнта оборотності оборотних засобів;

– відношенням середньорічної вартості оборотних засобів до суми обороту.

120. Під науково-технічним прогресом у сільському господарстві розуміють:

– процес постійного нарощування виробництва продукції рослинництва і тваринництва;

– підвищення економічної ефективності виробництва і якості с.-г. продукції;

– процес зміцнення і розвитку матеріально-технічної бази;

+ процес постійного вдосконалення засобів виробництва на основі широкого застосування наукових досягнень.

121. До джерел утворення майна підприємства належить:

+ випущені підприємством акції;

– відвантажена, але не оплачена покупцями продукція підприємства;

– придбана підприємством ліцензія;

– правильна відповідь відсутня.

122. Під час оцінювання кількості оборотів оборотних засобів використовують такі показники:

+ середньорічна вартість оборотних засобів;

– вартість товарної продукції;

– вартість валової продукції;

– правильна відповідь відсутня.

123. Витрати підприємства, які не включають до виробничої собівартості:

– заробітна плата працівників з нарахуваннями;

– амортизація основних засобів;

– витрачена сировина і матеріали;

+ витрати на збут продукції.

124. До власних джерел фінансування інвестиційної діяльності належить:

– спонсорська допомога;

+ нерозподілений прибуток;

– короткостроковий банківський кредит;

– довгостроковий банківський кредит.

125. До техніко-економічних показників використання машинно-тракторного парку належить:

– матеріаломісткість, матеріаловіддача;

– коефіцієнт використання пробігу;

– собівартість тонно-кілометра;

+ коефіцієнт змінності, собівартість умовного еталонного гектара.

126. Річний обсяг виконаних робіт одним трактором – це відношення:

– обсяг виконаних робіт (в ум.ет.га) до кількості відпрацьованих машино-днів;

– обсяг виконаних робіт (в ум.ет.га) до кількості відпрацьованих машино-змін;

+ обсяг виконаних робіт (в ум.ет.га) до кількості умовних еталонних тракторів;

– кількості відпрацьованих машино-днів до кількості машино-днів перебування машин на підприємстві.

127. До показників економічної ефективності використання вантажного автотранспорту належить:

– кількість с.-г. машин у розрахунку на 100 га ріллі та посівів с.-г. культур;

– навантаження ріллі та посівів у розрахунку на одну машину;

– загальний тоннаж вантажних автомобілів у розрахунку на 100 га с.-г. угідь;

+ собівартість одного тонно-кілометра, коефіцієнт використання автопарку.

128. Коефіцієнт використання автопарку розраховується як відношення:

– кількості фактично відпрацьованих тонно-кілометрів до загального пробігу автомобілів;

+ кількості автомобіле-днів у роботі до загальної кількості автомобіле-днів перебування машини в господарстві;

– загального пробігу на кількість автомобіле-днів у роботі;

– пробігу з вантажем до загального пробігу автомобіля.

129. Для економічного оцінювання кормових культур використовують систему показників:

– вихід з 1 га посіву кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць, собівартість і трудомісткість 1 ц кормопротеїнових одиниць;

– валовий вихід кормів з усієї площі посіву та їх кількість, що припадає на одну умовну голову тварин;

– структуру посівних площ кормових культур та питому вагу найбільш урожайних серед них;

+ урожайність, вихід з 1 га посіву кормових одиниць перетравного протеїну, собівартість і трудомісткість 1 ц кормопротеїнових одиниць.